5. Планування прибутку

Для успішного ведення господарства підприємства в умовах ринку повинні здійснювати планування прибутку. Планування прибутку є складовою фінансового планування та найважливішою ділянкою фінансово-економічної роботи на підпри­ємствах. Від того, як достовірно визначений плановий прибуток, буде залежати успішна господарсько-фінансова діяльність підприємства.

Планування прибутку проводиться окремо по всіх видах діяльнос­ті підприємства: від продажу товарної продукції; від продажу іншої продукції та послуг нетоварного характеру; від продажу основних фондів, іншого майна та нематеріальних активів; від позареалізацій­них доходів і витрат.

Основними методами планування прибутку від продажу товарної продукції є

• метод прямого рахунку

• аналітичний метод.

Основою для розрахунку прибутку є обсяг виробничої програми, який базу­ється на замовленнях споживачів і господарських договорах.

Найпоширенішим методом планування прибутку від продажу то­варної продукції є метод прямого рахунку. Суть його полягає в тому, що прибуток визначається як різниця між виручкою від продажу товарної продукції (доходом), за вирахуванням податку на додану вартість і акцизів, і її собівартістю.

При плануванні прибутку аналітичним методом необхідно вирішу­вати послідовно такі завдання:

• Розрахунок базової рентабельності як відокремленої частки очіку­ваної суми прибутку за звітний рік на собівартість порівнюваної товарної продукції за той само період. Обчислення обсягу товарної продукції в запланованому періоді за собівартістю звітного року і розрахунок прибутку на товарну про­дукцію виходячи із базової рентабельності.

• Облік впливу на плановий прибуток різних чинників: зміни (зни­ження, збільшення) собівартості продукції в запланованому році; підвищення якості та сортності реалізованої продукції; зміни рівняцін на продукцію, що продається.

Тема: «Обігові кошти».

1. Сутність оборотних активів підприємств та їх призначення

Діяльність суб'єктів господарювання зі створення та реалізації продукції здійснюється в процесі поєднання основних виробничих фондів, оборотних фондів і праці.

Безперервність процесу виробничої та комерційної діяльності потребує постійного інвестування коштів у ці елементи для їх розширеного відтворення.

Оборотні фонди споживаються в одному виробничому циклі, і їхня вартість ціл­ком переноситься на вартість виготовленої продукції. При цьому одна їхня частина в речовій формі входить у створений продукт і набирає товарної форми, в якій її буде використано споживачем. Інша частина також повністю споживається в процесі виробниц­тва, але, втрачаючи свою споживну вартість, у речовій формі в продукт праці не входить (наприклад паливо).

Отже, предмети праці в грошовій оцінці складають виробничі оборотні фонди. До них на промислових підприємствах відносяться: сировина, матеріали, паливо, запасні частини, пальне, інші матеріальні цінності, а також незавер­шене виробництво, витрати майбутніх періодів.

Основне призначення виробничих фондів полягає в забез­печенні планомірного та ритмічного процесу виробництва на підприємст­вах і об'єднаннях.

У сфері обертання знаходиться ще й готова продукція, гро­шові кошти на рахунках у банку й у касі підприємства, кошти в розрахун­ках та ін. Це фонди обе­ртання. Основне призначення фондів обертання полягає в забезпеченні грошовими коштами планомірного процесу обертання на підприємствах.

Але, попри деякі розбіжності в призначенні оборотних фондів і фондів обертання, між ними існує тісний взаємозв'язок. Вони обслуговують єдиний процес відтворення та забезпечують його безперервність.

У цей же час оборотні фонди та фонди обертання є складовими частинами оборотних активів, що відображають розміщення їх за сферами відтворення в процесі руху. Водночас як ті, так і інші є самостійними економічними категоріями.

У дійсності, якщо процес виробництва на кожному підприємстві є безперервним, то оборотні активи, що обслуговують його, в кожний даний мо­мент знаходяться одночасно як у сфері виробництва – у вигляді виробничих запасів, незавершеного виробництва, так і в сфері обертання – у вигляді го­тових виробів та грошових коштів. Крім цього, зі сфери виробництва вони переходять до сфери обертання, і навпаки, тобто постійно знаходяться в ру­сі, проходячи три стадії кругообігу – грошову, товарну та виробничу.