69. ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ

70. Спосіб дослідження явищ, процесів, створених людиною систем являє собою метод діяльності.

71. 3.2. Ознаки та критерії оцінювання фінансової звітності

72. За допомогою різних методичних прийомів оцінюється стан ресурсів, чинність господарських операцій, достовірність економічної інформації, що виходить за межі господарюючого суб'єкта, в т. ч. і фінансової звіт­ності, цілеспрямованість організаційних структур, методів, функцій управління, тобто оцінюється стан усіх об'єктів аудиту.

73. Звідси змістом усіх без винятку аудиторських операцій є оцінка, тобто правильне сприйняття суттєвих сторін об'єктів аудитор­ської діяльності.

74. Головною проблемою в досягненні мети аудиту -оцінюванні фі­нансової звітності -є вирішення питань: на що спрямувати роботу аудитора, адже в завдання аудитора не входить підтвердження абсо­лютної точності всіх бухгалтерських записів і реєстрів.

75. 63

76. Перелік ознак оцінювання фінансової звітності є основою для ви­значення способів і прийомів, які ефективно використовуються при перевірці певного об'єкта аудиту.

77. В аудиторській практиці не існує єдиної думки і єдиного підходу щодо методології перевірки фінансової звітності та висловлення ду­мки щодо неї. При викладенні матеріалу використано рузультати дослідження вітчизняних науковців під керівництвом О.А. Петрик.До ознак аудиторського оцінювання необхідно віднести наступні.

78. Критерії - оцінювання, за допомогою якого можна визначити відповідність звітності попередньо встановленим нормам, прави­лам та показникам.

79. Завдання - деталізують головну мету аудиту, відображають її складові.

80. Напрями - характеризують спрямованість аудиторської перевірки, оскільки вказують, на перевірку яких об'єктів аудитор спрямовує свою діяльність (система бухгалтерського обліку, внутрішній контроль).

81. Вимоги - умови, яких обов'язково необхідно дотримуватися під час проведення аудиту, правила та вимоги до свого аудитора; пра­вила складання фінансової звітності клієнта.

82. Підходи - сукупність способів та прийомів, за допомогою яких аудитор здійснює перевірку фінансової звітності, вирішує певні завдання.

83. Принципи бухгалтерського обліку - правила, якими слід керува­тися під час вимірювання, оцінювання та реєстрації господарських операцій і під час відображення їх результатів у фінансовій звітності.

84. Передумови - являють собою події, інформацію, які виникають до проведення аудиту й існують незалежно від нього[43] .

85. ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ

86. Оцінювання фінансової звітності підприємства є важли­вою процедурою аудиту. Аудитор повинен керуватися Зако­ном України "Про бухгалтерський облік та фінансову звіт­ність в Україні", П(С)БО І "Загальні вимоги до фінансової звітності", П(С)БО 2 "Баланс", П(С)БО 3 "Звіт про фінан­сові результати", П(С)БО 4 "Звіт про рух грошових кош­тів" та ін.

87. 64

88. 3.3. Вибір методів і прийомів аудиторської перевірки

89. "Аудит" походить від латинського слова "audio", що означає: "він чує", "слухач". Саме так у духовних навчальних закладах нази­вали найкращого учня-відмінника, якому вчитель доручав перевіря­ти інших учнів. Зміст слова "слухач" вказує на особливу довіру у взаємовідносинах аудитора зі своїми клієнтами і означає уважність, добропорядність, співчутливість, зацікавленість у справах клієнта, який звернувся до аудитора.

90. Мета аудиту - це формування професійної думки аудитора щодо достовірності первинних даних про факти господарського життя, повноти та своєчасності відображення цих даних в обліку, правильність ведення обліку відповідно до вимог бухгалтерських стандартів та складання на основі цих даних фінансової звітності, узагальнення інформації щодо дій і подій господарюючого суб'єкта. Взагалі мету аудиту можна сформулювати як вирішення конкретних завдань, які визначаються законодавством, системою нормативного регулювання аудиторської діяльності, а також договірними зобов'язаннями аудитора та клієнта.

91. Завдання аудиту - збирання достовірної вихідної інформації про фінансово - господарську діяльність суб'єкта господарювання і формування на цій основі висновків про його реальний фінансовий стан (рис. 1.17).

92. Для досягнення основної мети і представлення висновку аудитор вивчає такі питання:

• загальна прийнятність звітності (чи відповідає звітність у ці­лому всім вимогам до неї);

• обгрунтованість (чи існують підстави для включення в звіт­ність зазначених там сум);

• закінченість (чи включені в звітність усі належні суми, зокре­ма чи всі активи і пасиви, що належать підприємству);

• оцінка (чи всі категорії правильно оцінені і безпомилково по­лічені);

• класифікація (чи є підстава відносити суму на той рахунок, на якому вона записана);

• розмежування (чи віднесені операції, проведені незадовго до дати складання балансу або безпосередньо після неї до того періоду, в якому були проведені);