- •Методичні вказівки до самостійного вивчення окремих тем курсу "Фінанси підприємств»
- •Мета і завдання курсу
- •Розподіл годин по темам і видам занять для заочної форми навчання.
- •3. Методичні поради до самостійного вивчення окремих тем дисципліни Тема: «Сутність і основи організації фінансів підприємств.»
- •1. Сутність фінансів та їх функції
- •2. Склад і характеристика фінансових ресурсів підприємства
- •3. Зміст, завдання та організація фінансової роботи на підприємстві
- •Тема: «Організація грошових розрахунків підприємства»
- •1. Система розрахунків на підприємстві
- •2. Готівкові розрахунки
- •3. Безготівкові розрахунки
- •4. Види банківських рахунків. Порядок відкриття рахунків у банку
- •Тема: «Формування і використання прибутку».
- •1. Види грошових надходжень підприємств
- •2. Грошові надходження від операційної діяльності
- •Види діяльності підприємств та доходів, отримуваних від них.
- •I. Звичайна діяльність
- •II. Надзвичайні події
- •3. Грошові надходження від іншої звичайної діяльності
- •4. Економічний зміст прибутку та рентабельності.
- •5. Планування прибутку
- •Тема: «Обігові кошти».
- •1. Сутність оборотних активів підприємств та їх призначення
- •2. Організація оборотних активів
- •3. Розрахунок потреби в оборотних активах підприємства.
- •4. Показники ефективності використання обігових коштів.
- •Тема: «Кредитування підприємств».
- •1. Порядок видачі кредиту
- •2. Порядок погашення кредиту
- •Тема: «Основні засоби підприємств»
- •1. Поняття основних засобів та необхідність їх відтворення
- •2. Знос і амортизація основних засобів
- •Тема: «Оцінювання фінансового стану підприємств».
- •1. Необхідність, значення оцінки фінансового стану підприємств.
- •Основними завданнями аналізу фінансового стану є:
- •Розрізняють такі типи фінансової стійкості підприємства:
- •3. Банкрутство та фінанасова санація підприємств.
- •Тема: «Фінансове планування на підприємствах».
- •1. Види фінансового планування та їх характеристика
- •4. Питання до екзамену.
- •5. Термінологічний словник
2. Організація оборотних активів
Організація оборотних коштів справляє значний вплив на результативність і ефективність роботи підприємства, його фінансову стійкість.
Встановлення на підприємствах необхідного складу та структури оборотних активів, визначення їх потреб та джерел формування, а також контролю за зберіганням і ефективністю їх використання називається організацією оборотних активів.
Організація оборотних активів повинна будуватися на таких принципах:
створення мінімального обсягу оборотних активів, що забезпечує безперервність процесу виробництва й обігу, а також їх ефективне використання;
раціональне розміщення оборотних активів, які є в наявності, за сферами відтворюючого процесу в середині підприємства;
формування та поповнення оборотних активів за рахунок власних та позикових джерел у залежності від обсягів виробництва;
створення фінансових резервів;
контроль за зберіганням та ефективним використанням оборотних активів.
В організації оборотних активів слід розрізняти їх склад і структуру.
Склад оборотних коштів – це сукупність окремих елементів оборотних виробничих фондів і фондів обігу.
Структура оборотних коштів – це питома вага вартості окремих статей оборотних виробничих фондів і фондів обігу в загальній сумі оборотних коштів.
На будь-якому підприємстві оборотні активи складаються:
1. Виробничі запаси.
2. Готова продукція.
3. Грошові кошти.
4. Дебіторська заборгованість.
5. Інші активи.
3. Розрахунок потреби в оборотних активах підприємства.
Визначення потреби в оборотних коштах здійснюється через їх нормування.
Якщо склад, структура і наявність оборотних коштів відповідатимуть запланованому обсягу виробництва й реалізації, то підприємство отримуватиме прибуток з мінімальними витратами.
Визначення планової потреби в оборотних коштах передбачає розроблення норм відносно тривалої дії і нормативів на конкретний період – рік (як звичайно), півріччя, квартал.
Норма – це відносна або мінімальна величина оборотних активів, що обчислена у встановленому порядку за кожним їх видом, яка необхідна для розрахунку нормативу.
Норматив – це мінімальний розмір власних оборотних активів у грошовому виразі, необхідний підприємству для забезпечення нормального, безперервного процесу виробництва, реалізації продукції та розрахунків.
На практиці використовується два методи визначення потреби в оборотних коштах:
прямий;
економічний.
Метод прямого розрахунку передбачає розроблення обґрунтованих норм і нормативів на кожному підприємстві з урахуванням багатьох факторів, які пов'язані з особливостями постачання, виробництва та реалізації продукції.
Норматив оборотних коштів щодо запасів рекомендується визначати за формулою:
Н = ВО N,
де Н – норматив оборотних коштів для сировини, матеріалів і купованих напівфабрикатів, тис.грн.;
ВО – одноденні витрати сировини, матеріалів, напівфабрикатів, тис.грн.;
N – норма оборотних коштів, днів.
Важливим при цьому є встановлення оптимальної норми запасу в днях, яка залежить від частоти поступлень матеріальних цінностей, часу на транспортування та підготовку їх до виробництва. Тому для розрахунку норми запасу в днях прийнято визначати такі її складові:
поточний запас - час знаходження матеріальних цінностей на складах. Він встановлюється у розмірі 50% від середньозваженого інтервалу між поставками. В основу розрахунку величини інтервалу між поставками беруться фактичні дані про частоту поставок за попередні 2 роки;
страховий (гарантійний) запас - згідно з вітчизняними методиками рекомендовано встановлювати у розмірі 50% поточного;
транспортний запас - час знаходження матеріальних цінностей в дорозі;
підготовчий запас - час, необхідний на прийняття матеріальних цінностей, розвантаження, сортування, підготовку до виробництва.
Установлення потреби в оборотних коштах прямим методом передбачає виконання розрахунків для кожного елемента оборотних коштів. Вони здійснюються на тривалий період і не передбачають раптових змін асортименту продукції, технології виробництва, умов постачання та збуту. Через це обчислений методом прямого розрахунку норматив потребує щорічного коригування з урахуванням змін виробничої програми і швидкості обороту оборотних коштів. Для корекції використовується економічний метод розрахунку.
Особливість визначення потреби в оборотних коштах економічним методом полягає в тому, що норматив на поточний рік ділять на дві частини. До першої частини відносять нормативи оборотних коштів за статтями, розмір яких прямо залежить від обсягу витрат на виробництво. До другої частини включають ті статті нормованих оборотних коштів, розмір яких прямо не залежить від зміни витрат на виробництво.
Для визначення нормативу оборотних коштів на плановий рік виробничий норматив збільшується відповідно до темпів зростання виробничої програми в плановому періоді.
Невиробничий норматив оборотних коштів збільшується на 50 % від зростання виробничої програми.
Отримана загальна сума нормативу зменшується на суму коштів, що вивільняються в результаті планового (прогнозованого) прискорення оборотності оборотних коштів.