4. Показники ефективності використання обігових коштів.

Економічними показниками використання обігових активів є:

- фондовіддача

- фондоємність

- прибутковість

- обіговість

- коефіцієнт обіговості

- розмір вивільнення (заморожування).

Фондовіддача — показник, що характеризує рівень виробництва валової (товарної) продукції на одиницю обігових активів. Визна­чається він діленням обсягу виробництва валової або товарної про­дукції у вартісному виразі на тисячу гривень обігових активів.

Фондоємність — показник, який характеризує розмір обігових ак­тинів, що використовуються у виробництві одиниці валової (реалі­зованої) продукції. Визначається він діленням величини обігових активів па одну тисячу гривень виробленої або реалізованої про­дукції.

Прибутковість — показник, що характеризує рівень окупності сукупних витрат виробництва або його складових, зокрема обігових активів. Визначається прибутковість обігових активів діленням об­сягу загального (чистого) прибутку на 1000 грн. середньорічної вар­тості обігових активів. Найважливішим показником, що характеризує використання обігових активів є їх обіговість і коефіцієнт обіговості.

Обігові активи підприємств весь час знаходяться в русі. У своєму русі вони проходять послідовно три стадії кругообігу: заготівельну, виробничу та реалізації. Послідовне проходження обіговими актива­ми стадії кругообігу зі зміною форм вартості називається обіговість. Обіговість характеризується тривалістю одного оберту у днях і кількістю обертів за визначений (що аналізується) період, тобто кое­фіцієнтом обіговості.

Тривалість одного оберту в днях, тобто обіговість обігових активів (Од) можна визначити за такою формулою:

Од = Со Д / Р

Д - кількість днів, за яку обчислюється обіговість (при цьому вважається, що місяць дорівнює 30 дням, квартал 90, півріччя 180 і рік - 360 дням);

Р - сума оберту (виручка)

Со - середній залишок обігових активів за період, що аналізується.

Коефіцієнт обіговості, або кількість обертів за рік, обчислюється діленням кількості днів у році на тривалість одного оберту в днях або діленням суми оберту на середній залишок обігових активів. У остан­ньому випадку коефіцієнт обіговості буде виражений в абсолютних величинах (у грн, коп.).

Kоб = 360 / Од Kоб = Р / Со

Для обчислення показників обіговості обігових активів важливо, щоб правильно були розраховані величини, що їх визначають, — се­редній залишок обігових активів і сума оберту.

Середньорічний залишок обігових активів обчислюється як середньо хронологічна величина, тобто шляхом додавання половини за­лишку обігових активів на початок і кінець року та повної суми їх залишків за інші місяці (квартали) року та ділення отриманої суми на 12 (або на 4).

До суми оберту включають виручку від реалізації продукції, робіт і наданих послуг.Обіговість обігових активів є фінансовим якісним показником і має велике значення в роботі підприємств. Чим швидше обертаються обігові активи, тим менше їх необхідно для виконання плану ви­робництва та реалізації продукції, тим за інших рівних умов більше прибутку отримає підприємство, вище буде його рентабельність. Як­що ж загальмовується обіговість обігових активів, то це приводить до їх додаткової потреби, неефективного використання та заморожуван­ня.

Розмір вивільнення або заморожування обігових активів у зв'яз­ку з прискоренням або гальмуванням їх обіговості визначається мно­женням суми одноденного оберту (виручки) за звітний період на кількість днів прискорення або гальмування у звітному році порівня­но з базисним періодом. Запишемо це такою формулою:

S = Ро / Д

S - сума вивільнення (заморожування) обігових активів

Ро - сума оберту (виручки) за звітний рік

Д - кількість днів у звітному періоді;

Прискорення обіговості обігових актинів має велике народногос­подарське значення, тому що в цей час із запасів підприємств вивіль­няються величезні суми коштів, які можна додатково спрямовувати на фінансування розширення виробництва. Враховуючи велике народногосподарське значення прискорення обіговості обігових активів, кожне підприємство при плануванні по­треби в них на наступний (черговий) рік повинно передбачити при­скорення їх обіговості. Боротьба за прискорення обіговості обігових активів повинна про­водитись одночасно на всіх трьох стадіях їх кругообігу шляхом ско­рочення часу виробництва та часу обертання.

Основними шляхами скорочення часу обігу виробничих запасів є:

- рівномірне завезення товарно-матеріальних цінностей;

- формуван­ня запасів необхідних цінностей у межах можливого мінімуму для постійного забезпечення безперервності процесу виробництва;

- недо­пущення придбання непотрібних і реалізації надлишкових матеріалів.

Прискорення обіговості обігових активів на стадії виробництва до­сягається переважно за рахунок скорочення виробничого циклу.

У сфері обертання прискорити обіг обігових активів можливо шляхом прискорення реалізації продукції, розрахунків за реалізовану продукцію та надані послуги, недопущення створення дебіторської заборгованості та ін.