Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
NMK_Actualni_Problemy_Cywil_Prawa_1.doc
Скачиваний:
46
Добавлен:
08.02.2016
Размер:
2.25 Mб
Скачать

Шкала оцінювання академічних успіхів осіб, що навчаються за ects (100-бальною системою) та національною системою оцінювання знань

Оцінка ECTS

За національною шкалою

Визначення

А

(90-100)

відмінно

ВІДМІННО – відмінне виконання лише з незначною

кількістю помилок

В

(82-89)

добре

ДУЖЕ ДОБРЕ – вище середнього рівня з кількома помилками

С

(75-81)

ДОБРЕ – в загальному правильна робота з певною кількістю грубих помилок

D

(68-74)

задовільно

ЗАДОВІЛЬНО – непогано, але зі значною кількістю недоліків

Е

(60-67)

ДОСТАТНЬО – виконання задовольняє мінімальні критерії

FX

(35-59)

незадовільно з можливістю повторного складання

НЕЗАДОВІЛЬНО – потрібно попрацювати перед тим, як отримати залік

F

(1-34)

незадовільно з обов’язковим повторним курсом

НЕЗАДОВІЛЬНО – необхідна серйозна подальша робота

Тестові завдання до модульного контролю з дисципліни «актуальні питання цивільного права»

Загальні положення

1. ПУБЛІЧНЕ І ПРИВАТНЕ ПРАВО У СУКУПНОСТІ СТВОРЮЮТЬ

  1. єдину систему національного законодавства

  2. єдину систему наднаціонального законодавства

  3. єдину систему права

2. ЮРИДИЧНІ ФАКТИ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ — ЦЕ

  1. обставини, що мають юридичне значення для настання правових наслідків, але пов'язані з ними не прямо, а через проміжні ланки

  2. обставини, наявність яких спричиняє встановлення, зміну, припинення або інші трансформації цивільних прав і обов'язків (цивільних правовідносин)

  3. обставини, що характеризуються відносною стабільністю і тривалістю строку існування, протягом якого вони можуть неодноразово (у поєднанні з іншими фактами) спричиняти певні юридичні наслідки

3. РЕЦЕПЦІЯ РИМСЬКОГО ПРИВАТНОГО ПРАВА МОЖЕ БУТИ ВИЗНАЧЕНА ЯК

  1. запозичення певною державою розвиненішого права римської держави

  2. відродження римського права, сприйняття духу, головних принципів, положень і окремих норм на новому етапі розвитку цивілізації

  3. імплементація норм римського права у законодавство певної держави

4. ДО ОХОРОННИХ ЦИВІЛЬНИХ ВІДНОСИН НАЛЕЖИТЬ

  1. договір

  2. зобов’язання повернути безпідставно набуте майно

  3. прийняття спадщини

5. ЮРИДИЧНИЙ ЗМІСТ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВОВІДНОШЕННЯ — ЦЕ

  1. права і обов'язки його суб'єктів (учасників)

  2. матеріальне або нематеріальне благо, щодо якого це правовідношення виникає

  3. міра можливої поведінки уповноваженої особи, якій відповідає міра належної поведінки зобов'язаної особи

6. ДИСПОЗИТИВНОМУ МЕТОДУ РЕГУЛЮВАННЯ ВЛАСТИВІ

  1. юридична рівність учасників відносин

  2. застосування заборони певних дій з метою формування поведінки фізичних осіб і організацій

  3. використання передусім таких стимулів до забезпечення належної поведінки, як державний примус

7. 3 УРАХУВАННЯМ СТРУКТУРИ ЗМІСТУ ПРАВОВІДНОСИНИ МОЖУТЬ БУТИ ПОДІЛЕНІ НА

  1. речові та зобов'язальні

  2. прості та складні

  3. абсолютні та відносні

8. ОПІКА ВСТАНОВЛЮЄТЬСЯ НАД

  1. малолітніми особами, які позбавлені батьківського піклування

  2. неповнолітніми до досягнення ними 18-річного віку

  3. повнолітніми особами, обмеженими судом у дієздатності

9. ЗОБОВ’ЯЗАЛЬНИМИ ВІДНОСИНАМИ ЗА УЧАСТЮ ДЕРЖАВИ Є

  1. відшкодування шкоди, завданої прийняттям незаконного нормативно-правового акта

  2. прийняття спадщини за заповітом

  3. набуття права власності у разі виявлення скарбу, що становить культурну цінність

10. ПІДСТАВАМИ ОБМЕЖЕННЯ ЦИВІЛЬНОЇ ДІЄЗДАТНОСТІ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ Є

  1. фізичний стан, який істотно впливає на її здатність самостійно рухатись

  2. психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними

  3. похилий вік, немічність особи

11. ФІЗИЧНІ ОСОБИ ВІКОМ З 14 ДО 18 РОКІВ МАЮТЬ ДІЄЗДАТНІСТЬ

  1. повну

  2. часткову

  3. неповну

12. ДЕРЖАВА ДІЄ У ЦИВІЛЬНИХ ВІДНОСИНАХ

  1. на рівних правах з іншими учасниками цих відносин

  2. на засадах влади і підпорядкування

  3. на основі адміністрування (управління)

13. ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА Є

  1. юридичною особою приватного права

  2. органіцаційно-правовою формою місцевого самоврядування

  3. органом державної влади

14. ПРАВОЗДАТНІСТЬ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ ВИНИКАЄ

  1. з моменту державної реєстрації

  2. з моменту затвердження статуту або положення

  3. з моменту відкриття рахунку у банку

15. ДО ВИДІВ ГОСПОДАРСЬКИХ ТОВАРИСТВ ЗА ЦИВІЛЬНИМ КОДЕКСОМ ВІДНОСИТЬСЯ

  1. релігійне товариство

  2. командитне товариство

  3. довірче товариство

16. ЦИВІЛЬНА ДІЄЗДАТНІСТЬ ФІЗИЧНИХ ОСІБ ЦЕ

  1. можливість мати цивільні права і обов’язки

  2. здатність фізичної особи своїми діями набувати для себе цивільних прав, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов’язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання

  3. здатність усвідомлювати значення своїх дій та можливість керувати ними

17. ПРАВОЧИН, ВЧИНЕНИЙ МАЛОЛІТНЬОЮ ОСОБОЮ ЗА МЕЖАМИ ЇЇ ЦИВІЛЬНОЇ ДІЄЗДАТНОСТІ ЗАКОН ВИЗНАЧАЄ ЯК

  1. оспорюваний

  2. нікчемний

  3. неукладений

18. ДЕРЖАВА УКРАЇНА ВІДПОВІДАЄ ЗА СВОЇМИ ЗОБОВ’ЯЗАННЯМИ

  1. усім своїм майном

  2. своїм майном, та майном створених нею юридичних осіб, крім випадків, встановлених законом

  3. своїм майном, крім майна, на яке відповідно до закону не може бути звернено стягнення

19. ПРИПИНЕННЯ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ МОЖЛИВЕ ШЛЯХОМ

  1. приватизації та націоналізації

  2. ліквідації та реорганізації

  3. шляхом виділу

20. ПРАВОВИМ НАСЛІДКОМ ВИЗНАННЯ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ БЕЗВІСНО ВІДСУТНЬОЮ Є

  1. встановлення піклування над її майном

  2. відкриття спадщини щодо майна цієї фізичної особи

  3. встановлення опіки над її майном

21. НЕПОВНОЛІТНЯ ОСОБА САМОСТІЙНО МОЖЕ

  1. заснувати юридичну особу

  2. укласти договір оренди квартири

  3. укласти договір купівлі-продажу мотоцикла

22. ПІДСТАВОЮ ОГОЛОШЕННЯ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ ПОМЕРЛОЮ Є

  1. смерть людини за обставин, коли не можна встановити особу загиблого

  2. відсутність в місці постійного проживання відомостей про місце її перебування протягом 3 років

  3. відсутність відомостей про її місце знаходження протягом 1 року

23. ЗА ЗОБОВ’ЯЗАННЯМИ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ ВІДПОВІДАЄ

  1. держава, та інші територіальні громади

  2. територіальна громада

  3. територіальні громади, що входять до адміністративно-територіальної одиниці в особі обласних рад

24. ПІКЛУВАННЯ ВСТАНОВЛЮЄТЬСЯ НАД

  1. неповнолітніми особами, які позбавлені батьківського піклування;

  2. недієздатними фізичними особами

  3. малолітніми особами, які позбавлені батьківського піклування

25. ДЕРЖАВА УКРАЇНА

  1. не може створювати юридичні особи

  2. може створювати тільки юридичні особи публічного права

  3. може створювати юридичні особи публічного права та юридичні особи приватного права

26. ЮРИДИЧНОЮ ОСОБОЮ ПРИВАТНОГО ПРАВА Є

  1. державний навчальний заклад

  2. підприємницьке товариство.

  3. казенне підприємство

27. СПОСОБОМ СТВОРЕННЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ ВВАЖАЄТЬСЯ

  1. розпорядчий

  2. указний

  3. реєстраційний

28. ЮРИДИЧНА ОСОБА ЦЕ

  1. колективна організація, яка має правоздатність

  2. колективне утворення, яке набуло правоздатності і дієздатності юридичної особи

  3. організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку

29. ЧАСТКОВОЮ ДІЄЗДАТНІСТЮ НАДІЛЯЮТЬСЯ ФІЗИЧНІ ОСОБИ

  1. до 16 років

  2. до 14 років

  3. до 15 років

30. ДО ВИДІВ РЕОРГАНІЗАЦІЇ ЮРИДИЧНОЪ ОСОБИ ВІДНОСЯТЬ

  1. злиття, приєднання; поділ, перетворення

  2. ліквідацію, перереєстрацію

  3. приватизацію, банкрутство

Право власності

Виберіть одну вірну відповідь

  1. Речове право є:

а) абсолютним правом;

б) відносним правом;

в) зобов’язальним правом;

  1. Об'єктами речових прав є:

а) індивідуально-визначені речі;

б) дії;

в) індивідуально-визначені речі і дії;

г) майнові права і дії.

  1. Підставами виникнення речових прав можуть бути:

а) необмежене коло юридичних фактів;

б) лише договори;

в) делікти і договори;

г) лише правочини.

  1. Суб’єктами речового права є:

а) виключно приватні суб’єкти;

б) фізичні особи та юридичні особи як приватного, так і публічного права;

в) держава, фізичні і юридичні особи;

г) держава, фізичні і юридичні особи і територіальні громади.

  1. Право власності в суб'єктивному сенсі - це юридично забезпечена можливість для особи, яка привласнила майно на свій розсуд:

а) володіти ним;

б) користуватися ним;

в) володіти і розпоряджатися ним;

г) володіти, користуватися і розпоряджатися ним.

  1. Види майна, які можуть перебувати лише у державній або комунальній власності, визначаються:

а) указами Президента України;

б) законами;

в) постановами Кабінета Міністрів України;

г) відомчими інструкціями.

  1. Володіння річчю полягає у можливості вчинення сукупність дій особи, спрямованих на:

а) отримання з речі корисних властивостей;

б) зміна приналежності речі;

в) утримання, управління і забезпечення схоронності речі;

г) отримання з речі доходів.

  1. Під правомочністю користування розуміється суб'єктивне право по користуванню майном в межах, встановлених:

а) законодавцем;

б) сторонами договору;

в) судом;

г) всіма способами, зазначеними в п. «а» і «в».

  1. Розпорядження річчю виражається в дії, спрямовані на:

а) зміну власника речі;

б) вилучення з речі її корисних властивостей;

в) забезпечення схоронності речі;

г) утримання чужої речі у своєму інтересі.

  1. Тимчасова втрата власником можливості своїми діями реалізувати свої правомочності щодо речі можлива внаслідок укладення договору:

а) оренди;

б) міни;

в) дарування;

г) купівлі-продажу.

  1. Відчуження майна у власність іншої особи відбувається в результаті укладення договору:

а) дарування;

б) найму;

в) комісії;

г) довірчого управління майном.

  1. Під первинними способами виникнення права власності розуміють підстави, які:

а) залежать від права попереднього власника;

б) не залежать від права попереднього власника;

в) обумовлюють право «слідування»;

г) відповідають усім умовам, зазначеним у п. «а» і «в».

  1. Під похідними підставами виникнення права власності розуміють підстави, за яких право власності на річ:

а) ґрунтується на праві попереднього власника;

б) не залежить від права попереднього власника на цю річ;

в) зумовлює появу права «слідування» на річ;

г) відповідає всім умовам, зазначеним у п. «а» і «в».

  1. До первинного способу виникнення права власності належать:

а) право власності на річ, отриману за договором дарування;

б) право власності на нову річ, яка виготовлена ​​за замовленням органу місцевого самоврядування;

в) право власності, на нову річ, виготовлену особою для себе;

г) право власності на нову річ, яка виготовлена ​​за замовленням юридичної особи.

 

  1. До похідних способів виникнення права власності відноситься:

а) набуття права власності на безхазяйне майно;

б) набуття право власності на доходи, отримані в результаті використання майна;

в) набуття право власності на нову річ, виготовлену особою для себе;

г) право власності на нову річ, придбане на підставі договору купівлі-продажу.

  1. Особа може набути право власності на майно, яке не має власника, у випадках і в порядку, передбаченому:

а) Конституцією;

б) ЦК;

в) Законом «Про приватизацію державного та комунального майна»;

г) Законом «Про іпотеку».

  1. Право власності на новостворюване нерухоме майно виникає з моменту:

а) його створення;

б) його державної реєстрації;

в) підписання акту приймальної комісії;

г) завершення самочинного будівництва.

  1. Право власності на предмети збору в загальнодоступних для збору місцях - лісах, водоймах або на іншій території - набуває:

а) держава в особі органу, що здійснює боротьбу з браконьєрами;

б) виконавчий орган місцевого самоврядування;

в) особа, яка здійснює їх збір чи видобуток;

г) власник місцевості, де здійснюється збір.

 

  1. Особа, що здійснює самочинне будівництво:

а) набуває на неї право володіння;

б) набуває на неї право користування;

в) набуває на неї право розпорядження;

г) не набуває на неї права власності.

  1. Право власності у набувача речі за договором за загальним правилом виникає з моменту:

а) її передачі;

б) підписання договору;

в) оплати вартості придбаної речі;

г) досягнення домовленості про передачу.

  1. Якщо до моменту укладення договору про відчуження речі вона вже знаходиться у володінні набувача, річ визнається переданої йому з моменту:

а) оплати вартості речі;

б) укладення договору;

в) досягнення згоди про передачу речі;

г) моменту володіння цією річчю.

  1. Річ, яка не має власника, або річ, від права власності на яку власник відмовився, є:

а) безхазяйною;

б) відмовний;

в) загубленою;

г) втраченою.

  1. Орган, що управляє комунальним майном, може вимагати від суду визнати право комунальної власності на безхазяйне нерухоме майно протягом строку з моменту взяття його на облік:

а) одного року;

б) трьох років;

в) шести місяців;

г) трьох місяців.

  1. Особа, яка знайшла загублену річ, набуває право власності на неї з моменту заяви про свою знахідку, при відсутності відомостей про її власника, або останній не заявить вимоги про повернення речі протягом:

а) одного місяця;

б) трьох місяців;

в) шести місяців;

г) одного року.

  1. Розмір винагороди за знахідку від її вартості становить до:

а) 10%;

б) 15%;

в) 20%;

г) 30%.

  1. Заява в міліцію про затримання домашнього бездоглядної тварини має бути зроблено не пізніше:

а) трьох днів;

б) п'яти днів;

в) 10 днів;

г) 15 днів.

  1. Бездоглядна домашня робоча або велика рогата худоба переходить у власність особи, яка її затримала і заявила про це, при відсутності відомостей про її власника:

а) одного місяця:

б) трьох місяців:

в) шести місяців;

г) одного року.

 

  1. Бездоглядна домашня тварина, яка не належить до робочої або великої рогатої худоби переходить у власність особи, яка її затримала і заявила про це, при відсутності відомостей про її власника, через:

а) однин місяць:

б) два місяці:

в) три місяці;

г) шість місяців.

 

  1. Розмір винагороди за затриману бездоглядну домашню тварину може становити від її вартості:

а) 20%;

б) 30%;

в) 15%;

г) 10%.

  1. Абсолютний характер права власності означає:

а) власник зобов’язаний використовувати майно не на шкоду іншим особам;

б) власнику протистоїть одна особа, яка зобов’язана утримуватися від порушення його права власності;

в) власнику протистоїть невизначене коло осіб, що зобов’язані утримуватися від порушення його права власності.

  1. Які види юридичних фактів притаманні для виникнення права власності:

а) основні і допоміжні;

б) первісні і похідні;

в) правомірні і неправомірні.

  1. Що входить до змісту такого способу виникнення права власності як специфікація:

а) виробництво нової речі;

б) перероблення речі, в результаті якої утворюється нова річ;

в) отримання доходів від використання речі;

  1. Який з наведених способів припинення права власності є одночасно і способом виникнення права власності :

а) спадкування;

б) споживання речі;

в) відмова від права власності

  1. Конституція України передбачає такі форми власності:приватна, колективна, комунальна, державна;

а) приватна, колективна, комунальна, державна;

б) приватна, комунальна, державна, власність українського народу;

в) приватна, колективна, власність українського народу.

  1. Суб’єктами права приватної власності:

а) може бути будь-який суб’єкт;

б) лише громадяни України і юридичні особи – резиденти України;

в) фізичні та юридичні особи.

  1. Об’єктами права приватної власності є:

а) будь-які об’єкти матеріального чи духовного характеру;

б) будь-які дії (послуги);

в) будь-які об’єкти майнового характеру, за винятками встановленими законом.

  1. За недержавними юридичними особами майно може закріплюватись на праві:

а) власності;

б) повного господарського відання;

в) оперативного управління.

  1. Що характеризує правовий режим майна юридичної особи:

а) статутний капітал є власністю засновників;

б) статутний капітал є власністю юридичної особи;

в) майно, набуте за договорами, укладеними юридичною особою стає власністю засновників;

  1. Суб’єктами права державної власності є:

а) держава;

б) відповідні державні органи;

в) український народ.

  1. На який орган покладено за Конституцією України функції з управління державним майном:

а) Верховну Раду України;

б) Кабінет Міністрів України;

в) Президента України.

  1. На якому праві закріплюється за державними установами державне майно:

а) на праві власності;

б) на праві оперативного управління;

в) на праві повного господарського відання.

  1. Суб’єктами права комунальної власності є:

а) ради народних депутатів;

б) юридичні особи будь-яких форм власності;

в) відповідні територіальні громади.

  1. Володінням річчю є сукупність дій особи, спрямованих на:

а) вилучення з речі корисних властивостей;

б) зміна належності речі;

в) утримання, управління і забезпечення схоронності речі;

г) вилучення з речі доходів.

  1. Приховані гроші, валютні цінності, інші цінні речі, власник яких невідомий або за законом втратив на них право власності, є:

а) знахідкою;

б) скарбом;

в) безхазяйним майном;

г) втраченим майном.

  1. Особа, яка знайшла скарб, за загальним правилом отримує право власності на:

а) весь скарб;

б) 25% скарбу;

в) 40% скарбу;

г) 50% скарбу.

  1. Строк набувальної давності на рухоме майно становить:

а) один рік;

б) три роки;

в) п'ять років;

г) 10 років.

  1. Право власності припиняється при відчуженні власником свого майна іншим особам, зокрема, у разі:

а) дарування;

б) оренди;

в) застави;

г) передачі у довірчу власність.

  1. Права та обов'язки власника при відмові особи від права власності припиняються:

а) з моменту набуття права власності іншою особою;

б) до набуття права власності на нього іншою особою;

в) з моменту відмови від власності;

г) з моменту передачі майна іншій особі.

  1. Дії щодо вилучення майна у власника в порядку, встановленому законом, з виплатою його вартості, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності у встановленому законом порядку, називаються:

а) конфіскацією;

б) реквізицією;

в) викупом;

г) націоналізацією.

  1. Дії по безоплатному вилученню майна у власника за рішенням суду у вигляді санкції за скоєний злочин називаються:

а) арештом майна;

б) конфіскацією;

в) сервітутом;

г) реквізицією.

Поняття і характеристика прав на чуже майно.

Виберіть одну вірну відповідь

  1. Суб'єктами сервітутних правовідносин можуть бути:

а) держава і територіальні громади;

б) тільки фізичні особи;

в) фізичні та юридичні особи;

г) усі суб’єкти цивільних правовідносин;

  1. У разі переходу прав на земельну ділянку до іншої особи сервітут:

а) не зберігається;

б) зберігається;

в) виникає за новим договором;

г) залишається дійсним протягом одного року.

  1. Чи може сервітут бути самостійним предметом застави або купівлі-продажу?

а) не може за відсутності згоди сторони, в інтересах якої він встановлений;

б) може;

в) не може;

г) може за згодою сторони, в інтересах якої він встановлений.

  1. Передача земельної ділянки в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель називається

а) віндикацією;

б) сервітутом;

в) суперфіцієм;

г) емфітевзисом.

  1. Передача земельної ділянки в користування іншій особі для будівництва виникає на підставі:

а) договору або заповіту;

б) договору або закону;

в) тільки договору;

г) тільки закону.

  1. Право користування приватною земельною ділянкою, яка надана для забудови:

а) не може відчужуватися в жодний спосіб;

б) може відчужуватися і успадковуватись;

в) може відчужуватися лише за згодою власника;

г) може лише передаватись у порядку спадкування.

  1. Строк користування земельною ділянкою державної чи комунальної власності для забудови не може перевищувати 50 років.

а) 40 років;

б) 30 років;

в) 50 років;

г) 100 років;

  1.  Строк користування приватною земельною ділянкою для забудови:

а) завжди визначається у договорі;

б) може бути як обумовлений так і не визначеним у договорі;

в) згідно з законодавством становить 50 років;

г) згідно з законодавством становить 25років.

Спільна власність

  1. Спільна власність на річ виникає за умови, що вона:

а) неподільна;

б) належить одночасно двом і більше особам;

в) не підлягає поділу без зміни її призначення;

г) при всіх умовах, зазначених у п. «а» - «в».

  1. Учасник спільної часткової власності має право на свій розсуд розпорядитися своєю часткою:

а) продати;

б) подарувати, заповісти;

в) віддати в заставу;

г) зробити все, вказане в п. «а» - «в».

Зобовязальне право

  1. За договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити дії:

А) від власного імені, але за рахунок другої сторони;

Б) від імені другої сторони, але за власний рахунок;

В) від імені та за рахунок другої сторони;

Г) від власного імені і за власний рахунок.

  1. За договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити певні:

А) фактичні дії;

Б) юридичні дії;

В) фактичні і юридичні дії;

Г) правильна відповідь відсутня.

  1. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути:

А) прибутковими для довірителя;

Б) здійснені в простій письмовій формі;

В) прибутковими для повіреного;

Г) правомірними, конкретними та здійсненними.

  1. За виконання свого обов’язку за договором доручення повірений права на плату:

А) не має;

Б) не має, якщо інше не встановлено договором або законом;

В) має, якщо інше не встановлено договором або законом;

Г) має, в розмірі, визначеному законом або договором.

  1. Чи має будь-яка зі сторін договору доручення право відмовитися від договору на підставі ЦК України?

А) так, і довіритель, і повірений;

Б) так, але лише повірений;

В) так, але лише довіритель;

Г) ні, жодна зі сторін не має такого права на підставі закону.

  1. Відмова довірителя від договору доручення:

А) не є підставою для відшкодування збитків, завданих повіреному припиненням договору;

Б) є підставою для відшкодування збитків, завданих повіреному припиненням договору, але розмір відшкодування не повинен перевищувати витрат, пов’язаних з виконанням доручення;

В) є підставою для відшкодування збитків, завданих повіреному припиненням договору;

Г) не є підставою для відшкодування збитків, завданих повіреному припиненням договору, крім випадку припинення договору, за яким повірений діяв як комерційний представник.

  1. Обов’язковим елементом доручення є:

А) здійснення чи набуття однією особою суб’єктивних прав та обов’язків для іншої;

Б) здійснення чи набуття однією особою об’єктивних прав та обов’язків для іншої;

В) здійснення чи набуття однією особою суб’єктивних прав та обов’язків для іншої, а ті в свою чергу для третіх осіб;

Г) здійснення чи набуття однією особою суб’єктивних та об’єктивних прав та обов’язків для іншої;

  1. Договір доручення вважається:

А) консенсуальним;

Б) реальним;

В) реальним і консенсуальним.

  1. Договір доручення може бути укладений у формі:

А) укладається у будь-якому випадку у письмовій формі з нотаріальним посвідченням та державною реєстрацією;

Б) укладається тільки в простій письмовій формі;

В) укладається як у письмовій, так і в усній формі;

Г) все залежить тільки від суми договору.

  1. У разі припинення юридичної особи, яка є комерційним представником, довіритель має право відмовитися від договору доручення:

А) не має права відмовитися;

Б) без попереднього повідомлення про це повіреному;

В) обов’язково має попередньо повідомити повіреного;

Г) попереднього повідомляє про це повіреного за один місяць.

  1. Яка з наведених ознак не є ознакою договору комісії:

А) комісіонер укладає правочини від імені комітента;

Б) комісіонер укладає правочини за дорученням комітента;

В) комісіонер укладає правочини за рахунок комітента;

Г) комісіонер укладає правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента.

  1. За якої умови (умов) комісіонер набуває право укладати договір субкомісії з третьою особою:

А) за власним бажанням;

Б) як правило, за згодою комітента;

В) за домовленістю комітента та субкомісіонера;

Г) у разі видання відповідного підзаконного акту.

  1. Яка з цих ознак не є притаманною договору комісії:

А) консенсуальний характер;

Б) оплатність;

В) особистий характер;

Г) строковість та безстроковість.

  1. Яким є загальний наслідок купівлі комісіонером майна за вищою ціною, ніж була погоджена в договорі комісії:

А) комітент має право не приймати виконання за договором комісії;

Б) комітент має право не приймати виконання за договором комісії, заявивши про це комісіонерові в розумний строк;

В) комітент зобов’язаний прийняти таке виконання;

Г) комітент зобов’язаний прийняти таке виконання, але має право вимагати відшкодування збитків.

  1. Що являє собою інститут «делькредере» в договорі комісії:

А) відшкодування комісіонером збитків, завданих комітентові;

Б) відшкодування комітентом збитків, завданих комісіонерові;

В) порука комісіонера стосовно виконання договору комісії третьою особою, щодо якої не застосовуються норми Цивільного кодексу України про поруку як спосіб забезпечення виконання зобов’язань;

Г) порука комісіонера стосовно виконання договору комісії третьою особою, щодо якої застосовуються норми цивільного кодексу про поруку як спосіб забезпечення виконання зобов’язань.

  1. Який з цих випадків не є підставою для припинення договору комісії згідно Цивільного кодексу України:

А) смерть фізичної особи-комісіонера;

Б) ліквідація юридичної особи-комісіонера;

В) відмова комітента від договору комісії;

Г) визнання комісіонера недієздатним.

  1. При виконанні операцій з цінними паперами під час здійснення комісійної діяльності за договорами з клієнтом торговці зобов’язані:

А) діяти в інтересах клієнта;

Б) попереджати клієнтів про ризики конкретного правочину з цінними паперами;

В) виконувати договори на купівлю в порядку надходження замовлення, якщо інше не передбачено договором;

Г) у першу чергу виконувати замовлення від клієнтів, а потім здійснювати власні операції з такими самими цінними паперами;

Д) всі вищеперераховані відповіді вірні.

  1. Договір комісії належить до групи договорів:

А) про надання посередницьких послуг;

Б) це один із різновидів договору зберігання;

В) про кредитні зобов’язання;

Г) про надання банківських послуг.

  1. Предметом договору управління майном можуть бути:

А) будь-яке майно;

Б) підприємство як єдиний майновий комплекс, нерухома річ, цінні папери, майнові права та інше майно;

В) майнові та особисті немайнові права;

Г) індивідуально-визначені речі.

  1. Право довірчої власності управителя на отримане в управління майно виникає:

А) якщо це прямо передбачено договором управління майном;

Б) якщо це прямо передбачено законом;

В) на підставі закону або рішення суду;

Г) в будь-яких випадках довірчого управління майном.

  1. Істотними умовами договору управління майном виступають:

А) перелік майна, що передається в управління;

Б) розмір і форма плати за управління майном;

В) предмет договору;

Г) строк і сторони договору.

  1. Якщо сторони не визначили строку договору управління майном, такий договір вважається:

А) укладеним на п’ять років;

Б) неукладеним;

В) недійсним;

Г) укладеним на невизначений строк.

  1. При здійсненні управління майном управитель виступає:

А) від свого імені;

Б) від імені установника управління;

В) від свого імені або від імені установника.

  1. Звернення стягнення на майно, передане в управління, за вимогою кредитора установника управління:

А) не допускається;

Б) не допускається, крім випадку визнання установника управління банкрутом або звернення стягнення за вимогою заставодержателя на майно, що є предметом договору застави;

В) допускається у будь-яких випадках;

Г) допускається, якщо інше не передбачено договором управління майном.

  1. Управитель має право на:

А) плату, якщо інше не передбачено договором;

Б) плату, встановлену договором;

В) розумну плату, якщо договором не встановлено розмір плати;

Г) плату, встановлену договором, а також на відшкодування необхідних витрат, зроблених ним у зв’язку з управлінням майном.

  1. У разі припинення договору управління майном майно, що було передане в управління, або майно, набуте від такого управління, передається:

А) вигодонабувачу;

Б) управителю;

В) установникові управління у порядку, визначеному договором;

Г) установнику та вигодонабувачу порівну.

  1. Підставами виникнення відносин з управління майном згідно Цивільного кодексу України є:

А) такі відносини виникають внаслідок закону або договору управління майном;

Б) на підставі одностороннього правочину;

В) на підставі юридичного вчинку;

Г) на підставі інших правових форм волевиявлення власника з передання належного йому майна в управління.

  1. Чи має право неповнолітня фізична особа (тобто особа у віці від 14 до 18 років) укладати договір управління майном:

А) неповнолітня особа не має такого права;

Б) має право вчиняти такий правочин на свій розсуд;

В) має право вчиняти такий правочин за згодою батьків (усиновителів) або піклувальників.

  1. У широкому розумінні позикові правовідносини виступають як:

А) позика-зобов’язання, що виникає на підставі приватноправових угод, в силу яких одна сторона передає у власність іншій стороні гроші або речі, визначені родовими ознаками, під зустрічне зобов’язання повернути їх у майбутньому в такій самій кількості і того ж роду;

Б) позика-зобов’язання, що виникає на підставі публічноправових угод, в силу яких одна сторона передає у власність іншій стороні гроші або речі, визначені родовими ознаками, під зустрічне зобов’язання повернути їх у майбутньому в такій самій кількості і того ж роду;

В) позика-борг, що виникає при будь-якому борговому зобов’язанні, в якому одна особа має заборгованість перед іншою;

Г) передача коштів на засадах повернення такої ж кількості або надання авансу, попередньої оплати відстрочення робіт або послуг, що опосередковується договором.

  1. Договором позики є:

А) грошова сума або нерухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання;

Б) договір за яким одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а останній зобов’язується повернути першій стороні таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості;

В) це договір за яким банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити за нього відсотки;

Г) це договір, за яким одна сторона, що прийняла від другої сторони або для неї грошову суму, що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та відсотки на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

  1. Шкода, завдана фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, відшкодовується:

А) нею на загальних підставах;

Б) державою;

В) державою у повному обсязі;

Г) органом опіки та піклування.

  1. Які є способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого:

А) передати річ того ж роду і такої ж якості;

Б) полагодити пошкоджену річ;

В) відшкодувати завдані збитки;

Г) відшкодувати завдані збитки або відшкодувати її в натурі.

  1. Розмір доходу від підприємницької діяльності, втраченого фізичною особою-підприємцем внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров’я, визначених на підставі даних:

А) Кабінету Міністрів України;

Б) органу державної податкової служби;

В) судових органів;

Г) інших органів.

  1. Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зобов’язана відшкодувати її:

А) в натурі;

Б) частково;

В) частково, але можуть бути виключення;

Г) на загальних підставах.

  1. Розмір відшкодування втраченого потерпілим, який працював за трудовим договором, заробітку внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров’я визначається у відсотках до його середньомісячного заробітку до каліцтва або іншого ушкодження здоров’я, які (відсотки) відповідають:

А) сумі витрат, які потерпілий здійснив або має здійснити для відновлення працездатності;

Б) ступеню втрати загальної працездатності незалежно від професії та кваліфікації потерпілого;

В) ступеню втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності – загальної працездатності;

Г) тривалості необхідного лікування.

  1. Шкода, завдана внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг), підлягає відшкодуванню якщо:

А) на порушення вимог закону не встановлено строку придатності товару, роботи (послуги);

Б) особу не було попереджено про необхідні дії після спливу строку придатності і про можливі наслідки в разі невиконання цих дій;

В) вірних відповідей немає

Г) вірні відповіді А) та Б).

  1. Цінний папір, який підтверджує суму вкладу, внесеного в банк, і права вкладника на одержання зі спливом встановленого строку суми вкладу та відсотків, у банку який його видав, є:

А) векселем;

Б) ощадною книжкою;

В) ощадним сертифікатом;

Г) акцією.

  1. Предметом договору банківського рахунку є:

А) дії банку, спрямовані на виконання зобов’язання щодо належного надання фінансової послуги з відкриття та ведення рахунку;

Б) належне виконання банком розпорядження клієнта щодо здійснення розрахунків з контрагентами;

В) вимога клієнта до банку щодо розпорядження у грошовому еквіваленті обсягом вимог;

Г) дії клієнта, спрямовані на виконання зобов’язання щодо належного повернення грошових коштів.

  1. Рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом банку на встановлений строк та під визначений відсоток відповідно до умов договору, є рахунком:

А) вкладним (депозитним);

Б) поточним;

В) поточним бюджетним;

Г) кореспондентським.

  1. У якому випадку банк має право списати грошові кошти з рахунку клієнта?

А) за рішенням суду;

Б) за розпорядженням клієнта;

В) у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом;

Г) всі відповіді вірні.

  1. Договір банківського рахунку є:

А) двостороннім, консенсуальним;

Б) взаємним, реальним;

В) одностороннім, безоплатним;

Г)одностороннім, консенсуальним.

  1. Банк може відмовитися від договору банківського рахунку та закрити рахунок клієнта у разі відсутності залишку грошових коштів на цьому рахунку та відсутності операцій за рахунком клієнта протягом:

А) десяти років підряд;

Б) п’яти років підряд;

В) трьох років підряд;

Г) двох років підряд.

  1. Банк має право вимагати дострокового розірвання договору банківського рахунку:

А) якщо сума грошових коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, залишилася меншою від мінімального розміру, передбаченого банківськими правилами або договором, якщо така сума не буде відновлена протягом місяця від дня попередження банком про це;

Б) у разі відсутності операцій за цим рахунком потягом року, якщо інше не встановлено договором;;

В) в інших випадках, встановлених договором або законом;

Г) вірні відповіді А), Б), В).

  1. Об’єктом договору банківського вкладу є:

А) дії банку, спрямовані на виконання зобов’язання щодо належного надання фінансової послуги з відкриття та ведення рахунку;

Б) грошові кошти, що складають суму вкладу та відсотки на відповідну суму;

В) право вимоги клієнта до банку щодо розпорядження у грошовому еквіваленті обсягом вимог;

Г) правовідносини, які виникають між банком та клієнтом.

  1. Договір банківського вкладу є:

А) одностороннім, реальний, безоплатний;

Б) одностороннім, реальний, оплатний;

В) одностороннім, консенсуальний, оплатний;

Г) двосторонній, реальний, оплатний.

  1. Регулювання розрахункових відносин в Україні здійснюється:

А) Законом України «Про Національний банк України»;

Б) Законом України «Про банки і банківську діяльність»;

В) Законом України «Про зв'язок»;

Г) вірної відповіді немає.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]