2. Зміст програми

Змістовний модуль 1. Загальні положення цивільного права

Тема 1.

Актуальні проблеми визначення цивільного права: як галузі, як науки, як учбової дисципліни

Цивільне право можна розглядати в декількох аспектах: як галузь, як науку, як учбову дисципліну. В кожному із цих значень цивільне право має свої особливості.

Цивільне право є базовою галуззю права, яка регулює приватні правовідносини. Цивільне право як галузь приватного права регулює майнові відносини, відносини, що виникають у сфері інтелектуальної діяльності та особисті немайнові відносини, що передбачені цивільним законодавством.

Наука цивільного права – це система знань про закономірності становлення і розвитку цивільно-правових явищ, діяльність якої спрямована на здобуття нових знань щодо цивільно-правових понять, категорій, суджень та ідей.

Цивільне право як навчальна дисципліна має за мету, передусім, навчити цивільному праву і науці цивільного права, що передбачає пізнання цивільно-правових норм, практики їх застосування, прищеплення навичок і вмінь аналізувати наукові теорії, вирішувати конкретні життєві ситуації, що виникають у сфері цивільно-правового регулювання.

Ключові терміни та поняття до теми: приватне право, публічне право, імперативність, диспозитивність, цивільно-правова система (сім’я), основні компоненти цивільно-правової системи, уніфікація на міжнародному рівні, континентальне право, романська і німецька підсистеми, джерела континентального права, англо-американська система цивільного права

Тема 2.

Проблеми визначення сутності цивільних правовідносин. Їхнє місце в системі правовідносин

Цивільне право є базовою галуззю права, яка регулює приватні правовідносини. У сучасних умовах значно більшого значення набуває застосування засад цивільного законодавства до врегулювання приватних правовідносин.

Суспільні відносини, врегульовані нормами цивільного права, називають цивільно-правовими відносинами. Учасниками цивільно-правових відносин можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, держава, інші суб’єкти публічного права.

Будь-які цивільно-правові відносини є інтегральним правовим явищем, що складається з певних частин. У науці цивільного права такі складові частини називають елементами цивільних правовідносин. Їх три: суб’єкти; об’єкт і зміст правовідносин.

Ключові терміни та поняття до теми: цивільне право, суспільні відносини, цивільно-правові відносини, правова держава, верховенство права, предмет правового регулювання, метод правового регулювання, ініціативно-диспозитивний характер цивільно-правових норм, відновлювально-компенсаційний характер захисних засобів порушеного права, принципи цивільного права, функції цивільного права, цілі цивільного права, завдання цивільного права, майнові відносини, підприємницькі відносини, цивільне право, цивільне законодавство, система цивільного права та цивільного законодавства.

Змістовний модуль 2. Загальні положення про суб’єкти цивільного права

Тема 3

Проблеми визначення цивільно-правового статусу фізичної особи.

Розглядаючи питання правового статусу фізичних осіб, необхідно розкрити такі поняття як цивільна правосуб’єктність, що складається з цивільної правоздатності та цивільної дієздатності. Необхідно чітко визначити взаємовідношення вказаних понять і їх дати їх правову характеристику. Зокрема акцентувати увагу на тому таких питаннях: момент виникнення і припинення правоздатності і дієздатності та можливості їх обмеження.

За чинним законодавством фізична особа може мати повну, неповну, часткову, обмежену дієздатність або може бути визнана недієздатною. Важливими завданнями є висвітлення правового статусу особи у кожному з перерахованих правових станах.

Ключові терміни та поняття до теми: суб’єкт цивільних правовідносин, фізична особа, громадянин, фізична особа-підприємець, юридична особа, цивільна правосуб’єктність, правоздатність, дієздатність, повна, часткова, неповна, обмежена дієздатність, недієздатність, емансипація, безвісна відсутність, оголошення померлим, дрібний побутовий правочин