Тема 4.

Проблеми визначення цивільно-правового статусу юридичної особи.

Юридичні особи, як і фізичні наділені правосуб’єктністю – тобто цивільною правоздатністю і дієздатністю. На відміну від фізичних осіб у юридичніх правоздатність і дієздатність виникають одночасно з моменту її створення і припиняються з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Згідно з ЦК юридична особа має загальну правоздатність.

Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Ознаками юридичної особи є: організаційна єдність, майнова відокремленість, здатність нести самостійну відповідальність та інші. Законодавством здійснений поділ юридичних осіб на окремі види: установи і товариства, останні в свою чергу поділяються на підприємницькі і непідприємницькі товариства.

Ключові терміни та поняття до теми: юридична особа, цивільна правоздатність та дієздатність юридичних осіб, способи створення юридичних осіб, установчі документи, філії та представництва юридичної особи, відповідальність юридичної особи, припинення юридичної особи, найменування, місцезнаходження юридичної особи, господарські товариства, банкрутство, реорганізація, ліквідація, господарські товариства, командитне товариство, товариство з повною відповідальністю, товариство з обмеженою відповідальністю, акціонерне товариство, виробничий кооператив.

Тема 5

Проблеми визначення цивільно-правового статусу держави і територіальних громад.

Держава діє як суб’єкт цивільного права тоді, коли стороною у цивільних правовідносинах виступає не той чи інший відокремлений державний орган, а саме держава. Як правило це відбувається у випадках визначених законом (відповідальність за шкоду заподіяну органом дізнання, прокуратури, суду; випуск державних цінних паперів тощо). Крім того, держава може виступати у якості суб’єкта цивільних правовідносин не лише тоді, коли це прямо передбачено законом. При цьому повинні бути дотримані вимоги про юридичну рівність суб’єктів цивільного права.

Крім держави, у цивільних правовідносинах можуть брати участь територіальні громади і Автономна Республіка Крим. Названі утворення діють у цивільних правовідносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин. Їх участь у цивільних правовідносинах, як і участь у названих відносинах держави, повинна бути спрямована як на інтереси окремих громадян, що приживають на певних територіях, так і народу в цілому.

Від імені держави як суб’єкта цивільних правовідносин виступають її органи: Кабінет Міністрів, Міністерство фінансів, Державне казначейство, Фонд державного майна України та інші. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Ключові терміни та поняття до теми: держава, цивільні правовідносини, суб’єкт цивільних правовідносин, об’єкт цивільних правовідносин, зміст цивільних правовідносин, внутрішній суверенітет, зовнішній суверенітет, територіальна громада, цивільні правовідносини, суб’єкт цивільних правовідносин, об’єкт цивільних правовідносин, зміст цивільних правовідносин.

Змістовний модуль 3. Цивільні здійснення і захист цивільних прав, правочини