Небезпечні фактори дії зовнішнього середовища

Життєдіяльність людини відбувається у двох середовищах: виробничому та в побутовому.

Виробниче середовище- це комплекс підприємств та організацій, де проходить трудова діяльність людини.

Побутове середовище- це місце, де людина відпочиває, та проводить своє дозвілля у вільний від трудової діяльності час.

До побутового середовища також відноситься сукупність житлових будинків і комунально-побутових організацій, та комплекс споруд спортивного, культурного та іншого характеру. Крім того, побутове середовище характеризується ще й соціальним строєм та рівнем культури, що впливає на виховання кожного члена суспільства і формує у нього свої позитивні та негативні звички.

Виробниче і побутове середовища взаємопов’язані між собою і мають свої небезпечні і шкідливі фактори, які становлять потенційну небезпеку для людини. Тому необхідно їх постійно виявляти та занижувати їх дію на людину.

За природою дії небезпечні і шкідливі виробничі фактори поділяються на: фізичні, хімічні, біологічні, тапсихофізіологічні (ГОСТ 12.0.003-74).

Фізичні небезпечні і шкідливі фактори– це:

• рух автомашин і різноманітних механізмів;

• рухомі частини виробничого обладнання;

• підвищення запиленості і загазованості виробничого середовища;

• підвищення рівня шуму, вібрації, та різного роду випромінювань;

• підвищення напруги електричного та магнітного поля;

• недостатня освітленість робочої зони, і таке інше.

Хімічні небезпечні і шкідливі фактори– це хімічні речовини, які за характером дії на організм людини поділяються на:

• загально токсичні;

• подразнюючі;

• сенсибілізуючі (що занижують чутливість);

• канцерогенні (що викликають виразкові хвороби [рак]);

• мутагенні (що змінюють клітинну структуру [мутація]);

• що впливають на репродуктивну функцію.

Біологічні небезпечні і шкідливі фактори– це:

• патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, грибки);

• продукти їх життєдіяльності;

• макроорганізми (рослини, комахи, тварини).

Психофізіологічні небезпечні і шкідливі фактори– це:

• фізична втома працівника (статична і динамічна);

• нервово-психічне (розумове) перевантаження організму;

• монотонність праці;

• емоціональні спалахи працівника.

Фізіологічна стійкість людини до небезпек

На людину, в процесі будь якої діяльності, постійно діє потік зовнішніх подразників, які впливають на її безпеку. Це такі подразники: світло, шум, запах, присмак у роті, дотик, тощо.

Ці подразники сприймаються органами відчуття людини, так званими аналізаторами,і, перетворившись в сигнал нервової системи, поступають до виконавчих органів людини. Саме ці аналізатори і створюють основу фізіологічної надійності людини.

Аналізатори людини підрозділяються на:

1. Зоровий; 5. Шкірний (дотиковий);

2. Слуховий; 6. Вестибулярний (руховий);

3. Нюховий; 7.Внутрішньоорганізмовий.

4. Смаковий;

Кожен аналізатор сприймає лише свій вид подразників, а центральна мозкова система людини розрізнює їх, і спрямовує дії людини у безпечному для неї напрямку. Наприклад:

1. Побачивши червоне світло світлофора, людина зупиняється;

2. Почувши запах підгорілої їжі, людина поспішає на кухню;

3. Коли дзвенить телефон, людина підіймає слухавку, і таке інше.

Аналізатори людини працюють постійно, і відіграють важливе значення в її безпеці життєдіяльності.

Спільні властивості аналізаторів:

• Надзвичайно висока чутливість аналізаторів:

– достатньо лише декількох квантів освітлення, і людина починає бачити;

• людина починає чути при зміні барабанної перетинки на відстань в 10 разів менше від атому водню;

• достатньо 2 – 3 молекули пахучої речовини, щоб людина відчула її запах.

• Адантація (пристосовування) до подразників.

При високій інтенсивності дії подразника, чутливість аналізатора знижується, а при низьких – підвищується. (адаптація зору в темноті)

• Можливість тренування аналізаторів.

Прискорення адаптаційних процесів.

• Здатність певний час зберігати відчуття післядії подразника

Достатньо людині на соті долі секунди показати картину, і вона її здатна відтворити в пам’яті.

• Постійна взаємодіє і взаємозаміна аналізаторів

• Побачивши смачну страву, людина може відчути її присмак у роті

• Втративши зір, людина може читати пальцями, і так далі.