3. Зміст, завдання та організація фінансової роботи на підприємстві

Фінансова діяльність – це система використання різних форм і методів для фінансового забезпечення функціонування підприємства та досягнення ним поставленої цілей.

Фінансова діяльність підприємства спрямована на виконання таких завдань:

1. Фінансове забезпечення операційної та інвестиційної діяльності

2. Пошук резервів збільшення доходів

3. Своєчасність виконання фінансових зобов'язань

4. Мобілізація фінансових ресурсів у обсязі необхідному для фінансування виробничого і соціального розвитку та збільшення власного капіталу

5. Контроль за ефективністю розподілу та використанням фінансових ресурсів

Фінансова робота підприємства здійснюється за такими основними напрямками:

1. Фінансове прогнозування та планування

2. Оперативна та поточна фінансово-економічна робота

3. Аналіз та контроль виробничогосподарської діяльності підприємства.

Тема: «Організація грошових розрахунків підприємства»

1. Система розрахунків на підприємстві

У процесі купівлі продажу товарів та послуг, а також виконання різного роду зобов'язань у грошовій формі здійснюються різноманітні розрахунки та платежі. Платежі також проводять під час розподілу і перерозподілу грошових коштів. Сукупність усіх платежів створює грошовий оборот - виявлення сутності грошей в русі.

Розрахунки – це система грошових відносин пов'язаних з оплатою товарів, робіт, послуг і використанні інших фінансово-кредитних зобов'язань підприємств, організацій, населення.

Грошовий оборот відбувається у таких напрямках:

• забезпечення процесу виробництва;

• реалізація продукції, робіт, послуг;

• сплата податків, відрахувань і зборів;

• отримання і погашення кредитів зі сплатою відсотків.

Від правильної організації грошових розрахунків залежить оперативність їх здійснення, а отже і фінансовий стан об'єктів господарювання. Маса грошей, яка знаходиться в обороті має готівкову і безготівкову форми.

2. Готівкові розрахунки

Готівкові розрахунки – це платежі підприємств, підприємців і фізичних осіб між собою за різними господарськими операціями у незначних розмірах.

Готівкова форма застосовується для обслуговування населення у таких випадках:

• виплата заробітної плати;

• матеріальне заохочення;

• виплата дивідендів;

• виплата пенсій;

• грошова допомога.

Сума готівкового розрахунку не повинна перевищувати 10 тис грн. протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами. Платежі понад встановлену суму виконуються виключно у безготівковій формі.

Зазначена умова не стосується фізичних осіб, розрахунків з бюджетом, з державними цільовими фондами, добровільних пожертв, благодійної допомоги, вилучення органами державної податкової служби готівки, розрахунків за комунальні платежі, коштів виданих на відрядження.

Розрахунки готівкою здійснюються із застосуванням видаткових касових ордерів, касових і товарних чеків, розрахункових квитанцій, рахунків-фактур, договорів, угод, контрактів, актів закупки товарів.

3. Безготівкові розрахунки

Безготівкові розрахунки – це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки одержувачів коштів, а також перерахування банками з доручення підприємств і фізичних осіб коштів, внесених ними готівкою в касу банку на рахунки одержувачів коштів.

Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів.

За безготівкових розрахунків оплатою визнається факт надходження коштів за товари, роботи, послуги на рахунки установи банків, а за умови розрахунку готівкою факт надходження грошей в касу.

Гроші які надійшли в безготівковій формі можуть бути отримані в банку в грошовій формі

Для здійснення безготівкових розрахунків використовуються такі документи:

1. Платіжне доручення – розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника банку, котрий його обслу­говує, про списання зі свого рахунка зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок одержувача.

2. Платіжна вимога-доручення – це комбінований роз­рахунковий документ, який складається з двох частин. Верхня частина – вимога підприємства-постачальника до підприємства-покупця сплатити вартість товару, виконаних робіт чи послуг. Нижня частина – доручення покупця (платника грошових кош­тів) банку, який його обслуговує, перерахувати належну суму коштів з його рахунка на рахунок постачальника.

3. Платіжна вимога – це розрахунковий документ, що містить вимогу стягувача (або отримувача за договірного спи­сання) до банку, що обслуговує платника, провести без пого­дження з платником перерахування належної суми коштів з ра­хунка платника на рахунок отримувача.

4. Розрахунковий чек – це розрахунковий документ, що містить письмове доручення власника рахунка (чекодавця) банку-емітенту, в якому відкрито його рахунок, про сплату чекодержателю зазначеної в чеку суми коштів.

5. Акредитив – це договір, що містить зобов'язання бан­ку-емітента, за яким цей банк з доручення клієнта зобов'язаний виконати платіж на користь бенефіціара або доручити іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж. Акредитив є борговим зобов'язанням установи, що його відкриває.

6. Вексель – це письмове безумовне зобов'язання, боргова розписка стандартної форми, що дає право її власнику вимагати сплати зазначеної у векселі суми від особи, яка видала вексель, у відповідний строк і у відповідному місці.

Вексельна форма розрахунків – це розрахунки з від­строчкою платежу між кредитором (отримувачем коштів) і бор­жником (платником коштів), які оформлюються векселем.