- •Міністерство внутрішніх справ україни
- •1. Витяг з окх
- •Витяг з опп
- •Анотація навчальної дисципліни, структурно-логічна схема дисципліни Безпека життєдіяльності
- •Пояснювальна записка
- •Структурно-логічна схема викладання навчальної дисципліни “Безпека життєдіяльності”
- •Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльно-сті, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек.
- •Тема 2. Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки.
- •Тема 3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Топологія аварій на потенційно-небезпечних об’єктах.
- •Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характерис-тики. Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції населення у нс.
- •Програма навчальної дисципліни
- •Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек.
- •Тема 2. Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки.
- •Тема 3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Топологія аварій на потенційно-небезпечних об’єктах.
- •Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики. Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції населення у нс.
- •Робоча навчальна програма навчальної дисципліни
- •Плани лекційних занять
- •Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик, як кількісна оцінка небезпек.
- •План лекції:
- •План-конспект лекції:
- •1. Загальні основи безпеки життєдіяльності.
- •2. Людина в системі „людина – життєве середовище”.
- •Тема 2. Природні загрози, характер їх проявів та дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки.
- •План-конспект лекції:
- •1. Тектонічні стихійні лиха.
- •2. Топологічні стихійні лиха
- •3. Метеорологічні стихійні лиха.
- •4. Природні пожежі (лісові, степові, торф’яні).
- •5. Біологічні небезпеки.
- •Тема 3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Типологія аварій на потенційно-небезпечних об’єктах.
- •План-конспект лекції:
- •Потенційно-небезпечні об’єкти України.
- •Антропогенний вплив на навколишнє середовище України.
- •3. Екологічна безпека України.
- •Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та особливості. Соціальні та психологічні чинники ризику. Поведінкові реакції населення у нс.
- •План-конспект лекції:
- •Соціально-політичні небезпеки
- •Соціальні небезпеки життєдіяльності людини.
- •Психологічні особливості людини
- •Медико-біологічні та соціальні проблеми здоров’я людини.
- •Плани семінарських занять
- •Тема 1. “Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик, як кількісна оцінка небезпек”.
- •Тема 2. “Природні загрози, характер їх проявів та дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки”.
- •Тема 3. “Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Типологія аварій на потенційно-небезпечних об’єктах”.
- •Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та особливості. Соціальні та психологічні чинники ризику. Поведінкові реакції населення у нс.
- •Плани практичних занять
- •Тема 3. “Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Типологія аварій на потенційно-небезпечних об’єктах”
- •Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та особливості. Соціальні та психологічні чинники ризику. Поведінкові реакції населення у нс.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик, як кількісна оцінка небезпек.
- •Тема 2. Природні загрози, характер їх проявів та дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки.
- •Тема 3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Типологія аварій на потенційно-небезпечних об’єктах.
- •Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та особливості. Соціальні та психологічні чинники ризику. Поведінкові реакції населення у нс.
- •Індивідуальні навчально-дослідні завдання
- •Вимоги до оформлення роботи
- •Методичні вказівки (рекомендації) для викладачів і студентів Загальні оpганізаційно-мeтодичні вказівки.
- •Методичні вказівки по проведенню семінарських та практичних занять
- •Методичні вказівки по організації самостійної роботи
- •Навчально-методичні матеріали для поточного, проміжного контролю та перелік питань підсумкового контролю
- •Навчально-методичні матеріали для поточного контролю
- •Навчально-методичні матеріали для проміжного контролю
- •Навчально-методичні матеріали для підсумкового контролю
- •Перелік питань підсумкового контролю
- •Навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення навчальної дисципліни
- •Навчально-методичні матеріали (нмм) для лекцій
- •6. Рекомендована література Основні законодавчі та нормативно-правові акти
- •Основна література
- •Internet-джерела
План-конспект лекції:
Потенційно-небезпечні об’єкти України.
Потенційно небезпечні об’єкти – це об’єкти, руйнування яких може привести до виникнення надзвичайних ситуацій природного або техногенного походження.
В залежності від виду небезпечних чинників ці об’єкти поділяються на:
– радіаційно небезпечні об’єкти (РНО);
– хімічно небезпечні об’єкти (ХНО);
– пожежо- та вибухонебезпечні об’єкти;
– газо-, нафто- та продуктопроводи;
– об’єкти комунального господарювання;
– гідротехнічні споруди;
– залізничний транспорт та залізничні станції.
Радіаційно небезпечні об’єкти становлять особливу небезпеку, так як людина не відчуває на собі початкову дію радіації і безпечно поводиться в зоні радіаційного опромінення.
Хімічно небезпечні об’єкти – це об’єкти, які можуть викликати масове ураження людей і довкілля сильнодіючими отруйними речовинами (СДОР).
На території України діє понад 1200 об’єктів, на яких зосереджено понад 13,6 млн. тонн твердих і рідких легкозаймистих та вибухових речовин.
Крім того, до вибухонебезпечних речовин також відноситься пил, який утворюється в процесі обробки дерева, вугілля, торфу, алюмінію, борошна, льону, бавовни та зерна.
До вибухонебезпечних об’єктів відносяться також і вугільні шахти, в яких накопичується газ метан та військові склади з боєзапасами.
В комунальному господарстві України особливо критичне становище склалося у водопровідно-каналізаційній галузі, де майже четверта частина водопровідних очисних споруд і мереж водопостачання фактично відпрацювали свій термін експлуатації і зараз перебуває у аварійному стані. Скінчився термін експлуатації кожної п’ятої насосної станції.
Залізничний транспорт і залізничні станції також відносяться до потенційно небезпечних об’єктів, так як у вагонах і залізничних цистернах можуть перевозитися легкозаймисті, вибухові, отруйні та радіаційні речовини. А аварійна ситуація при перевезенні таких речовин може привести до виникнення надзвичайної ситуації.
Антропогенний вплив на навколишнє середовище України.
Поява принципово нових небезпечних видів техніки й технологій, накопичення на хімічних підприємствах величезних запасів небезпечних для навколишнього середовища і здоров'я людини токсикантів, підвищення складності технічних систем, якими оперує людина, є причинами виникнення небезпек, які призводять до підвищення частоти промислових аварій та катастроф.
Аварія - це небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об'єкті, території або акваторії загрозу для життя і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого процесу чи завдає шкоди довкіллю.
До найголовніших джерел хімічних аварій та катастроф можна віднести:
- викиди та витоки небезпечних хімічних речовин;
- загорання різних матеріалів, обладнання, будівельних конструкцій, яке супроводжується забрудненням навколишнього середовища;
- аварії на транспорті при перевезенні небезпечних хімічних речовин, вибухових та пожежонебезпечних вантажів.
Найнебезпечнішими за наслідками дії на людину і навколишнє середовище є:
- аварії на АЕС з викидом в атмосферу радіоактивних речовин;
- аварії на атомних підводних човнах (“Курськ”, “Комсомолець”) з викидом радіоактивних речовин у світовий океан;
- на сховищах радіоактивних відходів у світовому океані і надрах Землі (наприклад, у відпрацьованих шахтах).
Будь-який транспортний засіб - це джерело підвищеної небезпеки. Людина, що скористалась послугами транспортного засобу, перебуває в зоні підвищеної небезпеки.
Вибухи та їхні наслідки - пожежі, відбуваються на об'єктах, які виробляють вибухонебезпечні та хімічні речовини.
Найбільш вибухо- та пожежонебезпечні суміші з повітрям утворюються при витоку газоподібних та зріджених вуглеводних продуктів метану, пропану, бутану, етилену, пропілену тощо.
В останнє десятиріччя від третини до половини всіх аварій на виробництві пов'язано з вибухами технологічних систем та обладнання: реактори, ємності, трубопроводи тощо. Пожежі на підприємствах можуть виникати також внаслідок ушкодження електропроводів, машин, які знаходяться під напругою, опалювальних систем.
Більше ніж 63% пожеж у промисловості зумовлено помилками людей або їхньою некомпетентністю.