• Ключові слова та поняття: аудиторська думка, залишки на поча­ток періоду, облікова політика, надійність системи бухгалтерсько­го обліку, фінансові звіти, управлінський персонал.

• Рекомендована література: 2, 6, 10, 13, 16, 18, 17, 26, 31, 35.

• Після вивчення теми ви повинні вміти:

• визначати основні вимоги до методики дослідження звітності;

• послідовно застосовувати доцільні методи й методичні при­йоми контролю;

• визначати рівні впевненості аудиту та супутніх послуг;

• аналізувати причини винекнення помилок у звітності;

• перевіряти правильність складання кожної з форм звітності;

• складати програми первірки за окремими напрямами аудиту фінансової звітності;

• використовувати методи економічного та фінансового аналізу;

• оцінювати стан та результати діяльності підприємства за ре­зультатами проведеного аналізу.

• ,₀407

• 145

• 7.1. Якісні характеристики фінансової звітності та її користувачі

• Фінансова звітність підприємства - це система узагальнених показників, що характеризують підсумки фінансово-господарської діяльності підприємства за минулий період (місяць, квартал, рік).

• Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформа­ції про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підпри­ємства. Порядок надання фінансової звітності користувачам визна­чено чинним законодавством.

• Фінансові звіти, як правило, готуються і подаються щорічно. Во­ни призначені для задоволення загальних інформаційних потреб широкого кола користувачів (рис. 2.1).

• 

• Рис. 2.1. Забезпечення інформаційних потреб користувачів фінансової звітності

• Для багатьох з користувачів фінансові звіти є основним джере­лом інформації, оскільки вони не можуть отримати додаткової інфо­рмації для задоволення своїх конкретних інформаційних потреб.

• Основні вимоги до фінансової звітності - реальність, ясність, своєчасність, єдність методики звітних показників, порівнянність звітних показників з минулим періодом.

• 146

• У міжнародній практиці фінансові звіти готують відповідно до одного або кілької зазначених документів:

• Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку;

• національних стандартів бухгалтерського обліку;

• інших авторитетних і всеохопних основ фінансової звітності, призначених для підготовки фінансової звітності та зазначе­них у фінансових звітах.

• Кожна стаття фінансової звітності може наводитися тоді, коли:

• • існує достовірність надходження і вибуття майбутніх економіч­ них вигод;

• • оцінка статті може бути достовірно визначена. Якісні характеристики фінансової звітності:

1. Зрозумілість - доступність для розуміння користувачів, є ясною та не припускає суттєво неоднакового трактування.

2. Доречність - інформація є доречною для характеру суб'єкта го­сподарювання. Фінансова звітність має містити тільки доречну інформацію, що дає змогу впливати на прийняття рішень, оці­нювання минулих і майбутніх подій.

3. Повнота - операції та події, залишки на рахунках та розкриття інформації, що впливають на фінансову інформацію не пропу­щені.

4. Нейтральність - відображення інформації без мети здійснення впливу на рішення для досягнення бажаного результату.

5. Достовірність - інформація, надана у фінансових звітах відо­бражає економічну суть подій і операцій, а не лише їх юридич­ну форму; призводить до обгрунтовано послідовної оцінки вар­тості.

• Необхідність складання звітності на сучасному етапі розвитку господарських відносин в Україні визначаєтьсяпотребами в інфор­мації про результати діяльності та фінансовий стан підприємства.

• При формуванні фінансової звітності має бути дотримано пев­них принципів (рис. 2.2).

• 10*

• 147

• 

• Рис. 2.2. Основні принципи підготовки фінансової звітності

• Мета аудиту фінансових звітів полягає в наданні аудиторові можливості висловити думку про те, чи складені фінансові звіти в усіх суттєвих аспектах відповідно до застосовної концептуа­льної основи фінансової звітності [6].

• МСА визначають термін "фінансові звіти" як структуризоване поняття фінансової інформації, до складу якої входять примітки. Примітки виконуються на основі облікових записів та призначають­ся для інформування користувачів фінансової звітності про економі­чні ресурси, зобов'язання суб'єкта господарювання на певну дату, про зміни стану засобів тощо.

• 148

• Цей термін може означати повний пакет фінансових звітів, а та­кож і окремий фінансовий звіт, наприклад, баланс або звіт про фі­нансові результати.

• Особливо відповідальною роботою аудитора є перевірка достові­рності фінансової звітності підприємства. Аудитор, використовуючи нормативні акти, перевіряє правильність оцінки статей бухгалтерсь­кого балансу та інших форм фінансової звітності, її доброякісності і своєчасності подання.

• Перевіряючи фінансову звітність, аудитор визначає повноту і взаємозв'язок звітних форм поточної і річної бухгалтерської та ста­тистичної звітності. Одночасно з'ясовує, як на підприємстві здійс­нюється аналіз і затвердження фінансової звітності структурних підрозділів. Для впевненості у правильності складання форм фінансової звітності аудитору необхідно перевірити взаємну погодженість показників.

• Значна увага приділяється перевірці систем та інформації на виході, зокрема аудитор має впевнитись у функціонуванні системи реєстрації та оброблення інформації та оцінити її адекватність як основи для складання фінансової звітності.

• Аудитор повинен також виконати аналіз фінансової звітності, який був би достатнім для формування думки про неї.

• Аудитор несе відповідальність за формування та висловлення думки стосовно фінансових звітів. Відповідальність за складання та подання фінансових звітів покладається на управлінський персонал суб'єкта господарювання.

• МАС 200 "Мета та загальні принципи аудиторської перевір­ки фінансових звітів" визначає міру відповідальності управлінсько­го персоналу за складання фінансових звітів, яка включає:

• розробку, впровадження та здійснення внутрішнього контро­лю складання та подання фінансових звітів, що не містять суттєвого викривлення внаслідок шахрайства або помилки;

• вибір та застосування відповідних облікових політик;

• здійснення попередніх облікових оцінок, які є обгрунтовани­ми за обставин.