Тема 3.2. Радянська державність та право в Україні (1917–1991 рр.)

Семінарське заняття 14 год. (6 год.-в музеї, 4 год.-конф.)

Індивідуальні навчально-дослідні завдання:

Підготувати реферати:

1. Конституція УРСР 1929 р.: основні положення.

2. Конституція УРСР 1937 р.: основні положення.

3. Кодифікація права радянської України у 1920-х роках.

4. Таємний протокол до Пакту Молотова-Ріббентропа від 23 серпня 1939 р.

5. Приєднання Західної України та Північної Буковини до УРСР.

6. Політико-правові засади створення ОУН, її програма та мета.

7. Спроби відновлення української державності напередодні та в ході Другої світової війни.

8. Держава та право Української РСР в умовах "розвинутого" соціалізму. Конституція УРСР 1978 р.

9. Україна на зовнішньополітичній арені, її участь у роботі структур ООН.

10. Політико-правові аспекти діяльності Української Повстанської Армії.

11. Правове оформлення входження Кримської області та міста Севастополя до складу УРСР.

12. Правозахисний рух.

13. Зміни в політичній системі СРСР у період "перебудови" та їх особливості в Україні.

14. Спроба державного перевороту в СРСР 19 серпня 1991 р. та її відлуння в Україні.

Основні терміни та ключові історико-правові категорії до теми:

Українська військова організація, Організація Українських Націоналістів (ОУН), Великий Збір ОУН в 1929 р., “Нахтігаль”, “Ролянд”, Українське державне правління, Українська Національна Рада, Мюнхенська угода 1938 р., автономний уряд, Карпатська Січ, депортації, ОУН(м), ОУН(б), Українська Головна Визвольна Рада, Українська Повстанська Армія (УПА), дивізія “Галичина”, похідні групи.

Методичні вказівки для самостійної роботи

Вивчення даної теми слід розпочинати із з'ясування терміну "радянська держава". Студент має запам'ятати, що радянським називають спосіб організації політичної влади, який здійснюється через представницькі органи – Ради народних депутатів. В Україні вона насаджувалася за допомогою зброї, залякування населення та відвертого терору. З перших днів існування, попри декларації, радянська форма державності істотно обмежувала суверенне право України на її території, самостійне функціонування державного апарату, видання загальнообов'язкових правових актів тощо. Фактично, від виникнення держави у 1917 р. до її розпаду у 1991 р. Україна функціонувала як частина радянського державно-політичного мегакомплексу.

При вивченні джерел радянського права, варто загострити увагу на особливостях розуміння більшовиками революційної правосвідомості, а також їхнього ставлення до правових джерел попередніх історичних епох, насамперед Російської імперії.

Конституційний процес необхідно розглядати через аналіз основних положень кожної із чотирьох ухвалених в радянській Україні конституцій. Саме такий порівняльний підхід дасть змогу з'ясувати причини частих змін основного закону, їх повній змістовій та структурній аналогії як з конституціями Російської Федерації, так і Радянського Союзу.

В окремому блоці розглядаються суспільно-політичні процеси на Західній та Закарпатській Україні напередодні та в умовах Другої світової війни. Слід уяснити, що створення державницьких організацій на кшталт Української військової організації чи ОУН не носили винятково антиросійське чи антипольське спрямування. Своєю програмною метою вони вважали визволення всіх українських етнічних територій від країн, які їх окупували. Зважаючи на актуальність проблеми, варто подумати над дискусійним питанням про можливість політичного і юридичного визнання вояків ОУН та УПА воюючою стороною у Другій світовій війні.

Контрольні питання:

1. Які положення Конституції УРСР 1919 р. викликали найбільше невдоволення в українського селянства?

2. Які, на вашу думку, програмові засади ОУН перекликаються з положенням Конституції України 1996 р., а які не відповідають концепції нинішнього державотворення? Чому?

3. Які зовнішньополітичні чинники сприяли проголошенню Карпатської України? Наскільки вдало їх використовували керівники новоствореної держави?

4. Чому відновлення Української держави актом ОУН від 30 червня 1941 р. викликало шквал репресій в стані українських націоналістів з боку німецького командування?

5. Які наслідки мала «хрущовська відлига» для ліберизації суспільних відносин в Україні?

6. Назвіть характерні риси дисидентства в Україні та його вплив на підтримку правозахисного руху.

Літератрура: 1, 3, 6, 14, 15, 17, 19, 20, 21,22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 38, 39, 43, 46, 47, 52, 55