3. Екологічна безпека України.

З початком бурхливого розвитку активної діяльності людини в природі розпочали відбуватися незворотні процеси антропогенного характеру.

Перша екологічна криза пов’язана з різкою зміною флори, фауни, ґрунтів та зменшенням природних біологічних ресурсів.

Друга половина ХХ ст.., особливо останні 35 – 40 років – це період атомної енергетики і комп’ютеризації, яка призвела до другої глобальної екологічної кризи, основою якої стали суперіндустріалізація, суперхімізація, суперспоживання і, як наслідок, перевиснаження природних ресурсів, перезабруднення довкілля та початок деградації біосфери.

На сьогодення рівень техногенного навантаження на довкілля України залишається занадто високим. Якщо раніше найбільшу небезпеку для людини становили пестициди, кислотні дощі та розливи нафти, то нині на домінуюче місце в безпеці життєдіяльності вийшли “важкі” та “малі” метали. Спричинили це вітчизняні підприємства, які в останні роки нарощували екологічно небезпечні виробництва (металургія, гальванопокриття, електрозварювання і таке інше).

Основними представниками “важких” металів є: свинець, ртуть, кадмій, марганець, мідь, цинк. А до “легких” металів відносяться окиси заліза, хрому, нікелю та інших легуючих добавок, створених на їх основі.

Всі хімічні речовини, що негативно впливають на організм людини, називаються ксенобіотиками, які найбільше уражають здоров’я дітей, вагітних жінок та осіб таких професій як шофери (вплив тетраетил свинцю), зварювачі (вплив марганцю, фтору, нікелю), паяльщики (вплив олова і свинцю), сільськогосподарські працівники (вплив металоорганічних пестицидів).

Радіаційну обстановку України формує:

• природний радіаційний фон;

• космічне випромінювання;

• радіонуклідне забруднення довкілля.

Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та особливості. Соціальні та психологічні чинники ризику. Поведінкові реакції населення у нс.

Навчальна мета: довести до студентів види соціально-політичних небезпек, їхні види та особливості. Соціальні та психологічні чинники ризику. Поведінкові реакції населення у НС.

Виховна мета: сприяти формуванню наукового світогляду, моральних, естетичних та інших якостей особистості, вихованню колективу, виховувати у студентів почуття відповідальності за організацію безпечних умов життя і діяльності.

Розвивальна мета: розвивати інтелектуальні здібності, мовлення, пам'ять, увагу, мислення, спостережливість, активність, творчість, самостійність студентів, прищеплювати їм раціональні способи пізнавальної діяльності та ін. Домагатися обізнаності студентів у теоретичних питаннях, що передбачаються програмою навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності», слугувати подальшому засвоєнню знань, формуванню практичних умінь і навичок з конкретного навчального матеріалу.

Навчальний час: 2 години.

Навчальне обладнання, ТЗН: мультимедійний комплекс.

Наочні засоби: мультимедійна презентація.

Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки: Основи охорони праці, Цивільний захист, Охорона праці в галузі.

План лекції:

1. Соціально-політичні небезпеки

2. Соціальні небезпеки життєдіяльності людини.

3. Психологічні особливості людини

4. Медико-біологічні та соціальні проблеми здоров’я людини.

Література:

1. Желібо Є.П. Безпека життєдіяльності. - Навч. посібник. - К: Каравела, 2009.

2. Желібо Є.П., Зацарний В.В., Заверуха Н.М. Безпека життєдіяльності. - Навч. посібник. - К: Каравела, 2005.

3. Серіков Я.О. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів України. – Харків, 2005.

4. Ярошевська В.М. Безпека життєдіяльності. Підручник – Київ, 2006.

5. Панкратов В.О. Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних ситуаціях. – Київ, 2007.

6. Лапін В.М. Безпека життєдіяльності та цивільний захист: навч. посіб./7-е вид. перероб. і допов. – К.: Знання, 2011 – 334 с.

7. Мохняк С.М., Дацько О.С., Козій О.І., Романів А.С., Петрук М.П., Скіра В.В., Васійчук В.О., Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник. Львів. Ви-давництво НУ "Львівська політехніка", 2009.- 264 с.

8. Осипенко С.І., Іванов А.В. "Організація функціонального навчання у сфері цивільного захисту". Навчальний посібник. – К., 2008. – 286с.