Небезпека класифікується:

За походженням: природні; техногенні; соціальні; екологічні; змішані.	2. За формою дії: фізичні; хімічні; біологічні; психофізіологічні	3. За локалізацією: в літосфері; в гідросфері; в атмосфері; космічні.
4. За наслідками дії: втома; захворювання; травми; аварії; пожежі; смертельні випадки	5. За сферою прояву: побутові; спортивні; дорожньо-транспортні; виробничі; військові.	6. За характером дії: активні (удар блискавки, обвали, землетруси тощо); пасивні (коли людина сама наражається на гострі, колючі або ріжучі предмети тощо)
7. За збитками: соціальні; технічні; екологічні.	8. За часом дії: імпульсивні; кумулятивні	9. За структурою : прості; похідні (що породжені простими).

Так як життєдіяльність людини відбувається в системі “людина – техніка – довкілля”, то при вивчені небезпек необхідно враховуватилюдський, природний, техногенний та соціальний фактори:

а) Людський фактор:

• Психофізіологічна надійність людини (зріст, сила, витривалість організму,(пам’ять, мислення, увага, сенсомоторні реакції тощо).

• Фактори заниження життєдіяльності людини (психологічні травми, конфлікти, втома, захворювання, наркоманія, алкоголізм, тютюнокуріння тощо).

• Шляхи відновлення життєдіяльності людини (оздоровча фізична культура, медико-біологічні і психологічні засоби, профвідбір і профорієнтація тощо)

б) Природний фактор:

• Природні небезпечні явища геологічного, гідрологічного та метеорологічного походження.

• Природні пожежі.

• Небезпечні явища в біосфері (епідемії, епізоотії, епіфітотії).

• Негативна дія космічного опромінення на біосферу (сонячні спалахи, магнітні бурі, парниковий ефект).

в) Техногенний фактор:

• Аварії і катастрофи.

• Екологічне забруднення довкілля.

• Санітарно-гігієнічні умови життєдіяльності населення (надмірний рівень шуму і виробничої вібрації, недостатня освітленість робочого місця, дія шкідливих речовин, теплове, електромагнітне та іонізуюче випромінювання).

г) Соціальний фактор:

• Криміногенні ситуації.

• Політичні конфлікти і війни.

• Небезпеки інформаційного простору.

• Тероризм, суїцид і таке інше.

Оцінка небезпеки

Небезпека– це випадкове явище, яке виникає спонтанно і складається з декількох однотипних подій.(Наприклад, транспортні аварії – це однотипні події, які становлять єдину дорожньо-транспортну небезпеку).

Ці події можуть виникати в будь який час незалежно одна від одної (через 5, 10 хвилин, через годину, тиждень, місяць, або через рік і т.д.)

При цьому, кожна така подія може мати свій наслідок (матеріальні збитки, травмуванням людей, смертельні наслідки, тощо).

Враховуючи те, що небезпека є випадкове явище і підпорядковується всім законам теорії ймовірності, то основними її характеристиками є: частота подій івага наслідку

1. Частота подій (ψ) - це кількість однотипних подійN, що сталися за певний проміжок часу∆t –(за день, місяць, за квартал чи за рік):

Ψ = N/∆t ; (кількість транспортних аварій / за рік)

2. Вага наслідку (М _ί)– це відношення кількості однотипних наслідківn_ί (травм, смертей, поранень тощо) до загальної кількості подій(N)даної небезпеки.

M _ί = n_ί / N; ( кількість смертей / за 1 транспортну аварію)

Але ні частота подійнівага наслідкуне можуть повністю оцінки даної безпеку. що відбулася на протязі декількох однотипних подій. Тому, за оцінку небезпеки прийнято вважатиРИЗИК(R), який є математичним сподіванням негативного наслідку подіїn_ί, що спричиняється за певний проміжок часу∆t даного виду небезпеки.

Ризик визначається як здобуток частоти подій Ψ на вагу наслідків цих подійМ даної небезпеки:

R _ί = Ψ_* М _ί = N/∆t _* n_ί /N = n_ί /∆t ≤ R _{ί (доп)};