- •Міністерство внутрішніх справ україни
- •1. Витяг з окх
- •Витяг з опп
- •Анотація навчальної дисципліни, структурно-логічна схема дисципліни Безпека життєдіяльності
- •Пояснювальна записка
- •Структурно-логічна схема викладання навчальної дисципліни “Безпека життєдіяльності”
- •Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльно-сті, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек.
- •Тема 2. Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки.
- •Тема 3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Топологія аварій на потенційно-небезпечних об’єктах.
- •Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характерис-тики. Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції населення у нс.
- •Програма навчальної дисципліни
- •Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек.
- •Тема 2. Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки.
- •Тема 3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Топологія аварій на потенційно-небезпечних об’єктах.
- •Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики. Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції населення у нс.
- •Робоча навчальна програма навчальної дисципліни
- •Плани лекційних занять
- •Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик, як кількісна оцінка небезпек.
- •План лекції:
- •План-конспект лекції:
- •1. Загальні основи безпеки життєдіяльності.
- •2. Людина в системі „людина – життєве середовище”.
- •Тема 2. Природні загрози, характер їх проявів та дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки.
- •План-конспект лекції:
- •1. Тектонічні стихійні лиха.
- •2. Топологічні стихійні лиха
- •3. Метеорологічні стихійні лиха.
- •4. Природні пожежі (лісові, степові, торф’яні).
- •5. Біологічні небезпеки.
- •Тема 3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Типологія аварій на потенційно-небезпечних об’єктах.
- •План-конспект лекції:
- •Потенційно-небезпечні об’єкти України.
- •Антропогенний вплив на навколишнє середовище України.
- •3. Екологічна безпека України.
- •Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та особливості. Соціальні та психологічні чинники ризику. Поведінкові реакції населення у нс.
- •План-конспект лекції:
- •Соціально-політичні небезпеки
- •Соціальні небезпеки життєдіяльності людини.
- •Психологічні особливості людини
- •Медико-біологічні та соціальні проблеми здоров’я людини.
- •Плани семінарських занять
- •Тема 1. “Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик, як кількісна оцінка небезпек”.
- •Тема 2. “Природні загрози, характер їх проявів та дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки”.
- •Тема 3. “Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Типологія аварій на потенційно-небезпечних об’єктах”.
- •Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та особливості. Соціальні та психологічні чинники ризику. Поведінкові реакції населення у нс.
- •Плани практичних занять
- •Тема 3. “Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Типологія аварій на потенційно-небезпечних об’єктах”
- •Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та особливості. Соціальні та психологічні чинники ризику. Поведінкові реакції населення у нс.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик, як кількісна оцінка небезпек.
- •Тема 2. Природні загрози, характер їх проявів та дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки.
- •Тема 3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Типологія аварій на потенційно-небезпечних об’єктах.
- •Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та особливості. Соціальні та психологічні чинники ризику. Поведінкові реакції населення у нс.
- •Індивідуальні навчально-дослідні завдання
- •Вимоги до оформлення роботи
- •Методичні вказівки (рекомендації) для викладачів і студентів Загальні оpганізаційно-мeтодичні вказівки.
- •Методичні вказівки по проведенню семінарських та практичних занять
- •Методичні вказівки по організації самостійної роботи
- •Навчально-методичні матеріали для поточного, проміжного контролю та перелік питань підсумкового контролю
- •Навчально-методичні матеріали для поточного контролю
- •Навчально-методичні матеріали для проміжного контролю
- •Навчально-методичні матеріали для підсумкового контролю
- •Перелік питань підсумкового контролю
- •Навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення навчальної дисципліни
- •Навчально-методичні матеріали (нмм) для лекцій
- •6. Рекомендована література Основні законодавчі та нормативно-правові акти
- •Основна література
- •Internet-джерела
Навчально-методичні матеріали для проміжного контролю
Проміжний (рубіжний) контроль – діагностика рівня опанування навчальним матеріалом у межах змістового модуля. Науково-педагогічний працівник вправі самостійно визначати методи проведення такого контролю: фронтальне опитування, тестування, контрольна робота, колоквіум тощо. Результати проміжного (рубіжного) контролю заносяться до журналу успішності групи в окремо відведеній колонці. У разі відсутності на занятті окремих студентів діагностика рівня їх знань здійснюється пізніше під час консультації. Якщо за підсумками проміжного (рубіжного) контролю студент показав незадовільні результати, йому виставляються відповідні бали за встановленою шкалою, що передбачає їх обов’язкове подальше перескладання до наступного рубіжного контролю;
Навчально-методичні матеріали для підсумкового контролю
Підсумковий модульний контроль – діагностика рівня опанування навчальним матеріалом у межах усієї навчальної дисципліни з оцінюванням результатів за національною шкалою і шкалою ECTS. Форма підсумкового модульного контролю визначена навчальним (робочим навчальним) планом у вигляді заліку.
Згідно з наказом МОН України від 2 червня 1993 р. № 161, залік на денній формі навчання виставляється за результатами навчальної діяльності протягом семестру. Залік приймається викладачами, які проводили практичні, семінарські та інші заняття в навчальній групі або читали лекції з цієї дисципліни.
В умовах кредитно-модульної системи підставою для зарахування заліку є 60 і більше балів, набраних студентом під час вивчення навчальної дисципліни за затвердженою кафедрою 100-бальною шкалою. Якщо студент не отримав залік за рейтингом, залік виставляється за результатами виконання ним залікової контрольної роботи (тестів) або підсумкової співбесіди за матеріалами всіх змістових модулів з демонстрацією набутих компетенцій з предмета.
Відповідальність за об’єктивність оцінювання несе науково-педагогічний працівник, на якого покладені відповідні обов’язки.
Для обліку результатів рубіжного та підсумкового контролю використовується поточно-накопичувальна інформація, яка реєструється в журналах обліку відвідування занять студентами та їх успішності.
За рішенням кафедри підсумкова оцінка може виставлятися за результатами роботи студента протягом усього семестру, з урахуванням балів за шкалою ECTS, набраних під час вивчення змістових модулів і складання проміжних модульних контролів, трансформації цих балів у національну шкалу, визначення рейтингових показників.
У такий спосіб підсумковий контроль з дисципліни виставляється як сума оцінок з усіх модулів навчальної дисципліни та обраховується, як правило, як середнє арифметичне складових залікових модулів. Кафедра може приймати рішення щодо звільнення студента від складання заліку та зарахування йому визначеної суми балів і традиційної оцінки як підсумкової оцінки.
Результати підсумкового контролю з дисципліни відображаються у заліково-екзаменаційних відомостях, навчальних картках студентів, залікових книжках (індивідуальних навчальних планах);