23. Гарантії державного суверенітету

Прийнята 20 років тому Верховною Радою України Декларація про державний суверенітет (далі – Декларація) є вікопомним документом, у якому відображена виношувана століттями ідея українського народу бути господарем у своєму домі, жити за власними правами й звичаями. Цей документ потім був покладений в основу Акта проголошення незалежності України й Конституції України 1996 року. Остання закріпила основи сучасного державного й суспільного ладу країни, конституційні права і свободи громадян, гарантії незалежного розвитку України у всіх сферах внутрішнього й зовнішнього життя.

Внутрішній і зовнішній суверенітет було проголошено в усіх основних сферах: політичній, економічній, соціальній, культурній і екологічній. Насамперед у Декларації проголошується внутрішній суверенітет у політичній сфері. Від імені народу, зазначено в документі, може виступати виключно Верховна Рада Української РСР. Жодна політична партія, громадська організація, інше угруповання чи окрема особа не можуть виступати від імені всього народу України, утверджуючи тим самим неподільність державної влади. Цілісна система цих гарантій суверенітету України передбачена розділом ІХ Декларації, який має назву «Зовнішня і внутрішня безпека». Зокрема, тут, передбачено, що Українська РСР має право на власні Збройні Сили, що вона має власні внутрішні війська та органи державної безпеки, підпорядковані Верховній Раді Української РСР, що Українська РСР визначає порядок проходження військової служби громадянами Республіки та інші гарантії державного суверенітету України.

24. Державна влада і її ознаки

державна влада — це публічно-політичні відносини панування і підкорення між суб'єктами, що спираються на державний примус^[1].

Державна влада є різновидом соціальної влади і завжди є політичною по суті.

Державна влада в інституціональному розумінні — це система структур, органів, установ, які реалізують функції держави.

Державна влада в процесуальному розумінні — це цілеспрямована управлінська діяльність усіх органів держави, направлена на упорядкування, організацію життя, забезпечення стабільності і розвитку суспільства на підставі конституції та законів.

Державна влада здійснює управління суспільством від імені народу на всій території держави за допомогою державного апарату, видання та доведення до реалізації загальнообов'язкових правових норм та представляє державу у зовнішніх відносинах. За проф. Ю. О. Фрицьким, ознаками державної влади є наступні:

• у кожній країні існує тільки одна державна влада;

• вона поширюється на всіх членів суспільства;

• розв'язує загальносуспільні проблеми;

• має у своєму розпорядженні специфічний апарат (механізм) для здійснення своїх завдань і функцій;

• встановлює формально обов'язкові для всього населення загальні правила фізичної поведінки — юридичні (правові) норми;

• характеризується суверенністю (суверенітетом), тобто верховенством, повнотою, неподільністю, самостійністю, формальною незалежністю від влади будь-якої організації або особи як у окремій країні, так і за її межами.

В. М. Протасов до ознак державної влади відносить:

• державний характер;

• публічний характер, тобто вона є не лише суспільною, як і будь-яка інша влада, а здійснюється професійним апаратом, відмежованим від суспільства, як об'єкта влади;

• суверенний характер;

• універсальність, тобто поширюється на всю територію країни та населення;

• виключність прав на прийняття загальнообов'язкових правил поведінки;

• постійність та безперервність.^[8]

Також, М. І. Байтін відніс до ознак державної влади:

• спирання влади на силу примусу;

• податки.^[9]

Окрім того державна влада характеризується легальністю, легітимністю та ефективністю.