V. Вимоги до зберігання і транспортування отруйних, шкідливих, вогненебезпечних, вибухонебезпечних речовин та газових балонів

5.1. Вимоги до зберігання і транспортування отруйних, шкідливих, вогненебезпечних та вибухонебезпечних речовин

Отруйні, шкідливі, вогненебезпечні та вибухонебезпечні речовини повинні зберігатися у спеціальних приміщеннях з обмеженим доступом. Для транспортування отруйних, шкідливих, вогненебезпечних та вибухонебезпечних речовин використовується засоби і тара, які спеціально для цього призначені. На тарі повинна бути відповідна позначка. Використання підручних засобів і тари для транспортування вказаних речовин категорично забороняється.

В приміщеннях, де зберігаються та використовуються отруйні і шкідливі речовини, повинні бути в наявності аптечки із спеціальними нейтралізуючими засобами для надання невідкладної медичної допомоги.

5.2. Вимоги до зберігання та транспортування газових балонів

Газові балони повинні мати на корпусі відповідні позначки та надписи (додаток 2 до Методичних рекомендацій).

Газові балони необхідно зберігати у спеціально побудованих відкритих або закритих приміщеннях на відстані не менш 25 метрів від інших приміщень, де виконуються роботи з використанням відкритого вогню (зварювальні, паяльні та інші) або зберігаються та використовуються горючі матеріали. Балони з газами повинні бути захищені від дії сонячних промінів або інших джерел тепла.

Забороняється зберігати в одному приміщенні балони з киснем і балони, заповнені іншими горючими газами, карбідом кальцію, фарбами та мастилами. Порожні балони повинні зберігатися окремо від заповнених.

Газові балони дозволяється перевозити, зберігати та транспортувати працівникам, які пройшли відповідне навчання та інструктаж. Перевезення балонів здійснюється на спеціальних візках, які мають пристосування для надійного кріплення балонів з метою запобігання падінню та ударам.

При використанні в приміщенні балони повинні бути розташовані на відстані не менш 1 метра від проходів та опалювальних пристроїв, та не менш 5 метрів від джерел відкритого полум’я (горілок, паяльних ламп тощо).

VI. Перевірка закладів охорони здоров’я

6.1. Вимоги до виробів медичної техніки

Вироби медичної техніки – вироби, призначені для діагностування, лікування і профілактики організму людини. Довиробів медичної техніки належать медичні прилади, медичні апарати та медичне обладнання.

Експлуатація виробів медичної техніки повинна здійснюватись згідно з «Правилами з техніки безпеки при експлуатації виробів медичної техніки в установах охорони здоровя. Загальні вимоги» затвердженими наказом Міністерства охорони здоровя СРСР від 27.08.1984 (НПАОП 85.11-1.10-84).

Ці Правила встановлюють загальні вимоги щодо забезпечення безпеки медичного персоналу, який обслуговує вироби медичної техніки і комплекси, що складаються з них, у закладах охорони здоров’я. Вимоги цих Правил є обов’язковими. Відхилення від них не допускається.

При експлуатації виробів медичної техніки персонал і пацієнти можуть зазнавати дії небезпечних та шкідливих впливів, а саме: ураження електричним струмом, механічні пошкодження, іонізуюче, електромагнітне, інфрачервоне, ультрафіолетове, ультразвукове та лазерне випромінювання, опіки та обмороження при роботі з рідким азотом, підвищений рівень шуму та вібрації, хімічний і біологічний вплив, а також може виникнути небезпека вибуху і пожежі.

Безпека при експлуатації деяких видіввиробів медичної техніки і захисні засоби, які використовуються для забезпечення безпеки персоналу і пацієнтів віддії небезпечних та шкідливих впливівпри їх експлуатації (наприклад, рентгенівських, фізіотерапевтичних та інших апаратів), повинні також відповідати вимогам відповідних стандартів безпеки праці та іншій нормативно-технічній документації на ці вироби, а саме:

електрична безпека при експлуатації виробів медичної техніки забезпечується додержанням НПАОП 40.1-1.21-98;

радіаційна безпека медичного персоналу, пацієнтів і населення при проведенні медичних рентгенологічних процедур з діагностичною, профілактичною, терапевтичною та дослідницькою метою, незалежно від методу їх проведення, забезпечується додержанням Державних санітарних правил і норм «Гігієнічні вимоги до влаштування та експлуатації рентгенівських кабінетів і проведення рентгенологічних процедур» затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я від 04.06.2007 №294, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.11.2007 за №1256/14523 (ДСанПіН 6.6.3-150-2007);

радіаційний контроль повинен здійснюватись у відповідності з вимогами ОСТ 42-21-15-83 «Кабінети рентгенодіагностичні. Загальні вимоги безпеки» та ОСТ 42-21-11-81 «Кабінети та відділення променевої терапії. Вимоги безпеки»;

безпека при експлуатації апаратів ультразвукової та надвисокої частоти (методи контролю та основні способи і засоби захисту, а також гранично допустимі значення напруги і щільності потоку, енергії електромагнітного поля на робочому місці) забезпечується додержанням ГОСТ 12.1.006-84 «Електромагнітні поля радіочастот. Допустимі рівні на робочих місцях та вимоги до проведення контролю» та Державних санітарних норм та правил «При роботі з джерелами електромагнітних полів», затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18.12.2002 № 476 (ДСанПіН 3.3.6.096-2002);

безпека експлуатації ультразвукових апаратів забезпечується виконанням вимог «Санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку» затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.1999 №37 (ДСН 3.3.037-99);

безпека при експлуатації лазерів забезпечується виконанням персоналом вимог «Санітарних норм і правил будови та експлуатації лазарів» затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря від 31.07.1991 №5804-91 (СанПіН 5804-91);

вимоги безпеки щодо попередження дії хімічних факторів визначаються «Правилами обладнання, техніки безпеки і виробничої санітарії при роботі в клініко-діагностичних лабораторіях лікувально-профілактичних установ системи Міністерства охорони здоров’я СРСР» (НПАОП 85.11-1.05-70);

вимоги безпеки при роботі з біологічними об’єктами встановлені ГОСТ 12.1.008-76 «Біологічна безпека. Загальні вимоги» та «Правилами влаштування і безпеки роботи в лабораторіях (відділах, відділеннях) мікробіологічного профілю» затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 28.01.2002 №1 (ДСП 9.9.5-080-2002);

безпека при проведенні фізіотерапевтичних процедур забезпечується виконанням персоналом вимог ОСТ 42-21-16-86 «Відділення, кабінети фізіотерапії. Загальні вимоги безпеки» та «Правил обладнання, експлуатації та техніки безпеки фізіотерапевтичних відділень (кабінетів)» (НПАОП 85.11- 1.06-70);

рівні шуму та вібрації мають відповідати вимогам ДСН 3.3.037-99 та «Державним санітарним нормам виробничої, загальної та локальної вібрації» затвердженим постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.1999 №39 (ДСН 3.3.6.039-99).

Загальні вимоги щодо попередження механічних травм, безпеки при експлуатації апаратів інфрачервоного та ультрафіолетового випромінювання, при кардіологічних втручаннях, при проведенні електрохірургічних операцій, при різних комбінаціях апаратури, що підключається до пацієнтів та при забезпеченні пожежної і вибухової небезпеки встановлені у НПАОП 85.11- 1.10-84.

До самостійної експлуатації виробів медичної техніки допускається лише спеціально навчений і атестований персонал не молодше 18 років, придатний за станом здоров’я і кваліфікацією до виконання вказаних робіт, який має спеціальну вищу або спеціальну середню освіту і посвідчення про закінчення курсів спеціалізації по виду медичної техніки, що експлуатується.

Перед допуском до роботи обслуговуючий персонал повинен:

пройти медичний огляд (при експлуатації електромедичної апаратури, у фізіотерапевтичних відділеннях, дезінфекційних закладах та ін.) при прийнятті на роботу, а також проходити періодичні медичні огляди згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я України від21.05.2007 №246, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за №846/14113;

пройти ввідний і первинний інструктаж з охорони праці з показом безпечних та раціональних прийомів і методів роботи, перевірку знань вищевказаних правил. У процесі роботи не рідше ніж через 6 місяців проходити повторний інструктаж. Позаплановий інструктаж проводиться при зміні правил з охорони праці, при виявленні порушень персоналом інструкції з охорони праці, зміні характеру роботи персоналу. Реєстрація проведених первинного і повторного інструктажів повинна здійснюватись у журналі за формою згідно з додатком 3. Журнал повинен знаходитись у начальника медичної частини.

Робота у кабінетах медичної частини повинна проводитись при наявності справного і заземленого електрообладнання та електроприладів, незалежно від місця їх встановлення. Справність та заземлення електрообладнання і електроприладів повинна регулярно перевірятися. Робота на несправних електроприладах і електрообладнанні забороняється. Персонал, який обслуговує електрообладнання та електроприлади, повинен мати не менше І групи з електробезпеки. Усі несправності електрообладнання та електромережі повинні усуватися лише спеціально навченим персоналом, який має відповідний допуск.

При виявленні несправностей електромедичної апаратури в процесі експлуатації персонал повинен негайно відключити несправний апарат від мережі, зробити відповідний запис у журналі технічного обслуговування за формою згідно з додатком 4 і доповісти про це начальнику медичної частини. Працювати з цим апаратом персонал може лише після усунення несправностей та наявності відповідного запису в журналі техобслуговування.

Під час роботи з електрообладнанням, що знаходиться під дією струму, слід застосовувати справні засоби захисту (діелектричні килимки, гумові рукавиці, ізолюючі підставки та ін.).

У приміщеннях, в яких експлуатується електромедична апаратура, радіатори і металічні труби опалення, водопровідної, каналізаційної і газової систем, повинні бути закриті дерев’яними решітками, а підлога повинна бути не струмопровідною.

При проведенні електролікувальних і діагностичних процедур та контакті електродів (датчиків) з пацієнтом персонал повинен виключити можливість випадкового заземлення пацієнта (дотику до металічних заземлених частин апаратури, операційного столу чи металічного ліжка, трубопроводів і т.і.).

Персоналу забороняється при проведенні процедур за допомогою електромедичної апаратури залишати пацієнтів без нагляду.

У медичних закладах при підключенні виробів медичної техніки забороняється використання перехідників і подовжувачів, для чого в приміщеннях повинна передбачатись достатня кількість штепсельних розеток у відповідних місцях.

Забороняється застосовувати в лікувальних закладах електричні плитки з відкритими підігрівачами (спіралями), електронагрівачі без захисних огороджувальних пристроїв та інші електроприймачі, що мають частини під напругою, доступні для дотику.

Керівники структурних підрозділів лікувальних закладів, які експлуатують вироби медичної техніки, зобов’язані на основі НПАОП 85.11-1.10-84, відповідних стандартів безпеки праці, експлуатаційної документації на вироби та конкретних умов роботи розробити інструкції з охорони праці і виробничої санітарії на кожній дільниці роботи,які мають бути погоджені з інженером з охорони праці та затверджені керівником закладу охорони здоров’я. Ці інструкції повинні бути вивішені в приміщеннях, в яких постійно експлуатується медична техніка, в доступному для персоналу місці. В інструкціях також мають бути визначені дії персоналу у випадках виникнення аварій, пожеж, електротравм.

Керівники структурних підрозділів лікувальних закладів несуть відповідальність за організацію правильної і безпечної експлуатації медичної техніки, ефективність її використання; здійснюють контроль за виконанням персоналом вимог НПАОП 85.11-1.10-84 та інструкцій з охорони праці і виробничої санітарії.

У відділеннях, які експлуатують вироби медичної техніки, повинен зберігатись повний комплект супровідних документів, який складається з паспорта, інструкції з експлуатації і технічного опису виробу. Забороняється експлуатація виробу без супровідних документів. Для кожного виду медичної техніки, встановленої в приміщеннях, повинні бути розроблені та вивішені на робочому місці інструкції з експлуатації, які затверджуються кожні два роки.

Персонал повинен знати інформацію, викладену в супровідних документах, і керуватися нею при експлуатації виробів медичної техніки.

До самостійної роботи з технічного обслуговування та ремонту виробів медичної техніки можуть бути допущені особи зі спеціальною освітою або особи, які закінчили курси за спеціальною програмою, що затверджується Міністерством охорони здоров’я, та мають посвідчення на проведення таких робіт. Такі посвідчення видаються місцевими органами охорони здоров’я після здачі відповідного екзамену комісії, яка створюється за розпорядженням цих органів.