- •2. Антиглобалістські рухи. Ідеологія і програми.
- •3. Антиглобалістські рухи. Мотивація і результати.
- •4. Бідність і поляризація в глобальних умовах розвитку.
- •5. Біполярний сценарій глобального розвитку і основні напрями його реалізації.
- •6.Варіанти позиціонування України на пострадянському просторі і проблеми реінтеграції в глобальних умовах.
- •7.Взаємодія країн «Центру» та країн «Периферії» в умовах глобалізації.
- •8.Вплив глобалізації на країни – лідери світової економіки.
- •9.Вплив глобалізації на країни, що розвиваються.
- •10.Вплив сучасної світової фінансової кризи на економіку України.
- •11. Геоекономічні реалії і інтеграційні стратегії України.
- •12.Геополітичний формат глобальної конкуренції.
- •13.Глобалізаційні та інтеграційні процеси в сучасній в економічній системі.
- •14.Глобалізація в науково-технологічній сфері. Становлення “нової економіки”.
- •15.Глобалістика як нова самостійна наука, етапи її становлення.
- •16.Глобальна економічна безпека та шляхи її забезпечення.
- •17.Глобальні виміри демографічної проблеми.
- •18.Глобальні виміри екологічної проблеми.
- •19. Глобальні виміри продовольчої проблеми.
- •20. Глобальні війни. Типізація і сучасний інструментарій.
- •21. Глобальні кризи. Передумови виникнення і характер протікання.
- •22. Дезінтеграція та реінтеграція в глобальній економіці.
- •23. Державний суверенітет і проблема відкритості економіки.
- •24. Державно-корпоративний глобалізм і проблема силової глобалізації.
- •25. Динамізм, напрямки і результати взаємодії «Україна-сша» в умовах глобальних економічних трансформаціях.
- •26. Динамізм, напрямки і результати взаємодії «Україна-єс» в умовах глобальних економічних трансформаціях.
- •27. Динамізм, напрямки і результати взаємодії «Україна-Російська Федерація» в умовах глобальних економічних трансформаціях.
- •28. Економічні кризи в умовах глобалізації.
- •29. Євразійський інтеграційний вектор України, характеристика і сценарії розвитку.
- •30.Євроатлантична інтеграційна стратегія України і проблеми її реалізації.
- •32.Індустріально розвинуті країни в умовах глобалізації.
- •33.Інноваційна складова конкурентоспроможності національних економік на сучасному етапі глобального розвитку.
- •34.Інноваційно-інтелектуальна стратегія розвитку України в умовах глобалізації
- •35.Інституційне оформлення унітарного сценарію глобального розвитку
- •36.Ключові чинники глобальних трансформацій.
- •37.Консолідаційні корпоративні стратегії в глобальних економічних умовах.
- •38.Країни, що розвиваються в умовах глобалізації. Потенціал і характер формування конкурентних переваг.
- •40.Міжнародні організації та їх роль в становленні глобального світового порядку.
- •41.Наслідки і результати співробітництва України з організаціями глобального профілю діяльності.
- •42.Наслідки розширення єс і проблеми геоекономічного статусу України.
- •43.Національні фірми в транснаціональних корпоративних системах в умовах гобалізації.
- •44.Негативні прояви суч. Стану глоб. Розвитку.
- •45.Нерівномірність еко та соц розвитку країн в умовах глобалізації.
- •46.Нова економіка» як форма реалізації нац конкур переваг.
- •47.Об’єкти і суб’єкти глобальної системи економічного регулювання.
- •48.Оон і нові пріоритети світового розвитку. Проблема трансформації і механізму функціонування.
- •50.Основні школи сучасної глобалістики.
- •51.Парадокси фінансової глобалізації.
- •52.Перспективи фінансової діяльності тнк у контексті сучасних тенденцій глобалізації.
- •53.Перспективні сценарії глобального розвитку.
- •54.Політико – правовий вимір глобалізації.
- •55.Потенціал формування транснаціонального характеру економіки України.
- •56.Принципові підходи до визначення глобалізації.
- •57.Природа і типізація глобальних економічних парадоксів.
- •58.Проблема визначення часових меж глобалізації.
- •59.Проблема державної економічної і політичної безпеки в умовах глобалізації.
- •60.Проблема ефективності регіональних економічних блоків.
- •61.Проблема конкурентоспроможності України в глобальній економіці.
- •62.Проблема національної конкурентоспроможності в умовах глобалізації.
- •63.Проблема прогнозування і управління глобальними кризами на міждержавному рівні.
- •64.Проблема формування глобального інформаційного суспільства.
- •65.Проблеми і перспективи співробітництва з сот в контексті забезпечення глобальної конкурентоспроможності України.
- •66.Регіоналізація як сценарій глобальних трансформацій.
- •67.Роль і функції держави в умовах глобальних трансформацій.
- •68.Система критики глобальних процесів.
- •69.Соціо – культурний вимір глобалізації.
- •70.Соціокультурні і політичні аспекти глобалізації.
- •71.Становлення глобальних регуляторних інститутів. Майбутнє міжурядових організацій.
- •72.Статус і характер діяльності неурядових організацій в глобальних умовах.
- •73.Створення українських фінансово – промислових груп та конгломератів як альтернатива експансії тнк.
- •74.Стратегії та перспективи консолідації корпоративних структур.
- •75.Субрегіональний вектор інтеграційної політики україни в глобальних умовах.
- •76.Сучасна глобальна фінансова криза: причини та прояви.
- •77.Сучасна система регулювання глобальних процесів та об’єктивна необхідність її вдосконалення.
- •78. Сучасні міжнародні інтеграційні пріоритети для України.
- •79.Тенденції постіндустріалізму і новітня поляризація світу.
- •80.Тнк як рушійні сили глобальних економічних трансформацій.
- •81.Транснаціоналізація як основний фактор формування глобальної економіки.
- •82. Трансформація функцій держави в умовах глобалізації
- •83. Україна на геополітичній карті світу. Проблема збереження суверенного статусу в умовах глобалізації
- •84.Фактори економічного розвитку країн – лідерів світового господарства в глобальних умовах.
- •85.Фактори економічного розвитку країн, що розвиваються, в умовах глобалізації.
- •86.Феномен “країни-системи” в глобальній економіці.
- •87.Феномен глобальних корпорацій.
- •88.Характеристика глобального етапу розвитку економічної системи світу.
- •89. Характеристика ключових глобальних проблем економічного розвитку
- •90. Цивілізаційні виміри глобального економічного розвитку
- •91. Цивілізаційні виміри стратегій глобалізму.
75.Субрегіональний вектор інтеграційної політики україни в глобальних умовах.
Прискорення міжнародної економічної інтеграції, перш за все європейської, стає важливою складовою глобалізації та призводить до формування суспільств якісно вищого рівня щодо традиційних національних держав.
Субрегіон з ек точки зору визначається як група суміжних країн (у межах одного регіону), для яких характерні однакові чи сумірні рівні ек розвитку, схожі ек структури, суспільно-політ устрій та склад населення, однак, ек вплив яких поширюється винятково в регіональному контексті; субрегіональна інтеграція визначається як форма співпраці (кооперації) суміжних країн з метою запобігання конкурентному тиску в межах певного ек регіону.
1)Інтереси України як морської держави вимагають надання пріоритетного значення активізації її участі у Чорноморському ек співробітництві та Дунайській комісії, поступового налагодження широких контактів на Середземномор напрямі. Гол. мета існування ОЧЕС, з погляду Укр., полягає у сприянні зміцненню миру, стабільності та довіри у регіоні, забезпеченні добробуту та процвітання народів країн Причорномор’я на шляху до нової європ. спільноти.
2)Укр дотримуватиметься курсу на включення в співробітництво в рамках Центральноєвропейської ініціативи, прагнутиме до підтримання контактів з Вишеградською групою, Пн Радою та Радою держав Балтійського моря, розвиватиме співробітництво у межах Карпатського євро регіону
3) Укр як повноцінний і вел геоек суб’єкт євразійського простору має необхідні й достатні підстави для здійснення зворотного впливу на процеси трансформації і формування нових векторів впливу та інтеграції у цьому мегарегіоні.
Ключове геоек положення нашої країни на Євраз. континенті обумовлено рядом факторів:
1) територія Укр є місцем перетину євразійської геоекономічної системи координат Північ – Південь (меридіан) і Захід – Схід (паралель).
2) Україна володіє 1 із найпотужніших транзитних потенціалів.
3) Україна є потужною транскордонною державою.
4) Чорне море є євразійською брамою до Середземномор’я, відповідно до країн Пн Африки і далі вглиб цього неймовірно багатого континенту. Окрім того, Чорне море через Грузію виводить нас до країн Пд Азії (Індія, Бангладеш, Пакистан), які володіють величезними прир ресурсами і місткими внутр ринками з необмеженим потенційним попитом.
Для того, щоб Укр змогла найповніше реалізувати свій геоек потенціал у євразійському просторі й набути статус держави – субрегіонального лідера, необхідно підвищити ефективність усіх перелічених вище факторів + забезпечити їх комплексний розвиток, що дасть змогу досягти позитивного інтегрального результату та синергетичного ефекту.
4) Спільні економічні інтереси держав ГУУАМ найбільше сконцентровані навколо 2 питань – транспортування прикаспійських енергоносіїв та прокладання нових транзитних маршрутів через Кавказький регіон. Відкриття, розробка та прокладання транспортних комунікацій з нафтогазових родовищ в Азербайджані, Туркменистані, Казахстані перетворюють закавказький причорноморський регіон у надзвичайно привабливий. Водночас регіон Причорномор’я, у тому числі й Закавказзя, має неабияке значення як ринок збуту української продукції. Україна має значення стратегічного транзитного маршруту енергоносіїв для європейських країн і з огляду на її переробні потужності має шанс стати суттєво важливою ланкою ек. безпеки Європи. Проте, сьогодні з відкриттям нового трубопроводу в обхід України, роль дещо зменшується, проте експерти прогнозують зменшення транзиту лише в межах 7-10%.
Перспективним напрямком ек. співробітництва є також розвиток інвестиційної діяльності між державами ГУАМ, створення СП по переробці с/г продукції, в галузі машинобудування, енергетики і транспорту. В перспективі в межах ГУАМ може утворитися самодостатня в багатьох аспектах регіональна зона ек. співробітництва. Другий напрямок співпраці в межах ГУУАМ – це проблеми безпеки і стабільності в регіоні.