Тема: «Фінансове планування на підприємствах».

1. Види фінансового планування та їх характеристика

Фінансове планування здійснюється за допомогою фінансових розрахунків і планів різного змісту і призначення залежно від зав­дань і об'єктів планування. Виходячи з нього фінансові плани можна розділити па перспективні, поточні та оперативні.

Фінансовий план. Здійснюване на підприємствах планування виробничо-фінансо­вої діяльності передбачає складання як виробничого, так і фінансо­вого планів. Фінансовий план є складовою бізнес-плану підприєм­ства. Він являє собою таблицю, в якій відображаються розрахунок об'єму фінансових результатів, а також обсяги надходжень і напря­ми використання фінансових ресурсів підприємства в запланованому році.

Призначення фінансового плану — визначення обсягу фінансових результатів, а також сукупної потреби підприємства у фінансових ресурсах у розмірах, необхідних для фінансування передбачених об­сягів розширення виробництва, виконання фінансово-кредитних зо­бов'язань, вирішення соціальних завдань і матеріального стимулю­вання робітників підприємства.

Необхідність фінансового плану полягає в тому, щоб дати мож­ливість керівництву підприємства бачити, який обсяг фінансових ре­зультатів підприємство планує отримати у плановому році, які фі­нансові ресурси, в яких обсягах і звідкіля надходять, на які цілі вони витрачаються, виявити резерви збільшення власних фінансових ре­сурсів, здійснювати режим економії та контроль за цільовим вико­ристанням коштів.

Складання фінансового плану кожне підприємство здійснює само­стійно за встановленою формою і складається з двох частин:

1. — формування чистого прибутку;

1. — джерела формування і надходження коштів та напрями їх використання.

У першій частині фінансового плану передбачається розрахунок фінансових результатів від всіх видів діяльності підприємства, а та­кож чистого прибутку і його розподіл.

Друга частина фінансового плану містить сім розділів:

• джерела формування і надходження коштів;

• приріст активів підприємства;

• повернення залучених коштів;

• витрати, пов'язані з внесенням обов'язкових платежів до бюджету і державних цільових фондів;

• покриття збитків минулих періодів;

• елементи операційних витрат;

• розрахунок податку на додану вартість.

Дані для складання фінансового плану беруться з відповідних таб­лиць (розрахунків), що входять у фінансове планування: розрахунок прибутку підприємства; розрахунок нормативів власних обігових ак­тивів і джерел їх покриття; розрахунок амортизаційних відрахувань; розрахунок капітальних вкладень (інвестицій) і джерел їх фінансу­вання; розрахунок залучення кредитів банку; розрахунок сум подат­ків і платежів, що сплачуються до бюджету і централізованих фондів і т. д.

У процесі складання фінансового плану необхідно пам'ятати, що сума витрат і відрахувань повинна відповідати сумі доходів і надхо­джень коштів. Однак, враховуючи те, що одним видом джерел (при­бутком) можуть покриватися кілька видів витрат, перед складанням фінансового плану має здійснюватися взаємне ув'язування (збалан­сування) цих витрат із джерелами їх покриття. Це взаємоув’язування здійснюється шляхом складання перевірочної таблиці шахової форми.

Складений фінансовий план (проект) державного підприємства разом із пояснювальною запискою, в якій повинен бути обґрунтова­ний зміст окремих його показників, а також аналіз господарсько-фі­нансової діяльності підприємства за попередній звітний рік, подаєть­ся його керівником до вищого органу, що уповноважений керувати відповідним державним майном, до 1 травня року, що передує пла­нованому, для його розгляду і затвердження. Вищий орган не пізніше ніж до 1 липня мусить розглянути і затвердити поданий фінансовий план. Затверджений фінансовий план с основою організації фінансо­вої роботи і контролю за надходженням прибутку, фінансових ресур­сів та цільовим їх використанням.

Щоквартально державні підприємства мають аналізувати вико­нання фінансового плану. За результатами аналізу повинен скла­датися звіт про виконанні його показників. Складений звіт надаєть­ся вищому органу в строки, встановлені для здачі фінансової звіт­ності.

Форма річного фінансового плану, порядок складання та затвер­дження для підприємств інших форм власності встановлюється їх власниками.

Платіжний календар. У вирішенні питань підвищення ефективності виробництва велика роль належить оперативному управлінню. З іншого боку, ефектив­ність управління виробничими процесами, регулювання розрахунків з робітниками підприємства, покупцями та постачальниками, ланка­ми фінансово-кредитної системи (бюджетом, централізованими поза­бюджетними фондами, установами банків і т. ін.), забезпечення пла­тоспроможності підприємства в значній мірі залежить від організації оперативного фінансового планування.Оперативне фінансове планування включає складання, насампе­ред, платіжного календаря.

Платіжний календар — це документ, в якому відображаються поточні надходження грошових коштів підприємства на певний пері­од часу.

Призначення платіжного календаря — встановлення розмірів по­точних витрат і обсягів надходження грошових коштів, послідовність та строки виконання всіх розрахунків на певний відрізок часу під­приємства. Він дає можливість фінансовим службам підприємства забезпечити своєчасне виконання розрахунків і платіжних зобов'я­зань, встановлювати зміни та рівень платоспроможності, а також фі­нансування нормальної господарської діяльності підприємства у від­повідному періоді.

Розраховується платіжний календар на короткі проміжки часу: мі­сяць, п'ятнадцять днів, декаду. Найбільш доцільне складання платіж­ного календаря на місяць з подекадною розбивкою. Складається пла­тіжний календар із двох розділів.

У першому розділі показуються всі види витрат (платежів) під­приємства за плановий період: витрати па виплату заробітної плати і прирівняних до неї платежів; суми податків і платежів, що сплачу­ються до бюджету й позабюджетних фондів; витрати на оплату ра­хунків постачальників за товарно-матеріальні цінності і за поставлені послуги, а також рахунків постачальників за виконані роботи по ка­пітальному будівництву та капітальному ремонту; суми сплачуваної простроченої кредиторської заборгованості; суми кредитів і відсотків, що погашаються по них і інші види платежів.

У другому розділі відображаються залишки грошових коштів на ра­хунках у банках і в касі підприємства, а також очікуваних надходжень грошових коштів із різноманітних джерел: виручка від продажу ос­новних фондів і товарно-матеріальних цінностей; надходження від по­гашення дебіторської заборгованості; надходження з централізованих джерел; надходження у вигляді кредитів банків; інші надходження.

При складанні платіжного календаря використовуються дані облі­ку операцій по рахунках у банках і в касі підприємства, планові дані про строки випуску та продажу продукції, послуг, договори з поста­чальниками на поставки матеріальних ресурсів, відомості про термі­нові й прострочені платежі постачальникам і підрядникам, встанов­лені відповідно до чинного законодавства строки виплати заробітної плати робітникам підприємства, погоджені з податковим органом (встановлені законодавством), строки сплати відповідних податків і платежів до бюджету та позабюджетних фондів, кредитні договори з банками, затверджені розміри видачі, строки погашення кредиту та розмір сплати за нього, дані про стан дебіторської та кредиторсь­кої заборгованості й ін.

Співвідношення між обома розділами календаря (надходженнями та витратами коштів) повинно бути таким, щоб забезпечити їх рів­ність, або, що краще, перевищення надходжень коштів над їх витра­тами.

Зайві кошти в цьому випадку осядуть на поточному рахунку під­приємства, і це буде означати велику стійкість його фінансового ста­ну та платоспроможність у наступному періоді. Перевищення витрат над надходженнями грошових коштів свідчить про зниження можли­вості підприємства в покритті наступних витрат. У такому випадку підприємство має знаходити резерви збільшення обсягів грошових надходжень за рахунок збільшення кількості реалізації продукції, вживати заходів для прискорення розрахунків за неї, стягнення дебі­торської заборгованості, скорочення відповідних видів витрат або пе­ренесення їх оплати на наступні періоди й ін.

Бізнес-план. Прикладом поєднання перспективного і поточного планування с бізнес-план, який зазвичай розробляють під час створення нового підприємства або обґрунтування виробництва нових видів продукції.

Бізнес-план являє собою документ, у якому викладені організа­ційні, виробничі та ринкові аспекти з майбутнього бізнесу, а також запропоновані планові розрахунки обсягів виробництва, необхідних інвестицій і передбачуваних фінансових результатів від здійснення запланованого заходу.

Складання бізнес-плану необхідно для визначення обсягів та роз­робки стратегії фінансування, залучення конкретних інвесторів до участі і! створенні нового підприємства або фінансування нових ви­робничих програм. При цьому інвесторами можуть бути банки, інші юридичні, а також фізичні особи.

Структура бізнес-плану та його обсяг залежить від сфери діяль­ності, до якої належить бізнес, від розміру цього бізнесу, від суми інвестицій, необхідних для його організації, від обсягу й асортименту майбутнього продукту. Основна ж частина бізнес-плану мас органі­заційний і виробничий характер. Відповідні його розділи відобража­ють відомості про продукцію, що планується до виробництва, її якість, рівні цін, ринки збуту, про результаті) маркетингових дослі­джень щодо конкурентоспроможності продукції і фінансові резуль­тати від її продажу.

Приблизний склад та зміст розділів бізнес-плану такі:

1. Юридичний статус підприємства. Дається повна і скорочена назва підприємства, його юридична адреса, форма власності та пра­вовий статус, а також склад засновників та розмір їх частин у статут­ному капіталі.

2. Коротка історична довідка про діяльність підприємства. Інформація про спеціалізацію підприємства, обсяги продукції, що ви пускається, вказується розмір земельних ділянок, виробничих площ та ін.

3. Характеристика виробленої продукції (послуг) і ринків збуту. Наводиться перелік та показники виробництва основних видів про­дукції (послуг) за звітній рік та прогноз на три роки, передбачається вдосконалення структури продукції, що виробляється, зазначається сучасний стан підприємства на ринках збуту та пропозиції щодо його поліпшення.

4. Характеристика конкурентного середовища. У цьому розділі зазначається галузь, наводиться інформація щодо підприємств, які виробляють аналогічну продукцію (послуги) та здійснюють її збут на тих самих ринках, що і підприємство (конкурент), дається загальна характеристика якісних і кількісних показників продукції, що виробляється тощо.

5. План маркетингової діяльності. Наводяться відомості про наяв­ні на підприємстві маркетингові служби, подається схема та характе­ристика існуючих каналів збуту і пропозиції покупця щодо їх удос­коналення, засобів реклами, ціноутворення, а також надаються відо­мості про діяльність підприємства щодо просування продукції, що виробляється, на ринку збуту, про механізм розрахунків за придбану продукцію. Тут також наводяться характеристики постачальників си­ровини для підприємства із зазначенням її якості, кількості, ритміч­ності надходження та ціни.

6. План виробничої діяльності підприємства. Дається характерис­тика виробничого процесу на підприємстві, наводяться схеми вироб­ничих потоків, зазначаються пропозиції покупця щодо вдосконален­ня виробничого процесу на підприємстві на основі запровадження прогресивної техніки та технології.

7. Організаційний план. Наводиться інформація щодо існуючої організаційної структури підприємства та пропозиції покупця щодо її вдосконалення, дані стосовно забезпечення підприємства робочою силою, кваліфікацію робітників, про діючу систему заробітної плати, систему преміювання, їх середні розміри та ін.

8. Охорона навколишнього середовища. У цьому розділі подаєть­ся інформація щодо етапу навколишнього середовища, існуючих проблем, першочерговості їх вирішення, джерел фінансування про­ ведення природо захисних заходів із визначенням термінів вико­нання.

9. Фінансовий план та програма інвестицій. Наводиться обсяг інвестиційних вкладень у підприємство та джерела їх отримання, прогнозні показники прибутку та збитку, а також балансу підприєм­ства. Тут також надається баланс, звіт про фінансові результати та їх використання, звіт про фінансово-майновий стан підприємства за ос­танній звітний рік.

Складання бізнес-плану має істотне значення для підприємств у тих випадках, коли у них бракує власних фінансових ресурсів для виконання того або іншого проекту. У цих випадках бізнес-план є одним з основних, який необхідний підприємству для звернення до інших інвесторів із проханням залучення їх фінансових ресурсів для фінансування цього проекту або в банк, для одержання на конкретну ціль позикових коштів.