48.Оон і нові пріоритети світового розвитку. Проблема трансформації і механізму функціонування.

Феномен глобалізації виходить за суто економічні межі та охоплює практично всі сфери суспільної діяльності. Функціонування системи міжнародної економіки в умовах поглиблення процесу глобалізації характеризується, з одного боку, неоднорідністю темпів розвитку та потенціалу країн світу, а з іншого, зростанням взаємозалежність та взаємопроникнення, що може стати джерелом ризиків для економічної безпеки держави.

Глобалізація проявляється зокрема в підсиленні ролі наднаціональних та транснаціональних структур, які є учасниками системи міжнародних відносин: ООН, регіональні інтеграційні угрупування, СОТ, ТНК, а також в підвищенні пріоритету прав та свобод людини, універсалізації норм й соціальних стандартів.

Глобальних масштабів набуває розповсюдження інформаційних технологій, комунікаційних та транспортних мереж, потоків капіталу, міграції робочої сили. За рахунок використання системи електронної передачі інформації, новітніх форм й видів торгівлі та здійснення фінансових послуг, а також впливу факторів поширення глобалізації, за останнє десятиріччя як свідчать дані ЮНКТАД – Конференції ООН з торгівлі та розвитку, прямі закордонні інвестиції зросли в тричі, міжнародна торгівля в три з половиною рази, а обсяги фінансових послуг майже в чотири рази. Це дозволяє акумулювати ресурси у перспективні напрямки на міжнародному рівні. У глобальній інформаційній економіці більшого значення набувають нематеріальні активи, які амортизуються досить швидко. Найбільш глобалізовані компанії є активними суб’єктами отримання нових знань у всіх сферах та застосування їх у своїй практичній діяльності, постійно займаються пошуком нових концепцій та інвестують інновації. В той час, як нові технології підтримують глобалізацію, вони є необхідним фактором відповідності продукту місцевим потребам та вподобанням споживачів.

Особливої уваги потребує функціонування специфічних суб’єктів господарювання – ТНК, які формують завершений цикл відтворення та поєднують сфери виробництва, споживання, експорт-імпорт товарів та послуг, капіталу, технологій, праці поза межами національних кордонів. Практично всі великі підприємства володіють мережею філіалів чи стратегічними об’єднаннями, які забезпечують їм необхідний вплив та гнучкість на ринку. В межах діяльності ТНК відбувається третина світового товарообігу існує думка про загрозу владі та автономії держав з розповсюдженням конкурентної боротьби на світових ринках між глобальними компаніями.

Перебіг процесу глобалізації базується на припущенні, що рішення про інвестиції [1] мають прийматися виключно з урахуванням найдешевшої робочої сили та мінімальних податків. Однак, оскільки глобалізація пов’язана з поглибленням конкурентної боротьби за контроль над природними ресурсами та інформаційним простором завдяки використанню новітніх технологій, що дозволяє гнучко та швидко адаптуватися до змін на ринку, суб’єкти господарювання отримали нові можливості за для збільшення свого значення в світовій економіці. Одночасно ТНК здійснюють оптимізацію виробничих процесів, використання ресурсів й наукових розробок, диверсифікацію та управління інвестиціями в світовому масштабі [9], про що свідчать дані Конференції ООН з торгівлі та розвитку ЮНКТАД, які публікуються в періодичних виданнях та містять інформацію про величину та географічний розподіл експорту/імпорту міжнародних інвестицій.

49.Основні суперечності глобальних трансформацій.

Реальні процеси глоб-ції вкрай суперечливі, ставлять світове співтовариство перед серйозними викликами.

Позитивні риси глоб-ції: -поширення нових інформаційних технологій і пов’язаними з ними переваги; -розширення ринків і загострення міжнародної конкуренції; -збільшення виграшу від торгівлі на взаємовигідній основі; -посилення уваги до проблем людства.

Негативні риси: -посилення нерівномірності розвитку країн світу; -нав’язування сильними країнами своєї волі нераціональної структури господарства, політ і екон залежності; -посилення навантаження на світову екосистему та назрівання конфліктів; -посилення протиріч між глоб та нац. Інтересами в умовах відсутності системи глоб управління та ефективних механізмів міжн координації.

Основні напрямки протиріччя глоб-ції:

-концентрація в постіндустр світі більшої частини інтелект і технолог потенціалу;

-зосередження основних торгівельних потоків в межах співдружності розвинутих країн;

-замкнення інцест потоків;

-спрямованість міграційних потоків з країн третього світу в розвинуті регіони.