- •Міністерство внутрішніх справ україни
- •1. Структурно-логічна схема дисципліни (між предметні зв’язки)
- •2. Анотація
- •3. Навчальна програма
- •Тема 1. Вступ. Предмет навчального курсу. Методологія історико-правових досліджень. Періодизація. Джерела права.
- •Тема 2. Стародавні держави і право на території сучасної України.
- •Тема 3. Держава і право України-Руси (іх-хіv ст.). Особливості політико-правового розвитку Галицько-Волинської держави.
- •Тема 4.
- •Суспільно-політичний лад і право України у складі
- •Великого князівства Литовського (Литовсько-Руської держави)
- •(Др. Пол. XIV-хvі ст.).
- •Тема 5. Державно-правове становище України під владою Польщі та Речі Посполитої Польської (хіv - хvііі ст.).
- •Тема 6. Козацька республіка та її право (кін. XV – пер. Пол. XVII ст.)
- •Тема 7. Українська гетьманська держава (Військо Запорозьке) та її право (серед. Хvіі – кін. Хvііі ст.).
- •Тема 8.
- •Правове становище України у складі Австрійської,
- •Австро-Угорської та Російської імперій
- •(XVIII- поч. Хх ст.) .
- •Тема 9. Національна державність і право України в 1917 - 1921 рр.
- •Тема 10 Державно-правовий розвиток України у Союзі рср (1917-1991 р.Р.).
- •Тема 11. Розпад срср та відродження Української незалежної держави ( 1991-поч.Ххі ст.)
- •4. Робоча програма навчальної дисципліни Структура залікового кредиту
- •Модульний тематичний план з історії держави та права України для підготовки фахівців з освітньо-кваліфікаційним рівнем «Бакалавр» за напрямом підготовки «Правознавство»
- •Тематика та плани лекцій
- •Змістовний модуль 1. Держава та право України від найдавніших часів до Нового часу
- •Тема 1.1. Предмет, методологія, періодизація і джерела історії держави
- •Та права України
- •Тема 1.2. Стародавні держави і право на території сучасної України
- •Тема 1.3. Держава і право України–Русі. Особливості політичного розвитку Галицько-Волинської держави та її права
- •Тема 1.4. Суспільно-політичний лад і право України у складі Великого князівства Литовського
- •Тема 1.5. Державно-правове становище України під владою Польщі та Речі Посполитої Польської
- •Тема 2.1. Запорозька Січ – предтеча Української гетьманської держави
- •Питання для колоквіуму до змістового модуля № 1
- •Тема 2.2. Українська гетьманська держава (Військо Запорозьке) та її право (серед. Хvіі – кін. Хvііі ст.)
- •Тема 2.3. Суспільно-політичний лад і право України у складі Австрійської, Австро-Угорської та Російської імперій (кін. XVIII– поч. Хх ст.)
- •Змістовий модуль 3. Новітня історія держави та права України.
- •Тема 3.1. Національна державність і право України у 1917–1921 роках
- •Тема 3.2. Радянська державність та право в Україні (1917–1991 рр.)
- •Тема 3.3. Розпад срср і відродження Української незалежної держави
- •Питання для колоквіуму до змістового модуля № 2
- •Основні терміни:
- •Контроль успішності
- •Перелік питань для підготовки до іспиту
- •Список літератури:
Змістовий модуль 3. Новітня історія держави та права України.
Тема 3.1. Національна державність і право України у 1917–1921 роках
Семінарське заняття 4 години
Державотворча діяльність Української Центральної Ради.
Українська держава П. Скоропадського, її державне право.
Державно-правові інститути в період правління Директорії УНР.
Західноукраїнська Народна Республіка та правове її оформлення, возз’єднання з Українською Народною Республікою.
Індивідуальні навчально-дослідні завдання:
Підготувати реферати:
Конституція УНР: історія створення та основні положення.
Політико-правові погляди П. Скоропадського щодо творення Української держави.
Акт злуки УНР і ЗУНР 22 січня 1919 р. та його значення.
Міждержавна угода між Польщею і УНР квітня 1920 р. (Варшавський договір).
Рижський договір березня 1921 р.
Основні терміни та ключові історико-правові категорії до теми:
Українська Центральна Рада, Всеукраїнський національний конгрес, Мала Рада, Генеральний секретаріат, Універсали, Всеросійські установчі збори, Брестський мирний договір 1918 р., “Статут про державний устрій права і вільності УНР” від 23 квітня 1918 р., Українська держава, “Грамота до всього українського народу” та “Закон про тимчасовий державний устрій”, Директорія УНР, Трудовий конгрес, Варшавський договір, Українська національна рада, Західноукраїнська Народна Республіка, Державний секретаріат, “Тимчасовий основний закон ЗУНР”, Українська Галицька армія, “Ухвала про злуку Західноукраїнської Народної Республіки з Українською Народною Республікою” від 22 січня 1919 р., Ризький мир.
Методичні вказівки для самопідготовки
Знайомство з матеріалами необхідно розпочинати із з’ясування ролі українських національних партій в Українській Центральній Раді. Саме вони стали осередком консолідації українських політичних сил з громадськими, кооперативними товариствами та організаціями. З їхнього середовища постали лідери Української революції: М.Грушевський, В.Винниченко, С.Петлюра.
При вивченні теми необхідно уважно ознайомитися з основними положеннями усіх чотирьох Універсалів Центральної Ради. Спираючись на зміст документів, курсанти, студенти і слухачі простежать за еволюцією поглядів чільних діячів УЦР на процеси державотворення. Шлях, започаткований ними, знайшов своє втілення у появі національних органів державної влади та основного закону УНР – її Конституції. Вивчення основних положень Конституції стане запорукою розуміння мети революційних перетворень. З особливою увагою необхідно поставитися до конституційних норм, що забезпечували демократичний характер розвитку держави.
Справжні наміри гетьмана П.Скоропадського найкраще пізнаються через ознайомлення зі змістом двох його конституційних актів від 29 квітня 1918 року. Саме в них можна знайти обриси майбутньої держави, її політичного устрою, суспільного ладу, базованого на засадах приватної власності на засоби виробництва, у тому числі й на землю.
Перенесення об’єкта вивчення на західноукраїнські землі має супроводжуватися усвідомленням обставин, які тут склалися на момент розпаду Австро-Угорської імперії. Відтак, проголошення незалежності ЗУНР необхідно розуміти як закономірне історично-правове явище. Воно стоїть в одному ряду з Актом злуки Західноукраїнської республіки з Наддніпрянською Україною.
Розглядаючи систему органів державної влади, зверніть увагу на те, як враховувався українською владою багатонаціональний характер регіону.
Знайомство з правовими системами УНР, гетьманської держави П.Скоропадського, Директорії УНР, ЗУНР має привести до висновку про незавершений характер їх будівництва. Курсанти, слухачі і студенти повинні знати і вміти пояснити причини цього явища.
Контрольні питання:
Які здобутки і прорахунки здійснила Українська Центральна Рада (УЦР) на шляху українського державотворення?
Які зовнішні та внутрішні чинники сприяли проголошенню УЦР IV універсалу?
Висвітліть організацію та правові засади діяльності Січових стрільців за доби Центральної Ради.
Які основні положення Конституції УНР від 29квітня 1918 р. Як законодавчо захищалися права і свободи людини?
В чому сутність перетворень у сфері державної влади і управління, здійснених П. Скоропадським?
Яким чином українське селянство чинило опір впровадженню більшовицьких експериментів у 1917–1921 рр.?
Які причини поразки Української революції 1917–1921 рр.?
Література: 3, 6, 12, 14, 15, 17, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 35, 36, 39, 43, 47, 48, 50, 52, 53, 55, 59