- •2. Антиглобалістські рухи. Ідеологія і програми.
- •3. Антиглобалістські рухи. Мотивація і результати.
- •4. Бідність і поляризація в глобальних умовах розвитку.
- •5. Біполярний сценарій глобального розвитку і основні напрями його реалізації.
- •6.Варіанти позиціонування України на пострадянському просторі і проблеми реінтеграції в глобальних умовах.
- •7.Взаємодія країн «Центру» та країн «Периферії» в умовах глобалізації.
- •8.Вплив глобалізації на країни – лідери світової економіки.
- •9.Вплив глобалізації на країни, що розвиваються.
- •10.Вплив сучасної світової фінансової кризи на економіку України.
- •11. Геоекономічні реалії і інтеграційні стратегії України.
- •12.Геополітичний формат глобальної конкуренції.
- •13.Глобалізаційні та інтеграційні процеси в сучасній в економічній системі.
- •14.Глобалізація в науково-технологічній сфері. Становлення “нової економіки”.
- •15.Глобалістика як нова самостійна наука, етапи її становлення.
- •16.Глобальна економічна безпека та шляхи її забезпечення.
- •17.Глобальні виміри демографічної проблеми.
- •18.Глобальні виміри екологічної проблеми.
- •19. Глобальні виміри продовольчої проблеми.
- •20. Глобальні війни. Типізація і сучасний інструментарій.
- •21. Глобальні кризи. Передумови виникнення і характер протікання.
- •22. Дезінтеграція та реінтеграція в глобальній економіці.
- •23. Державний суверенітет і проблема відкритості економіки.
- •24. Державно-корпоративний глобалізм і проблема силової глобалізації.
- •25. Динамізм, напрямки і результати взаємодії «Україна-сша» в умовах глобальних економічних трансформаціях.
- •26. Динамізм, напрямки і результати взаємодії «Україна-єс» в умовах глобальних економічних трансформаціях.
- •27. Динамізм, напрямки і результати взаємодії «Україна-Російська Федерація» в умовах глобальних економічних трансформаціях.
- •28. Економічні кризи в умовах глобалізації.
- •29. Євразійський інтеграційний вектор України, характеристика і сценарії розвитку.
- •30.Євроатлантична інтеграційна стратегія України і проблеми її реалізації.
- •32.Індустріально розвинуті країни в умовах глобалізації.
- •33.Інноваційна складова конкурентоспроможності національних економік на сучасному етапі глобального розвитку.
- •34.Інноваційно-інтелектуальна стратегія розвитку України в умовах глобалізації
- •35.Інституційне оформлення унітарного сценарію глобального розвитку
- •36.Ключові чинники глобальних трансформацій.
- •37.Консолідаційні корпоративні стратегії в глобальних економічних умовах.
- •38.Країни, що розвиваються в умовах глобалізації. Потенціал і характер формування конкурентних переваг.
- •40.Міжнародні організації та їх роль в становленні глобального світового порядку.
- •41.Наслідки і результати співробітництва України з організаціями глобального профілю діяльності.
- •42.Наслідки розширення єс і проблеми геоекономічного статусу України.
- •43.Національні фірми в транснаціональних корпоративних системах в умовах гобалізації.
- •44.Негативні прояви суч. Стану глоб. Розвитку.
- •45.Нерівномірність еко та соц розвитку країн в умовах глобалізації.
- •46.Нова економіка» як форма реалізації нац конкур переваг.
- •47.Об’єкти і суб’єкти глобальної системи економічного регулювання.
- •48.Оон і нові пріоритети світового розвитку. Проблема трансформації і механізму функціонування.
- •50.Основні школи сучасної глобалістики.
- •51.Парадокси фінансової глобалізації.
- •52.Перспективи фінансової діяльності тнк у контексті сучасних тенденцій глобалізації.
- •53.Перспективні сценарії глобального розвитку.
- •54.Політико – правовий вимір глобалізації.
- •55.Потенціал формування транснаціонального характеру економіки України.
- •56.Принципові підходи до визначення глобалізації.
- •57.Природа і типізація глобальних економічних парадоксів.
- •58.Проблема визначення часових меж глобалізації.
- •59.Проблема державної економічної і політичної безпеки в умовах глобалізації.
- •60.Проблема ефективності регіональних економічних блоків.
- •61.Проблема конкурентоспроможності України в глобальній економіці.
- •62.Проблема національної конкурентоспроможності в умовах глобалізації.
- •63.Проблема прогнозування і управління глобальними кризами на міждержавному рівні.
- •64.Проблема формування глобального інформаційного суспільства.
- •65.Проблеми і перспективи співробітництва з сот в контексті забезпечення глобальної конкурентоспроможності України.
- •66.Регіоналізація як сценарій глобальних трансформацій.
- •67.Роль і функції держави в умовах глобальних трансформацій.
- •68.Система критики глобальних процесів.
- •69.Соціо – культурний вимір глобалізації.
- •70.Соціокультурні і політичні аспекти глобалізації.
- •71.Становлення глобальних регуляторних інститутів. Майбутнє міжурядових організацій.
- •72.Статус і характер діяльності неурядових організацій в глобальних умовах.
- •73.Створення українських фінансово – промислових груп та конгломератів як альтернатива експансії тнк.
- •74.Стратегії та перспективи консолідації корпоративних структур.
- •75.Субрегіональний вектор інтеграційної політики україни в глобальних умовах.
- •76.Сучасна глобальна фінансова криза: причини та прояви.
- •77.Сучасна система регулювання глобальних процесів та об’єктивна необхідність її вдосконалення.
- •78. Сучасні міжнародні інтеграційні пріоритети для України.
- •79.Тенденції постіндустріалізму і новітня поляризація світу.
- •80.Тнк як рушійні сили глобальних економічних трансформацій.
- •81.Транснаціоналізація як основний фактор формування глобальної економіки.
- •82. Трансформація функцій держави в умовах глобалізації
- •83. Україна на геополітичній карті світу. Проблема збереження суверенного статусу в умовах глобалізації
- •84.Фактори економічного розвитку країн – лідерів світового господарства в глобальних умовах.
- •85.Фактори економічного розвитку країн, що розвиваються, в умовах глобалізації.
- •86.Феномен “країни-системи” в глобальній економіці.
- •87.Феномен глобальних корпорацій.
- •88.Характеристика глобального етапу розвитку економічної системи світу.
- •89. Характеристика ключових глобальних проблем економічного розвитку
- •90. Цивілізаційні виміри глобального економічного розвитку
- •91. Цивілізаційні виміри стратегій глобалізму.
11. Геоекономічні реалії і інтеграційні стратегії України.
Геоекономіка-нова геополітика з позицій економічної могутності держави, забезпечує досягнення зовнішньополітичних цілей, світової чи регіональної «могутності» економічним шляхом. Геоекономіка – це політика перерозподілу ресурсів і світового доходу. У предмет вивчення геоекономіки входять процеси розвитку не тільки державних і регіональних утворень, а й реальних міжнародних структур – економічних, фінансових та інтеграційних об’єднань, транснаціональних корпорацій, єврорегіонів, вільних економічних зон, а також геополітичних суб’єктів. Я вважаю що в основу формування сучасної геоекономічної стратегії розвитку України мають бути покладені позиції концепції сталого просторового розвитку регіонів, який є динамічним процесом забезпечення ефективної ієрархічної взаємодії соціальних, економічних, екологічних, інноваційних, інформаційних елементів (підсистем) простору життєдіяльності людей для повного та доступного для всіх верств нинішнього та майбутнього поколінь людей задоволення їхніх різноманітних потреб. Щодо інтеграції, то чим вищий рівень інтеграції національної економіки у міжнародні економічні відносини, тим більший вплив на неї мають процеси, що відбуваються в світовій економіці. Що ж до інтеграційних процесів , то вони відіграють дедалі більшу роль у процесах життєдіяльності держав світу, і хотілося б нам цього чи ні – Україна є активним учасником данних процесів. З одного боку Росія залишається найбільшим стратегічним партнером нашої держави, і не важливо чи ми будемо розглядати економічну співпрацю чи угоди співдружності, культурно-наукову колаборацію чи торгові відносини – всюди ми побачимо тісний зв’язок на всіх рівнях. З іншого ж боку, розглядаючи Україну як європейську державу, не можна не зазначити можливість долучення нашої держави до «Європейської коаліції» та отримання права на здобуття звання почесного члена ЄС, Валютного Союзу, Шенгенської зони і т.п. Як на мене – Україна має надзвичайний потенціал, хорошу ресурсну базу та географічне розташування, висококваліфіковану робочу силу, багату культурну спадщину та історію. Якщо ми вирішимо пов’язати свою інтеграцію лише з Росією – ми можемо втратити надійних партнерів, потенційних інвесторів та просто представників суспільства, яке досягло великих успіхів в усіх сферах розвитку та кооперації держав. Якщо ж ми оберемо тільки європейську інтеграцію, ми можемо втратити свого серьйозного стратегічного партнера та цілий ряд привілегій з його сторони. Я вважаю пріорітетним для України багатовекторний напрям інтеграції, що дасть можливість покроково, обдумано досягати максимально вигідних умов інтеграції, будуючи співдружність з усіх сторін.
12.Геополітичний формат глобальної конкуренції.
Геополітика — це цілеспрямована діяльність суб’єкта міжнародних відносин у контексті всього спектра зовнішніх і внутрішніх факторів, що дають змогу цьому суб’єкту здійснювати контроль над простором із метою реалізації своїх життєво важливих інтересів. Геополітика безперечно впливала і продовжує впливати як на вивчення міжнародних відносин, на міжнародну стратегію держав та їх урядів, так і на міжнародну конкуренцію. Значущість конкуренції та конкурентоспроможності визначається, з одного боку, незалежністю економіки, що росте, особливо ринків капіталів, включаючи валютні, що робить все більш складним існування достовірно національної політики окремої країни.
Практично всі країни вимушені стежити за тим, як розвиваються їх співпраця і конкуренція з іншими країнами, при цьому темпи їх суспільного і політичного розвитку не завжди синхронізуються з економічними змінами.
Таким чином, конкурувати – означає укріплювати своє положення щодо інших країн з метою придбання більшої ваги в процесі переговорів, де всі політичні сили об’єднують свої стратегії у взаємозв’язану єдину систему.
З іншого боку, високі технології і нові галузі стали основним інструментом в глобальній конкуренції і головним показником конкурентоспроможності.
На сьогодні держава поступово втрачає можливість здійснення абсолютного контролю на власному політичному та економічному просторі. Крім того, на сьогодні основним фактором економічного процвітання держави є не матеріальні ресурси, а інтелектуальні і чим більш розвинутими вони є – тим більш конкурентоспроможна держава. На сьогодні на зміну міждержавним відносинам приходять відносини глобальні, де конкуренція, починаючи від простої підприємницької та закінчуючи міждержавною, зростає щохвилини.