80.Тнк як рушійні сили глобальних економічних трансформацій.

Аналіз становища і розвитку ТНК як транснаціональних носіїв глобалізації показує, що вони безумовно задають і формують економічну базу, економічну основу глобалізації. Їх агресивний, широкомасштабний наступ почався в середині XX століття за ініціативою корпоративних структур США, Яп, Нім, Великобр. Особливо посилилась економічна експансія ТНК в 90-ті роки XX століття. З того часу вона невпинно зростає.

500 найбільших ТНК абезпечують більше ¼ загальносвітового виробництва товарів та послуг. Їх доля в торгівлі технологіями та управлінськими послугами 4/5. 407 ТНК – належить країнам G7.24 тис.ТНК мають штаб-квартири у 14 найбагатших країнах світу.300 найбільших ТНК належить 25% всього капіталу, що використ у світовій економіці та забезпечують 70% прямих зарубіжних інвестицій. ТНК здійснюють 2/3 світової торгівлі, лише половина останньої припадає на торгівлю між ними та іншими фірмами, а інша – внутрішньо фірмовий оборот.

Позитивні наслідки діяльності ТНК:

1. зміцнення ресурсної і виробничої бази країни;

2. розширення експортних можливостей;

3. сприяння реструктуризації економіки;

4. поширення передової технології;

5. поглиблення міжнародного поділу праці;

6. посилення процесів інтернаціоналізації і глобалізації.

Недоліки:

1. ТНК передають партнерам не відповідні їхньому рівню розвитку технології з жорсткими обмеженнями на продаж;

2. централізація і контроль основних функцій ТНК із країн приналежності закріплюють неоколоніальну залежність;

3. в умовах занадто жорсткого регулювання діяльності ТНК, останні просто можуть покинути країну;

4. важлива інформація про різні країни поширюється на міжнародному рівні глобальними розвідувальними мережами ТНК;

5. ТНК зневажають інтересами місцевих робітників, оскільки їхня діяльність носить глобальний характер;

6. ТНК уникають сплати податків шляхом внутрішнього переливу капіталу в країни з нижчим рівнем оподатковування;

7. встановлюючи штучні ціни, ТНК підривають спроби країни управляти власною економікою.

На мій погляд, процес глобалізації в світовій економіці буде продовжуватися, але з уповільненням. Наступним етапом інтернаціоналізації має стати поява корпоративних міждержавних об’єднань. Проте важливо відзначити, що цей етап буде унеможливленим без подальшого поширення та інтенсифікації регіоналізму.

81.Транснаціоналізація як основний фактор формування глобальної економіки.

Транснаціоналіза́ція — процес посилення світової інтеграції у результаті глобальних операцій ТНК. це якісно новий етап інтернаціоналізації господарського життя, який характеризується різким зростанням ролі зовнішніх факторів розвитку всіх держав і створення транснаціонального капіталу.

Транснаціоналізація впливає на виробництво товарів і послуг, використання робочої сили, інвестиції, технології та їх розповсюдження з одних країн в інші, що в кінцевому підсумку відображається на ефективності виробництва, продуктивності праці та конкурентоспроможності. Міжнародна конкуренція ведеться уже не стільки між країнами, скільки між транснаці виробничими системами, які формують ядро світової економічної системи. Воно концентрує інтелектуальний, науково-технічний і фінансовий потенціали, контролює більше половини обороту світової торгівлі та фінансів, прибуткові галузі економіки різних країн.

Аналіз становища і розвитку ТНК як транснаціональних носіїв глобалізації показує, що вони безумовно задають і формують економічну базу, економічну основу глобалізації. Їх агресивний, широкомасштабний наступ почався в середині XX століття за ініціативою корпоративних структур США, Яп, Нім, Великобр. Особливо посилилась економічна експансія ТНК в 90-ті роки XX століття. З того часу вона невпинно зростає. Прямі учасники і переможці організованої Заходом Глобальної холодної ек війни з розпадом СРСР, який цю війну програв через свою ек неконкурентоспроможність, змогли «відкрити» для себе як ринок біля 30% території світу. Цим завершилась повна глобалізація геоекономіки і геополітики країн Заходу і почався процес формування системи глобалізму і глобальної економіки.

Свідченнями масштабів діяльності ТНК і їх величезної ролі в міжнародній економіці можуть бути такі факти:

– ринкова капіталізація деяких ТНК перевищує 500 млрд дол. США, а річний обсяг продажів – 150–200 млрд дол. США;

– щорічний чистий прибуток кожної з найбільших ТНК світу майже дорівнює річному бюджету України;

– кількість країн, де оперують філії та дочірні компанії найбільших ТНК, часто перевищує кількість посольств, які має за кордоном країна їх базування, а чисельність співробітників і членів їх сімей, добробут яких залежить від діяльності лише однієї корпорації, дорівнює населенню таких держав, як Словаччина чи Македонія.

- Саме завдяки активній діяльності ТНК рівень світових ПІІ досяг рекордних показників.

Зарубіжні ТНК відкривають свої філіали та розміщують виробництва на території Укр з огляду на її високий споживчий потенціал, дешевизну трудових ресурсів, вигідне географічне положення та лояльність керівництва держави до зарубіжних інвесторів. Проте, варто наголошуват на створенні власних ТНК.

Наприклад, ВАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг” входить до складу найбільшої світової металургійної ТНК “ArcelorMittal”. Більш цікавими з погляду можливої транснаціоналізації укр компаній є підприємства МЕТІНВЕСТ ХОЛДІНГ і ВАТ “Азовсталь”. Ці підприємства входять до складу компанії SCM, яка має активи в металургійній, енергетичній, телекомунікаційній галузях економіки. SCM має і зарубіжні активи, керівництво фін потоками компанії здійснюється через власну банківську установу. Інакше кажучи, компанія за багатьма ознаками набула статусу транснаціональної.