2. Особливості організації обліку доходів від надання послуг

Дохід, пов'язаний з наданням послуг, визнається виходячи із ступеня завершеності операції за наданням послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції.

Результат операції з надання послуг може бути достовірно оцінений за наявності всіх наведених нижче умов:

• можливості достовірної оцінки доходу;

• вірогідність надходження економічних вигод від надання послуг;

• можливості достовірної оцінки ступеня завершеності надання послуг на дату балансу;

• можливості достовірної оцінки витрат, здійснених для надання послуг і необхідних для їх завершення.

Підприємство в обліковій політиці може вибрати чотири можливі методи оцінки ступеня завершеності операції з наданням послуг:

1. метод вивчення виконаної роботи;

2. метод визначення питомої ваги обсягу послуг, наданих на певну дату, в загальному обсягу послуг, які мають бути надані;

1. визначенням питомої ваги витрат, яких зазнає підприємство у зв'язку із наданням послуг, у загальній очікуваній сумі таких витрат. Сума витрат, здійснених на певну дату, включає тільки ті витрати, які відображають обсяг наданих послуг на цю саму дату;

2. метод рівномірного нарахування доходу за період (крім випадків, коли інший метод краще визначає ступінь завершеності надання послуг), у випадку якщо послуги полягають у виконанні невизначеної кількості дій (операцій) за певний період часу.

3. Загальні принципи організації обліку витрат

Витрати - це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які ведуть до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).

Згідно з п.8 П(С) БО 3 витрати визнаються в наступні моменти, які ведуть до зменшення власного капіталу підприємства (окрім зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками):

• вибуття активу;

• збільшення зобов'язання. Не визнаються витратами:

• платежі за договорами комісії, агентськими угодами та ін.;

• передплата;

• погашення отриманих позик;

- інші зменшення активів або збільшення зобов'язань, що не приводять до зменшення власного капіталу.

Для достовірного відображення витрат в бухгалтерському обліку проводять їх класифікацію за видами діяльності. Витрати класифікують в бухгалтерському обліку залежно від характеру і видів діяльності:

Витрати звичайної діяльності

Финансові витрати:

-відсотки за кредитом; -інші фінансові витрати;

- втрати від участі в капіталі (в дочірних, асоційованих, сумісної діяльності)

Витрати

операційної

діяльності

Витрати іншої звичайної діяльності

-собівартість реалізованих

необоротних активів;

- уцінка вартості необоротних активів;

-втрати від неопераційних курсових різниць

Витрати з

податку

на

прибуток

Собівартість реалізації:

-витрати,

безпосередньо

пов'язані з

виробництвом

продукції,

виконанням

робіт, послуг,

придбанням

товарів

Адміністратив ні витрати:

-загальногоспо- дарські витрати, пов'язані з

управлінням і обслуговуван­ням

виробництва

Витрати на збут:

-витрати, пов'язані з реалізацією продукції, товарів, робіт, послуг

Інші операційні витрати:

-собівартість реалізованих виробничих запасів; -витрати від операційних курсових різниць; -визнані штрафи, пені, неустойки;

- витрати на дослідження і розробки;

-собівартість реалізованої іноземної валюти; -сумнівні і безнадійні борги; -зниження ціни запасів, нестачі і втрати від псування цінностей;

-інші витрати діяльності.

Рис. 8.2 - Класифікація витрат за видами діяльності

Окрім витрат звичайної діяльності виділяють надзвичайні витрати, які пов'язані з надзвичайними подіями, такими як пожежа, стихійні лиха та інші.

Для обліку витрат підприємства можуть використовувати три варіанти ведення обліку:

• застосування для обліку витрат виключно рахунків класу 9;

• застосування для обліку витрат рахунків класу 8 і 9;

- застосування спрощеного Плану рахунків суб'єктами малого підприємництва, а також організаціями, діяльність яких не направлена на ведення комерційної діяльності.

У процесі операційної діяльності підприємства виникають витрати, що не включаються в собівартість реалізованої продукції. Відповідно до норм П(С) БУ 16 «Витрат» до таких витрат відносяться:

- адміністративні витрати, пов'язані з управлінням і обслуговуванням виробництва;

- витрати на збут, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції;

• інші операційні витрати. Адміністративні витрати включають:

• загальні корпоративні витрати (представницькі витрати);

• витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством;

• витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського призначення (операційна оренда, страхування майна; амортизація, ремонт, опалювання, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);

• витрати на професійні послуги (юридичні та ін.);

• витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс та ін.);

• амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;

• податки, збори і обов'язкові платежі (окрім тих, що включаються до собівартості);

• плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків;

• інші витрати загальногосподарського призначення.

Аналітичний облік адміністративних витрат ведуть в розрізі номенклатури статей, встановлених підприємством. Підставою для відображення адміністративних витрат є відомості з нарахування заробітної плати адміністративно-управлінському персоналу, платежів, нарахувань на заробітну плату, розрахунок амортизації основних засобів і нематеріальних активів, розрахунки щодо витрачання запасних частин і паливно-мастильних матеріалів на легкові автомобілі, акти орендодавців по орендній платі за приміщення офісу та ін.

Окрему групу витрат складають витрати на збут :

- витрати на упаковку, ремонт тари, комісійні й оплата праці продавцям, реклама, транспортування, гарантійне обслуговування та ін.

Для обліку витрат діяльності застосовують Журнал 5 або 5 А і Відомість 5.1 обліку запасів.