VII. Перевірка охорони праці у сільськогосподарському виробництві

Охорона праці у сільськогосподарському виробництві повинна здійснюватись згідно з «Правилами охорони праці у сільськогосподарському виробництві», затвердженими наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 11.08.2000 №202 (НПАОП 01.1-1.01-00), що поширюються на всі підприємства, установи та організації, а також підсобні господарства, які займаються виробництвом сільськогосподарської продукції (далі – підприємства).

Вимоги безпеки праці до організації і виконання технологічних процесів щодо вирощування, збирання і первинної обробки сільськогосподарських культур, виробництва і первинної обробки продукції тваринництва та птахівництва, а також під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт та транспортування вантажів встановлюються НПАОП 01.1-1.01-00.

Для працівників підприємств, а також для тимчасово залучених до праці осіб є обов’язковим дотримання НПАОП 01.1-1.01-00.

7.1. Вимоги до території, виробничих приміщень, майданчиків

Територія підприємства повинна відповідати вимогам ДБН В.2.4-3-95, санітарних норм проектування та Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 №126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за № 1410/10009 (НАПБ А.01.001-2004).

Територія має бути рівною, спланованою так, щоб був забезпечений відвід стічних вод до водостоків від будівель, майданчиків, проїздів, пішохідних доріжок.

Вхід працівників на територію підприємства (тваринницьких комплексів, ферм, виробничих майданчиків, токів тощо) повинен здійснюватися через прохідні приміщення. Прохід людей через транспортні ворота не дозволяється.

На території підприємства для проїзду транспорту і техніки повинні бути дороги і пішохідні проходи з твердим покриттям (асфальт, бетон тощо).

Резервуари, баки та інші ємності для зберігання палива та мастильних матеріалів необхідно розміщувати на спеціально відведених ділянках згідно з вимогами ВБН В.2.2-58.1-94 та НАПБ А.01.001-2004.

Виробничі приміщення, залежно від розмірів і напрямків їх використання, від фізичних і хімічних властивостей матеріалів, які використовуються у виробництві, а також залежно від можливої найбільшої кількості присутніх працівників повинні бути обладнані первинними засобами пожежогасіння і необхідною кількістю сигнальних та аварійних пристроїв відповідно до вимог ГОСТ 12.4.009-83, ГОСТ 12.1.010-76 і НАПБ А.01.001-2004.

Забезпечення евакуації людей з виробничих, складських та інших будівель (кількість і розміщення евакуаційних виходів, відстань від робочих місць до виходів, розміри проходів, коридорів, дверей тощо) слід витримувати згідно з вимогами СНіП 2.09.02-85.

Евакуаційні шляхи та виходи повинні: не мати сторонніх предметів та інших перепон, бути позначені відповідними знаками, нанесеними таким чином, щоб їх було видно з робочих місць, бути обладнані аварійним освітленням, яке автоматично вмикається у разі вимкнення електроструму у мережі загального освітлення, мати двері евакуаційних виходів, які відчиняються тільки назовні (вони не повинні бути розсувні чи обертові та замикатися на ключ або мати запори, які ускладнюють їх відкривання).

У закритих виробничих приміщеннях мікроклімат повинен відповідати «Санітарним нормам мікроклімату виробничих приміщень», які затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 №42 (ДСН 3.3.6.042-99). Повітротехнічне устаткування повинно постійно функціонувати, а у разі несправності – сигналізувати про неї. Пристрої для вентиляції не повинні створювати протяги.

Виробничі приміщення, в яких у процесі виробництва виділяються пил, пара чи гази, повинні бути ізольовані від інших приміщень. Виробничі і складські будівлі та приміщення необхідно обладнувати блискавкозахистом згідно з «Інструкцією по устрою захисту від блискавки будівель і споруд» (РД 34.21.122-87).

У приміщеннях повинні бути передбачені місця для інструменту, первинних засобів пожежогасіння, аптечки першої допомоги, а також плакати, попереджувальні написи з безпеки праці, пожежної безпеки і виробничої санітарії.

Освітлення приміщень повинно відповідати вимогам ДБН В.2.5-28-2006.

Робочі місця по можливості повинні забезпечуватися достатнім природним освітленням і бути обладнані штучним освітленням, щоб забезпечити безпеку праці і захист здоров’я працівника.

Робочі місця, на яких внаслідок відмови приладів штучного освітлення можуть створюватися небезпеки, повинні мати системи аварійного освітлення, які автоматично вмикаються при вимкненні струму в загальній електромережі.

На випадок евакуації людей повинна бути забезпечена освітленість підлоги, основних проходів і сходів не менше 0,5 люкс.

Світильники аварійного освітлення під’єднують до мережі, не залежної від мережі робочого освітлення, або до іншого джерела живлення.

У гаражах, майстернях, пунктах технічного обслуговування, хлівах, навісах монтується мережа напругою 12-42 В для приєднання переносних світильників. У вибухонебезпечних приміщеннях застосовуються світильники у вибухозахищеному виконанні, а в пожежонебезпечних – світильники у закритому виконанні.

Системи опалення (охолодження) і вентиляції приміщень необхідно обладнувати згідно з вимогами «Санітарних норм проектування промислових підприємств (СН №245-71) та «Опалення, вентиляція і кондиціонування» (СНіП 2.04.05-91).

Усі приміщення повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією згідно зі СНіП 2.04.05-91.

Припливно-витяжна вентиляція з’єднаних між собою приміщень повинна унеможливлювати приплив повітря із приміщення з більшою концентрацією шкідливих газів, пари чи пилу у приміщення з меншим умістом цих речовин.

Системи місцевої і загально обмінної вентиляції повинні бути роздільними.

Джерела зі значним виділенням пари, газів, пилу повинні бути герметизовані і обладнані місцевими відсмоктувачами.

Механізовані токи, пункти первинної переробки сільськогосподарської продукції і майданчики для зберігання сільськогосподарської техніки повинні мати під’їзди з твердим покриттям, бути освітленими і безпечними для пішоходів та транспорту.

Майданчики або стаціонарні заправні пункти для приготування робочих розчинів агрохімікатів і пестицидів мають бути спеціально обладнані.

Відповідно до СН №245-71 майданчики розчинних вузлів і заправних пунктів повинні мати тверде покриття (бетоноване), що забезпечує стікання поверхневих вод у спеціальні огороджені бетонні резервуари, і знаходитися на відстані не менше 300 м від житла, тваринницьких комплексів (ферм), місць зберігання фуражу, водозабору, зон відпочинку.

Покриття майданчиків повинно бути таким, щоб забезпечувалася можливість проводити знешкодження і повне видалення робочого розчину.

Майданчики для зберігання техніки повинні мати тверде і рівне покриття з нахилом для стікання води, пункти для миття машин із водовідвідними каналами, а також бути обладнані протипожежними засобами.