- •1.1 Маніпуляції
- •1.2.Пілкупи виборців
- •1.4. Поширення інформації через засоби масової інформації
- •Метод психологічної інверсії
- •Метод контекстної суперечності
- •Метод переміщення емоцій
- •Метод «мозкової атаки»
- •Метод штампів
- •Метод «крадіжок гасел»
- •Метод приписування
- •Метод «підтасовки»
- •Метод «від дверей до дверей»
- •1.5. Політичні міфи і чутки
- •2.1. Як захистити себе від політичної маніпуляції під час політичних і виборчих компаній ?
- •2.2. Сугестія і її характеристика
- •2.3. Гіпноз і його характеристика
- •1.Аналіз і підсумок
- •2. Сугестія.Розповсюджений феномен сучасному світі
Метод штампів
Використовується для нав'язування електорату певних поглядів за допомогою різних штампів: висловлювань, гасел, тверджень, прислів'їв, приказок тощо.
Метод «крадіжок гасел»
Його сутність полягає в тому, що в гасло суперника вносять певний зміст, і воно повертається до електорату з новим психічним зарядом, уже спрямованим проти нього.
Метод приписування
Полягає в приписуванні, «приклеюванні» тому чи іншому кандидату, його родичам, членам команди та іншим певних вчинків, висловлювань, дій, властивостей, здібностей, ідей, думок, поглядів тощо[15,38-44].
Метод «підтасовки»
Полягає в тому, що під відповідні ідеї, концепції, точки зору, версії, погляди кандидатів-суперників «підганяються», як правило, негативні для них події, факти, явища як нинішньої соціальної дійсності, так і майбутньої. Нейролінгвісгичне програмування. Виражається специфічною побудовою тексту розмови чи виступу, який ґрунтується на спеціально підібраних словах, психологічно доцільною їх розстановкою, синхронізацією, акцентуацією тощо. У 1998 р. російський професор О.Ситников у газел «Комсомольская правда» за 28 серпня щодо ней-ролінгвістичного програмування пояснював: «Це набір психологічних методик, які дають можливість впливати на людину непомітно для неї самої. Звичайними, але спеціально підібраними словами, які не мають на перший погляд ніякого прихованого значення, я можу впливати на співрозмовника або на натовп таким чином, що вони, самі того не зауважуючи, будуть виконувати мої інструкції». Метод психолінгвістичного програмування. Цей метод полягає у специфічній побудові та реалізації усного виступу як зовнішнього психічного з використанням спеціально підібраних слів, виразів, змісту, інтонації, пауз, наголошень, голосу, його мелодійності й тембру, жестів, міміки, пантоміміки, контрастних емоцій та іншого.
Метод «від дверей до дверей»
(повний обхід квартир виборців) полягає в агітації виборців через обхід квартир і безпосередній контакт з мешканцями. У принципі цей метод містить у собі весь технологічний цикл: забезпечення упізнаваності, завоювання голосів й їхню фіксацію. Тому його доцільно використовувати як основний захід практично в кожній кампанії малого й середнього масштабу. При дефіциті ресурсів він досить часто виявляється взагалі єдиним основним заходом - усі інші лише забезпечують тотальність кампанії. Різновидом цього методу є подвійний обхід квартир виборців із зо-повненням відривного талона чи чогось іншого, а також розповсюдженням агітматеріаліе. Кампанія починається приблизно за 30-35 днів до дня голосування і проводиться у два етапи (обходи). Обходи здійснюються активістами, закріпленими за відповідними виборчими дільницями. На перший (основний) обхід потрібно приблизно 20 днів. Активіст одержує такий набір матеріалів:
1. Листівки з відривним талоном. Листівки двосторонні: на лицьовому боці міститься основна листівка кандидата, на зворотному - засади передвиборної платформи. Під платформою друкується бланк відривного талона, до якого виборцеві пропонується внести свої побажання і (чи) розписатися на підтримку платформи. Під час контакту до відривного талона вноситься також мінімум відомостей про виборця: його адреса та П.І.Б.
2. Інші друковані агітаційні матеріали, які штаб кандидата вважає за потрібне розповсюдити.
3. Записку від кандидата з повідомленням, що до виборця приходили агітатори.
4. Інструкція й карта обходу дільниці. Завдання активіста при першому обході - зібрати якнайбільше відривних талонів із пропозиціями. Родзинка цього методу саме і полягає в тому, що виборець, який заповнив відривний талон, у певному розумінні сам стає активним учасником виборчої кампанії. Це стимулює формування в нього відповідної позитивної установки і різко підвищує ймовірність його голосування за кандидата. Повторний обхід є фіксуючим заходом. Він здійснюється напередодні дня голосування і тільки до тих виборців, які заповнили відривний талон при першому обході, їм вручаються особисті листи від кандидата (обов'язково з його особистим чи факсимільним підписом!) з вдячністю за підтримку й зроблені пропозиції і з обіцянкою врахувати ці пропозиції у своїй діяльності. Кампанію «від дверей до дверей» корисно випередити листівкою повідомленням, у якій кандидат просить вислухати його агітаторів. Оптимальною формою поширення повідомлення є адресна розсилка. Звичайна ефективність кампанії «від дверей до дверей» лежить в інтервалі 20-25%: відривний талон вдається одержати приблизно у кожній четвертій-п'ятій квартирі. Установити настільки ж чітку залежність між кількістю отриманих талонів і голосами, відданими за кандидата, важко - кількість голосів визначається всім ходом кампанії. Однак якщо стратегія і тактичний малюнок кампанії побудовані правильно, то кількість голосів буде принаймні не менше від кількості зібраних талонів. Однак, кампанія «від дверей до дверей», хоча й ефективний, але дуже ресурсномісткий захід. Вона потребує часу, сильної команди активістів і чималих коштів (при роботі активістів за винагороду). Агітацію виборців по телефону можна розглядати як свого роду альтернативу кампанії «від дверей до дверей», її можна провести і не маючи численної й прив'язаної до виборчих дільниць команди активістів. Вона менш психологічно напружена. Для реалізації телефонного впровадження необхідно мати телефонну базу даних щодо виборців чи телефонну книгу з указівкою прізвищ абонентів. Як і у випадку кампанії «від дверей до дверей», існує кілька ефективних схем телефонного впровадження, у тому числі, схема подвійного телефонування: контакт - фіксація контакту. Перша хвиля телефонування починається приблизно за три тижні до голосування і закінчується приблизно за тиждень. Від імені деякої соціологічної служби виборцеві пропонується відповісти на п'ять-шість запитань. Опитувальник складається так, щоб провокувати сприятливі для кандидата відповіді, у результаті чого виборець ніби сам для себе формує позитивний образ кандидата.
Приблизна схема опитування при першому телефонуванні:
1. Відрекомендуватися від імені соціологічної служби, яка проводить дослідження в окрузі, і попросити дозволу поставити кілька запитань.
2. Запитати, чи знає респондент кандидата, його попередню діяльність і його програму.
3. При будь-якому варіанті відповіді зачитати коротку біографічну довідку про кандидата, яка підкреслює його позитивний образ.
4. Далі ставиться три-п'ять запитань (не більше!), які підкреслюють позитивний образ кандидата. Наприклад: «Чи схвалюєте ви намір кандидата зробити те чи інше для міста?».
5. На закінчення необхідно подякувати респондентові, попросити дозволу зателефонувати ще раз і поцікавитися під цим приводом ім'ям і по батькові респондента (звичайно в телефонних довідниках чи базах даних наводяться тільки прізвища та ініціали). Контакт вважається ефективним, якщо отримано дозвіл на повторний дзвінок. В останній тиждень виборчої кампанії проводиться фіксуюче телефонування за тими телефонами, контакти за якими виявилися ефективними. Ефективність телефонного впровадження (частка ефективних контактів) становить звичайно близько 25%[17,21-27].