- •Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, її методологічні основи
- •План лекції:
- •1. Загальні основи безпеки життєдіяльності
- •Безпека життєдіяльності– це галузь науково-теоретичної діяльності людства, спрямованої на:
- •Оцінка небезпек. Класифікація видів ризику Основними поняттями в теорії небезпек є: небезпека, абсолютна безпека та відносна безпека.
- •Небезпека класифікується:
- •Оцінка небезпеки
- •(Кількість конкретних наслідків / за рік). Допустимий рівень ризику r ί (доп) визначає кількість допустимих наслідків nί однотипних подій n, що можуть статися за певний проміжок часу ∆t:
- •Класифікація видів ризику
- •Етапи дослідження ризику небезпек
- •3. Людина в системі „людина – життєве середовище”.
- •Основні причини зростання ризику небезпек:
- •Небезпечні фактори дії зовнішнього середовища
- •Фізіологічна стійкість людини до небезпек
- •Вплив зовнішніх подразників на безпеку людини.
Вплив зовнішніх подразників на безпеку людини.
Зоровий аналізатор, освітлення і колір
Понад 90 % інформації про зовнішній світ людина дістає завдяки зоровому аналізатору. Тому цей аналізатор відіграє особливе значення в безпеці життєдіяльності людини.
Основні властивості зору:
а) Гострота зору – це здатність сприймати не значні предмети.
відмінна гострота зору буде в центрі з кутом в 30;
добра – з кутом в 60;
задовільна – з кутом в 12 0.
Тому, всі оперативні знаки, особливо дорожні, повинні розташовуватися в границі поля зору з кутом не більше ніж 120.
б) Незвичайні зорові відчуття - це так звані міражі, галюцинації, ілюзії, які “обманюють” людину, і можуть привести до курйозних, а то й зовсім до небажаних наслідків.
Наприклад.Рух автомобіля темного кольору здається більш повільним, а відстань до нього більшою ніж насправді. А автомобілі світлого кольору здаються що знаходяться блище, і рухаються швидше. Тому водії більш обережніші при зустрічі з автомобілями світлого кольору ніж з автомобілями темного кольору. А цим і пояснюється те, що темні автомобілі частіше потрапляють у аварії ніж автомобілі білого кольору.
Ілюзії можуть виникнути також при монотонності подразників, що викликає сонливість. Тому, щоб цього не трапилося з водіями, рекомендується на довгих прямолінійних дорогахчерез кожні 3 кмутворювати криві ділянки, або фарбувати ділянки дороги в різні кольори та влаштовувати на них різноманітні насадження, тощо.
в) Видимість – це можливість розрізняти предмети чи їх колір при певній освітленості та прозорості середовища.
Видимість понижується в темний час доби, а також в дощ, снігопад, туман, що призводить до виникнення аварій та катастроф. Тому, при поганій видимості необхідно вживати певних заходів, що знижують можливість виникнення небезпек.
Наприклад, в туман зелений колір сприймається як жовтий, а жовтий – як червоний. Тому саме ці кольори вибрані для світлофора, так як така помилка не страшна для регулювання дорожнього руху. А червоний колір має найбільшу довжину хвилі, і в любих умовах поширюється з найменшими енергетичними витратами. Тому цей колір в любу погоду буде сприйматися як червоний.
г) Гігієнічна характеристика освітленості.
Освітлення повинно бути рівномірним і досить сильним, щоб не створювати різких тіней на робочім місці.
Організація правильного освітлення природним і штучним способом сприяє підвищенню продуктивності праці, зменшенню травматизму, та поліпшенню якості продукції.
д) Роль кольору у безпеці людини.
Кольори по різному впливають на психіку людини, і кожен колір викликає у неї певні емоції. Наприклад:
оранжевий колірсприймається як гарячий, він бадьорить і стимулює людину до активних дій;
блакитний колір – навпаки, заспокоює людину, регулює ритм її серця, та зменшує втому;
червоний колір діє насторожено, нібито попереджує людину щодо небезпеки, і т.д.
Тому у червоний колір фарбують ті елементи обладнання, які запобігають появі потенційної небезпеки для людини, та на які необхідно негайно звернути її увагу у випадку появи небезпеки (Наприклад, кнопки “стоп”,важелі виключення механізмів, протипожежні щити та їх обладнання, і тому подібне)
Так як жовтий колір викликає у людини бадьорість і вона охоче звертає на нього увагу, то цей колір застосовується для попередження людини про можливу небезпеку, і ним фарбують рухомі деталі обладнання, які несуть потенційну небезпеку, і на які необхідно постійно звертати увагу людини при виконанні нею певної роботи.
Таким чином, в залежності від того яку психіку чи емоцію необхідно викликати у людини для забезпечення її безпеки, в такий колір і фарбуються ті чи інші речі, що можуть нести для неї потенційну небезпеку.
Слуховий аналізатор та дія шуму на людину.
Людина сприймає звукові хвилі в діапазоні
Тиску (Р) – від 2. 10-5 до 2. 102Па;
Мінімальний звуковий тиск (Р0) який ледве сприймається органами слуху людини, називається слуховим порогом. Сила звуку вимірюється вдецибелах (дБ)(1 дБ = 10 Бел).
Децибел – це відносна величина яка показує, у скільки десяткових логарифмічних одиниць даний звук більше від значення його слухового порогу.
L = 10 lg(Р/Р0)
де : (P/P0) становить 10L
Тобто, якщо (Р/Р0) = 10 тоL = 1 (дБ);
(Р/Р0) = 100 тоL = 2 (дБ);
(Р/Р0) = 1000 тоL = 3 і т.д.
Інтенсивний шум – це акустичний стрес, який виводить людину з рівноваги, та впливає на її нервову систему, що може привести до нещасних випадків.
Шум призводить не тільки до порушення слухового аналізатора, але й до захворювання внутрішніх органів людини. Внаслідок тривалої дії шуму вегетативна (нервова) та ендокринна системи людини перестають регулювати роботу її внутрішніх органів. А від цього з’являються гіпертонічна, ішемічна, виразкова та інші хвороби.
Допустимі межі сили звуку у різних умовах становлять 45 – 35 дБ, а больовий поріг наступає при силі звуку в 140 дБ.
Згідно з вимогами ГОСТу 12.1.003-76 “Шум. Загальні вимоги безпеки”, рекомендуються наступні діапазони шумів для приміщень різного призначення:
Для сну та відпочинку – 30 – 40 дБ;
Для розумової праці – 45 – 55 дБ;
Для робочих цехів, гаражів, магазинів, тощо – 56 – 70 дБ.
А постійний шумовий фон може спричинити людині наступні недуги:
Шум до 70 дБ – порушує ендокринну та нервову системи;
Шум до 90 дБ – порушує слух;
Шум до 120 дБ – спричиняє нестерпний фізичний біль в вухах.
Шум, що утворюється на заняттях під час тихої розмови між студентами, вимірюється в 10 – 12 дБ, і є перешкодою для учбового процесу.
Боротьба з шумом ведеться:
В джерелах його утворення (удосконалення агрегатів і машин та створення їх менше шумними, і т.д.);
На шляхах його поширення:
ізолюванням шумних агрегатів від загальних цехів;
установкою шумо-поглинаючих екранів;
впровадженням на дорогах зелених насаджень, тощо.
Застосуванням індивідуальних засобів захисту:
навушників;
протишумові тампони і втулки;
шумозахисні шоломи та проти шумний одяг, тощо
Організаційними заходами:
раціональний режим праці;
суміщення шумних і безшумних робіт;
прийом душів і ванни;
повноцінний сон і відпочинок, тощо.
Медичними заходами:
медичний відбір за професійною придатністю;
періодичний медичний огляд;
медична експертиза працездатності, тощо.
Розглядаючи безпеку життєдіяльності людини необхідно ураховувати дію й інших аналізаторів людини, таких як:
вестибулярного (рухового) Положення тіла людини в просторі;
смакового і нюхового;
шкірного (дотикового);
інтуїтивного - реакція людини на небезпеку, або її підсвідоме передчуття небезпеки.
Укладач
Доцент кафедри фізичного виховання
Кандидат технічних наук, доцент Півняк С.С.