77

Міністерство освіти і науки України

Полтавський національний педагогічний університет

імені В.Г.Короленка

Кафедра філософії

доц. Шебітченко А.П.

доц. Блоха Я.Є.

ФІЛОСОФІЯ

Навчально-методичні матеріали

та рекомендації до семінарських занять,

завдання до самостійної та індивідуальної роботи

для студентів психолого-педагогічного факультету

Полтава-2014

РОЗДІЛ І. СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ №1

Тема: Предмет філософії (2 год. )

План:

1. Філософія і світогляд. Історичні типи світогляду.

2. Предмет філософії. Генезис філософського знання.

3. Структура та функції філософії.

4. Значення філософії та її взаємозв’язок з іншими науками.

Основні поняття: світогляд, рефлексія, субстанція, матеріалізм, ідеалізм, дуалізм, мудрість, світовідчуття, світосприйняття, світорозуміння.

Методичні рекомендації:

У процесі підготовки до семінарського заняття необхідно чітко засвоїти, що людина, розпоряджаючись своїм життям, повинна сама визначитись із життєвим вибором. У цьому їй допомагає, надаючи інтелектуальні засоби формування життєвої програми, саме філософія, яка є одним із ефективних історичних типів світогляду. Людство в своєму розвитку пройшло тривалий шлях, на якому філософському осмисленню навколишнього світу передували міфологічний та релігійний світогляд. За своїм змістом світогляд включає в себе певну сукупність узагальнених уявлень індивіда про світ та про своє місце в ньому. Студентам потрібно проаналізувати специфіку й особливості усіх історичних типів світогляду: міфологічного, релігійного, філософського, а також наукового.

Визначення предмету філософії є досить непростим, оскільки розвиток світу, самої людини не є завершеним, відповідно й філософія не може бути обмеженою сьогоденними знаннями про світ і саму людину. Її предмет історично мінливий, що детермінує визначення філософії як вчення про проблему «людина – світ» і дозволяє пам’ятати про відкритість філософії по відношенню до подальшого розвитку системи знань. Підтвердженням необхідності такої відкритості є генезис філософського знання та її предмету, де мали місце натурфілософія, теоцентризм, методологія, антропоцентризм тощо.

У зв’язку із виникненням у ХІХ ст. в процесі генезису філософського знання концепції марксизму, була зроблена спроба розглянути предмет філософії під кутом зору основного питання філософії. Його було сформульовано таким чином: «У якому взаємозв’язку знаходиться матеріальне (матерія) та ідеальне (свідомість, духовне)?».

Це питання мало дві сторони. Перша: що є первинним: матерія чи свідомість? Відповідь породжувала узагальнення двох позицій і відповідно двох напрямків філософського мислення: матеріалізм та ідеалізм (об’єктивний та суб’єктивний). Друга сторона: чи можна пізнати світ? Теж дві відповіді. Стверджуюча і заперечуюча. Представники останньої належать до течії агностиків.

Представники марксизму в якості одного з питань вважали наступне: «Чи розвивається навколишній світ?», – відповідь на яке породжує узагальнення про діалектичний підхід (світ розвивається у взаємозв’язку його явищ) та метафізичний, представники якого або заперечують, або обмежують розвиток і взаємозв’язок.

У другому питанні доречно осмислити не лише характерні особливості філософського мислення, а й співвідношення філософії, мистецтва, релігії та науки.

Третє питання передбачає вивчення студентами структури філософського знання, яка визначається сферою реальності, що людина (людство) поступово осмислювала, виробляла життєві орієнтири, знаходила своє місце в оточуючому її світі. Найважливішими структурними елементами є: онтологія, гносеологія (епістемологія), аксіологія, а також філософські вчення (науки): етика, естетика, логіка тощо.

Відносно функцій філософії в науковій літературі немає єдиного підходу. Рекомендуємо для початку вивчити найбільш суттєві: методологічну, світоглядну, гносеологічну (пізнавальну), критичну, виховну, творчу.

У четвертому питанні на основі функцій філософії визначається її значення і особливість як форми суспільної свідомості, що використовує специфічний вид мислення – світоглядну рефлексію. У той же час філософія тісно пов’язана з іншими конкретними науками, які вона збагачує своєю методологією, узагальненнями, черпаючи від них результати досліджень, але оскільки вони (конкретні науки) обмежені своїми предметами, сема філософія (не обмежена, відкрита) має підґрунтя на гранично широке узагальнення.