- •2. Антиглобалістські рухи. Ідеологія і програми.
- •3. Антиглобалістські рухи. Мотивація і результати.
- •4. Бідність і поляризація в глобальних умовах розвитку.
- •5. Біполярний сценарій глобального розвитку і основні напрями його реалізації.
- •6.Варіанти позиціонування України на пострадянському просторі і проблеми реінтеграції в глобальних умовах.
- •7.Взаємодія країн «Центру» та країн «Периферії» в умовах глобалізації.
- •8.Вплив глобалізації на країни – лідери світової економіки.
- •9.Вплив глобалізації на країни, що розвиваються.
- •10.Вплив сучасної світової фінансової кризи на економіку України.
- •11. Геоекономічні реалії і інтеграційні стратегії України.
- •12.Геополітичний формат глобальної конкуренції.
- •13.Глобалізаційні та інтеграційні процеси в сучасній в економічній системі.
- •14.Глобалізація в науково-технологічній сфері. Становлення “нової економіки”.
- •15.Глобалістика як нова самостійна наука, етапи її становлення.
- •16.Глобальна економічна безпека та шляхи її забезпечення.
- •17.Глобальні виміри демографічної проблеми.
- •18.Глобальні виміри екологічної проблеми.
- •19. Глобальні виміри продовольчої проблеми.
- •20. Глобальні війни. Типізація і сучасний інструментарій.
- •21. Глобальні кризи. Передумови виникнення і характер протікання.
- •22. Дезінтеграція та реінтеграція в глобальній економіці.
- •23. Державний суверенітет і проблема відкритості економіки.
- •24. Державно-корпоративний глобалізм і проблема силової глобалізації.
- •25. Динамізм, напрямки і результати взаємодії «Україна-сша» в умовах глобальних економічних трансформаціях.
- •26. Динамізм, напрямки і результати взаємодії «Україна-єс» в умовах глобальних економічних трансформаціях.
- •27. Динамізм, напрямки і результати взаємодії «Україна-Російська Федерація» в умовах глобальних економічних трансформаціях.
- •28. Економічні кризи в умовах глобалізації.
- •29. Євразійський інтеграційний вектор України, характеристика і сценарії розвитку.
- •30.Євроатлантична інтеграційна стратегія України і проблеми її реалізації.
- •32.Індустріально розвинуті країни в умовах глобалізації.
- •33.Інноваційна складова конкурентоспроможності національних економік на сучасному етапі глобального розвитку.
- •34.Інноваційно-інтелектуальна стратегія розвитку України в умовах глобалізації
- •35.Інституційне оформлення унітарного сценарію глобального розвитку
- •36.Ключові чинники глобальних трансформацій.
- •37.Консолідаційні корпоративні стратегії в глобальних економічних умовах.
- •38.Країни, що розвиваються в умовах глобалізації. Потенціал і характер формування конкурентних переваг.
- •40.Міжнародні організації та їх роль в становленні глобального світового порядку.
- •41.Наслідки і результати співробітництва України з організаціями глобального профілю діяльності.
- •42.Наслідки розширення єс і проблеми геоекономічного статусу України.
- •43.Національні фірми в транснаціональних корпоративних системах в умовах гобалізації.
- •44.Негативні прояви суч. Стану глоб. Розвитку.
- •45.Нерівномірність еко та соц розвитку країн в умовах глобалізації.
- •46.Нова економіка» як форма реалізації нац конкур переваг.
- •47.Об’єкти і суб’єкти глобальної системи економічного регулювання.
- •48.Оон і нові пріоритети світового розвитку. Проблема трансформації і механізму функціонування.
- •50.Основні школи сучасної глобалістики.
- •51.Парадокси фінансової глобалізації.
- •52.Перспективи фінансової діяльності тнк у контексті сучасних тенденцій глобалізації.
- •53.Перспективні сценарії глобального розвитку.
- •54.Політико – правовий вимір глобалізації.
- •55.Потенціал формування транснаціонального характеру економіки України.
- •56.Принципові підходи до визначення глобалізації.
- •57.Природа і типізація глобальних економічних парадоксів.
- •58.Проблема визначення часових меж глобалізації.
- •59.Проблема державної економічної і політичної безпеки в умовах глобалізації.
- •60.Проблема ефективності регіональних економічних блоків.
- •61.Проблема конкурентоспроможності України в глобальній економіці.
- •62.Проблема національної конкурентоспроможності в умовах глобалізації.
- •63.Проблема прогнозування і управління глобальними кризами на міждержавному рівні.
- •64.Проблема формування глобального інформаційного суспільства.
- •65.Проблеми і перспективи співробітництва з сот в контексті забезпечення глобальної конкурентоспроможності України.
- •66.Регіоналізація як сценарій глобальних трансформацій.
- •67.Роль і функції держави в умовах глобальних трансформацій.
- •68.Система критики глобальних процесів.
- •69.Соціо – культурний вимір глобалізації.
- •70.Соціокультурні і політичні аспекти глобалізації.
- •71.Становлення глобальних регуляторних інститутів. Майбутнє міжурядових організацій.
- •72.Статус і характер діяльності неурядових організацій в глобальних умовах.
- •73.Створення українських фінансово – промислових груп та конгломератів як альтернатива експансії тнк.
- •74.Стратегії та перспективи консолідації корпоративних структур.
- •75.Субрегіональний вектор інтеграційної політики україни в глобальних умовах.
- •76.Сучасна глобальна фінансова криза: причини та прояви.
- •77.Сучасна система регулювання глобальних процесів та об’єктивна необхідність її вдосконалення.
- •78. Сучасні міжнародні інтеграційні пріоритети для України.
- •79.Тенденції постіндустріалізму і новітня поляризація світу.
- •80.Тнк як рушійні сили глобальних економічних трансформацій.
- •81.Транснаціоналізація як основний фактор формування глобальної економіки.
- •82. Трансформація функцій держави в умовах глобалізації
- •83. Україна на геополітичній карті світу. Проблема збереження суверенного статусу в умовах глобалізації
- •84.Фактори економічного розвитку країн – лідерів світового господарства в глобальних умовах.
- •85.Фактори економічного розвитку країн, що розвиваються, в умовах глобалізації.
- •86.Феномен “країни-системи” в глобальній економіці.
- •87.Феномен глобальних корпорацій.
- •88.Характеристика глобального етапу розвитку економічної системи світу.
- •89. Характеристика ключових глобальних проблем економічного розвитку
- •90. Цивілізаційні виміри глобального економічного розвитку
- •91. Цивілізаційні виміри стратегій глобалізму.
74.Стратегії та перспективи консолідації корпоративних структур.
Створення великих інтегрованих корпоративних структур – концернів, холдингових компаній, ПФГ, які спроможні забезпечити концентрацію капіталу, залучення значних інвест ресурсів та широкомасштабне впровадження сучасних технологій є об’єктивним явищем сучасних ек процесів. Останнім часом по всьому світу почастішали операції захоплення, скуповування, дружнього придбання компаній, а також виділення, акціонування і приватизації, диверсифікації.
Консолідація - Форма злиття двох корпорацій з утворенням нової корпорації та передачею їй активів обох корпорацій, які втрачають свою самостійність і припиняють існування як юридичні особи.
варто відмітити, що модифікація корпоратив структур за рахунок сітьових принципів управління передбачає:
- Перехід від вузької функціонал спеціалізації до інтеграції у складі;
- Де бюрократизацію, зменш ієрарх рівнів, відмова від формалізації
- Децентралізація збутових і вироб функ-ії
- Створ автономних груп всередині великих компаній
- Філіальні форми зв’язку
- Зростання інноваційності
Стратегія інтегруючої консолідації – збільшення ринкової частки рахунок приєднання конкурентів, аж до перетворення їх у власні лінійні або автономні підрозділи; завдання – використовуючи методи цінової і нецінової конкуренції привернути стратегічного конкурента на свій бік: спочатку як рівноправний партнер, потім – молодшого партнера, і, зрештою перетворити його у власний підрозділ; відбувається за допомогою приєднання фірми-конкурента або її поглинання.
Консолідація через створ концерну – статутні об’єднання підприємств промисловості, наукових організацій, транспорту, банків, торгівлі тощо на основі повної фін залежності від одного чи групи підприємців, зберігають права юр особи, Одна з найпоширеніших форм монополістичних об’єднань.
Через створ холдингу – сукупність материнської компанії та контрольованих нею дочірніх компаній. Характерна Концентрація акцій фірм різних галузей і сфер економіки або фірм, розташованих в різних регіонах, централізація управління.
Через картель – найпростіша форма монополістичного об’єднання. кожне підприємство, яке увійшло в картель, зберігає фінансову і виробничу самостійність.
Через синдикат – договірне об’єднання підприємців, окремої галузі виробництва, що створювалося з метою захоплення ринку шляхом спільного збуту товарів за спільними цінами.
Як свідчить світова практика, основною формою консолідації у банківському секторі є об’єднання – злиття та поглинання. Злиття – це об’єднання на рівних умовах двох або більше банків, а поглинання чи приєднання – це безпосереднє здобуття (безконфліктне чи ні) контролю одного банку над іншим.
Операції поглинання поділяють на: Фін поглинання здійснюється корпораціями, які належать до різних галузей і не пов’язані спільним ринком. Стратегічні поглинання – це поглинання, які здійснюються корпораціями однієї і тієї ж галузі і/або пов’язані спільним ринком, постачальниками.
За зв’язком з бізнесом виділяють:
- горизонтальні: об’єднання в одній сфері бізнесу з метою збільшення частки на ринку та зниження собівартості продуктів і послуг, прикладом є об’єднання між банками;
- вертикальні: злиття різних видів бізнесу, наприклад об’єднання нафтодобувної компанії та нафтопереробного заводу;
- функціональні: злиття різних видів бізнесу за умови збереження певної їхньої самостійності з метою захисту від непередбачуваних змін на ринку, наприклад злиття банківських установ і страхових компаній.
Основні причинами, які стимулюють процес консолідації: посилення конкуренції, що призводить до зниження прибутковості бізнесу; об’єднання за рішенням акціонерів з метою активізації бізнесу; поглинання з метою завоювання більш вигідних позицій на ринку; пошуку більш вигідного режиму оподаткування; покращання іміджу; посилення регулятивних вимог.