Тема 1.5. Державно-правове становище України під владою Польщі та Речі Посполитої Польської

Семінарське заняття 4 години

1. Політико-правове становище Галичини під владою Польського королівства (ХІV – перша 26т.26. ХVІ26т..)

2. Утворення Речі Посполитої Польської та правові наслідки для України.

3. Джерела та основні риси права Речі Посполитої Польської.

Індивідуальні навчально-дослідні завдання:

Підготувати реферати:

1. Політико-правові наслідки Берестейської церковної унії (1596 р.)

2. Адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Речі Посполитої в I 26т.26. XVII26т..

3. Судочинство на захоплених Польщею українських землях.

4. Поширення німецького, волоського та польського права на українські землі.

Основні терміни та ключові історико-правові категорії:

Король, сейм, сенат, посольська зборня, маршалок, підскарбій, референдарій, каштелян, старостинські та магістратські суди, королівський суд, копний суд, Люблінська унія, Берестейська унія, уніати, полонізація, Кревська та Городельська унії, Генрикові артикули, польська корона, Вислицький статут, Вартський статут.

Методичні вказівки для самопідготовки

До надзвичайно складних завдань належить проблема виокремлення інститутів державної влади, з’ясування особливостей правових систем, галузей права, їхніх інститутів тощо Великого князівства Литовського та Королівства Польського. Кафедра історії держави і права НАВСУ вперше здійснила спробу адсорбувати належне Литві і притаманне Польщі. Не забуваймо при цьому, що політико-правове становище зазначених держав ми розглядаємо лише у контексті процесів, що проходили на українських землях Литви і Польщі.

Знайомлячись зі змістом параграфа «Суспільний лад Королівства Польського», дізнаємося про притаманну для тогочасного польського суспільства особливість – напівзалежне сільське населення перебувало в кращому економічному становищі, ніж вільне населення. Цей факт нерідко сприяв добровільному переходу вільних людей до категорії напівзалежних. Відтак дане явище потребує глибшого аналізу і детальнішого розгляду на семінарських заняттях.

Незаперечним є той факт, що право Королівства Польського, а потім і Речі Посполитої рясно забарвлене римо-католицькою релігійною традицією. Особливо контрастно це відтіняється на шлюбно-сімейному праві. Потрібно самостійно ознайомитись із джерелами «родинного права» Польщі та відшукати характерні риси, які б підтверджували вплив церкви на шлюб та сім’ю в державі.

Контрольні питання:

1. Якими були наслідки Люблінської унія для населення українських земель, що увійшли до складу Речі Посполитої.

2. Назвіть основні риси суспільно-політичного устрою Галичини (XIV – середина XVII 27т..).

3. Яким було правове становище українського селянства після 1569 р.?.

4. Які наслідки для України мала Берестейська унія.

5. Яким чином ширилось німецьке, волоське та польське право на українських землях.

Література: 3, 7, 14, 17, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 34, 39, 43, 45, 47, 49, 52, 55

Тема 2.1. Запорозька Січ – предтеча Української гетьманської держави

Семінарське заняття 2 години

1. Формування території та політичний розвиток Козацької республіки.

2. Структура та функції органів влади Запорозької Січі.

3. Звичаєве козацьке право.

Індивідуальні навчально-дослідні завдання:

Підготувати реферати:

1. Особливості судочинства в цивільних та кримінальних справах у Запорозькій Січі.

2. Військо Запорозької Січі.

Основні терміни та ключові історико-правові категорії:

Козак, кошовий отаман, полковник, курінний отаман, військовий писар, військовий суддя, військовий осавул, пушкар, хорунжий, полково-сотенний устрій, паланка, реєстрові козаки, випищики, козацьке звичаєве право, фільваркова система, голота, дуки.

Методичні вказівки для самопідготовки

Розпочати вивчення модуля рекомендуємо із з’ясування причин виникнення та джерел формування українського козацтва. Засвоєння означених питань відкриє шлях до розуміння природи політичного устрою Запорізької Січі, сутності її правової системи, заснованої на засадах звичаєвого права.

В жодному разі із поля зору не повинен випасти матеріал, пов’язаний із проблемою політичного статусу Запорізької Січі. Володіючи базовими знаннями, навичками і вміннями з правознавства та теорії держави та права, студент має визначити політично-правовий статус Запорізької Січі. З цією метою необхідно порівняти окремі атрибути держави із характерними ознаками, притаманними об’єкту вивчення. Висновки, до яких прийдуть студенти, можуть бути різноманітними аж до протилежності. У такому разі, їхні аргументи та мотивація також стануть предметом дискусії під час зустрічі із викладачем на консультативних пунктах.

При вивченні правової системи Запорозької Січі, слід звернути увагу на те, що основним регулятором правовідносин виступило звичаєве право. Воно склалося задовго до появи самої Січі, як військово-політичної одиниці, і розвинулося в надрах козацького стану, який інтенсивно формувався.

Одна з особливостей козацького звичаєвого права полягала в існуванні на Запорожжі надзвичайно жорстокої системи покарань. При підготовці до семінарського заняття необхідно з’ясувати причини суворих санкцій (здебільшого кваліфікованої смертної кари) і спробувати під час дискусії обґрунтувати, чи, навпаки, заперечити доцільність саме таких заходів впливу.

Процес не мав чіткого поділу на кримінальний та цивільний. Справи розглядалися в одних і тих самих судових інстанціях, які не були відокремлені від адміністрації. Відтак постає необхідність глибшого ознайомлення із судоустроєм та перебігом правосуддя на Січі. Варто замислитися над питанням про те, чи можна вважати Січ демократичним утворенням, якщо не існувало чіткого поділу на гілки влади, у тому числі й судова не була відокремлена від законодавчої та виконавчої.

Контрольні питання:

1. Які причини обумовили виникнення Запорозької Січі.

2. Назвіть основні риси козацького звичаєвого права.

3. Які характерні риси судочинства у Запорозькій Січі.

5. Якими були структура та функції реєстрового козацтва.

Література: 3, 5, 14, 17, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 37, 39, 42, 43, 44, 47, 52, 55, 57, 60