Вплив зовнішніх подразників на безпеку людини.

Зоровий аналізатор, освітлення і колір

Понад 90 % інформації про зовнішній світ людина дістає завдяки зоровому аналізатору. Тому цей аналізатор відіграє особливе значення в безпеці життєдіяльності людини.

Основні властивості зору:

а) Гострота зору – це здатність сприймати не значні предмети.

• відмінна гострота зору буде в центрі з кутом в 3⁰;

• добра – з кутом в 6⁰;

• задовільна – з кутом в 12 ⁰.

Тому, всі оперативні знаки, особливо дорожні, повинні розташовуватися в границі поля зору з кутом не більше ніж 12⁰.

б) Незвичайні зорові відчуття - це так звані міражі, галюцинації, ілюзії, які “обманюють” людину, і можуть привести до курйозних, а то й зовсім до небажаних наслідків.

Наприклад.Рух автомобіля темного кольору здається більш повільним, а відстань до нього більшою ніж насправді. А автомобілі світлого кольору здаються що знаходяться блище, і рухаються швидше. Тому водії більш обережніші при зустрічі з автомобілями світлого кольору ніж з автомобілями темного кольору. А цим і пояснюється те, що темні автомобілі частіше потрапляють у аварії ніж автомобілі білого кольору.

Ілюзії можуть виникнути також при монотонності подразників, що викликає сонливість. Тому, щоб цього не трапилося з водіями, рекомендується на довгих прямолінійних дорогахчерез кожні 3 кмутворювати криві ділянки, або фарбувати ділянки дороги в різні кольори та влаштовувати на них різноманітні насадження, тощо.

в) Видимість – це можливість розрізняти предмети чи їх колір при певній освітленості та прозорості середовища.

Видимість понижується в темний час доби, а також в дощ, снігопад, туман, що призводить до виникнення аварій та катастроф. Тому, при поганій видимості необхідно вживати певних заходів, що знижують можливість виникнення небезпек.

Наприклад, в туман зелений колір сприймається як жовтий, а жовтий – як червоний. Тому саме ці кольори вибрані для світлофора, так як така помилка не страшна для регулювання дорожнього руху. А червоний колір має найбільшу довжину хвилі, і в любих умовах поширюється з найменшими енергетичними витратами. Тому цей колір в любу погоду буде сприйматися як червоний.

г) Гігієнічна характеристика освітленості.

Освітлення повинно бути рівномірним і досить сильним, щоб не створювати різких тіней на робочім місці.

Організація правильного освітлення природним і штучним способом сприяє підвищенню продуктивності праці, зменшенню травматизму, та поліпшенню якості продукції.

д) Роль кольору у безпеці людини.

Кольори по різному впливають на психіку людини, і кожен колір викликає у неї певні емоції. Наприклад:

• оранжевий колірсприймається як гарячий, він бадьорить і стимулює людину до активних дій;

• блакитний колір – навпаки, заспокоює людину, регулює ритм її серця, та зменшує втому;

• червоний колір діє насторожено, нібито попереджує людину щодо небезпеки, і т.д.

Тому у червоний колір фарбують ті елементи обладнання, які запобігають появі потенційної небезпеки для людини, та на які необхідно негайно звернути її увагу у випадку появи небезпеки (Наприклад, кнопки “стоп”,важелі виключення механізмів, протипожежні щити та їх обладнання, і тому подібне)

Так як жовтий колір викликає у людини бадьорість і вона охоче звертає на нього увагу, то цей колір застосовується для попередження людини про можливу небезпеку, і ним фарбують рухомі деталі обладнання, які несуть потенційну небезпеку, і на які необхідно постійно звертати увагу людини при виконанні нею певної роботи.

Таким чином, в залежності від того яку психіку чи емоцію необхідно викликати у людини для забезпечення її безпеки, в такий колір і фарбуються ті чи інші речі, що можуть нести для неї потенційну небезпеку.

Слуховий аналізатор та дія шуму на людину.

Людина сприймає звукові хвилі в діапазоні

• Тиску (Р) – від 2^. 10^-5 до 2^. 10²Па;

Мінімальний звуковий тиск (Р₀) який ледве сприймається органами слуху людини, називається слуховим порогом. Сила звуку вимірюється вдецибелах (дБ)(1 дБ = 10 Бел).

Децибел – це відносна величина яка показує, у скільки десяткових логарифмічних одиниць даний звук більше від значення його слухового порогу.

L = 10 lg(Р/Р₀)

де : (P/P₀) становить 10^L

Тобто, якщо (Р/Р₀) = 10 тоL = 1 (дБ);

(Р/Р₀) = 100 тоL = 2 (дБ);

(Р/Р₀) = 1000 тоL = 3 і т.д.

Інтенсивний шум – це акустичний стрес, який виводить людину з рівноваги, та впливає на її нервову систему, що може привести до нещасних випадків.

Шум призводить не тільки до порушення слухового аналізатора, але й до захворювання внутрішніх органів людини. Внаслідок тривалої дії шуму вегетативна (нервова) та ендокринна системи людини перестають регулювати роботу її внутрішніх органів. А від цього з’являються гіпертонічна, ішемічна, виразкова та інші хвороби.

Допустимі межі сили звуку у різних умовах становлять 45 – 35 дБ, а больовий поріг наступає при силі звуку в 140 дБ.

Згідно з вимогами ГОСТу 12.1.003-76 “Шум. Загальні вимоги безпеки”, рекомендуються наступні діапазони шумів для приміщень різного призначення:

• Для сну та відпочинку – 30 – 40 дБ;

• Для розумової праці – 45 – 55 дБ;

• Для робочих цехів, гаражів, магазинів, тощо – 56 – 70 дБ.

А постійний шумовий фон може спричинити людині наступні недуги:

• Шум до 70 дБ – порушує ендокринну та нервову системи;

• Шум до 90 дБ – порушує слух;

• Шум до 120 дБ – спричиняє нестерпний фізичний біль в вухах.

Шум, що утворюється на заняттях під час тихої розмови між студентами, вимірюється в 10 – 12 дБ, і є перешкодою для учбового процесу.

Боротьба з шумом ведеться:

• В джерелах його утворення (удосконалення агрегатів і машин та створення їх менше шумними, і т.д.);

• На шляхах його поширення:

  • ізолюванням шумних агрегатів від загальних цехів;

  • установкою шумо-поглинаючих екранів;

  • впровадженням на дорогах зелених насаджень, тощо.

• Застосуванням індивідуальних засобів захисту:

  • навушників;

  • протишумові тампони і втулки;

  • шумозахисні шоломи та проти шумний одяг, тощо

• Організаційними заходами:

  • раціональний режим праці;

  • суміщення шумних і безшумних робіт;

  • прийом душів і ванни;

  • повноцінний сон і відпочинок, тощо.

• Медичними заходами:

  • медичний відбір за професійною придатністю;

  • періодичний медичний огляд;

  • медична експертиза працездатності, тощо.

Розглядаючи безпеку життєдіяльності людини необхідно ураховувати дію й інших аналізаторів людини, таких як:

• вестибулярного (рухового) Положення тіла людини в просторі;

• смакового і нюхового;

• шкірного (дотикового);

• інтуїтивного - реакція людини на небезпеку, або її підсвідоме передчуття небезпеки.

Укладач

Доцент кафедри фізичного виховання

Кандидат технічних наук, доцент Півняк С.С.