- •Міністерство освіти і науки України
- •Література:
- •Контрольні питання і завдання:
- •Семінарське заняття №2-3 Тема: Загальна характеристика основних етапів розвитку історії філософії (4 год.)
- •Методичні рекомендації:
- •Література:
- •Раздел 4. Античная философия.
- •Раздел 5. Средневековая философия. – Харьков, 2001.
- •Раздел 7. Философия Нового времени.
- •Раздел 11. Украинская философская мисль.
- •Контрольні питання і завдання:
- •Семінарське заняття №4 Тема: Онтологія (2 год. )
- •Методичні рекомендації:
- •Література:
- •Раздел 12. Проблема бытия.
- •Контрольні питання і завдання:
- •Семінарське заняття № 5 Тема: Свідомість (2 год.)
- •Методичні рекомендації:
- •Література:
- •Контрольні питання і завдання:
- •Семінарське заняття № 6 Тема: Гносеологія (2 год.)
- •Методичні рекомендації:
- •Література:
- •Раздел 14 Познание как философская проблема.
- •Контрольні питання і завдання:
- •Семінарське заняття № 7-8 Тема: Діалектика (4 год.)
- •Методичні рекомендації:
- •Література:
- •Раздел 15. Диалектика как теория и как метод. Контрольні питання і завдання:
- •Семінарське заняття № 9. Тема: Людина і природа (2 год.)
- •Методичні рекомендації:
- •Література:
- •Раздел 13. Проблема человеческого бытия.
- •Контрольні питання і завдання:
- •Семінарське зняття № 10-12. Тема: Суспільство як система, що розвивається (6 год.)
- •Методичні рекомендації:
- •Література:
- •Раздел 16.Философия общества.
- •Контрольні питання і завдання:
- •Семінарське заняття № 13 Тема: Культура і цивілізація. Аксіологія (2 год.)
- •Методичні рекомендації:
- •Література
- •Розділ іі. Самостійна робота. Пояснювальна записка
- •Самостійна робота №1 Тема: Специфіка формування східного світогляду (2 год.)
- •Література:
- •Боги, брахманы, люди. Четыре тысячи лет индуизма: [пер. С чешс.]. – м.: Наука, 1969. – 416 с.
- •Раздел 3. Древневосточная философия.
- •Контрольні питання і завдання:
- •Самостійна робота №2 Тема: Антична філософія (4год.)
- •Література:
- •Боги, брахманы, люди. Четыре тысячи лет индуизма: [пер. С чешс.]. – м.: Наука, 1969. – 416 с.
- •Раздел 4. Античная философия.
- •Раздел 3. Древневосточная философия.
- •Контрольні питання і завдання:
- •Самостійна робота №3 Філософія Середньовіччя та Нового часу (2 год.)
- •Література:
- •Раздел 5. Средневековая философия. – Харьков, 2001.
- •Раздел 7. Философия Нового времени.
- •Самостійна робота №4 Тема: Німецька класична філософія (4 год.)
- •Література:
- •Контрольні питання і завдання:
- •Самостійна робота №5 Тема: Некласична філософія (2 год).
- •Література:
- •Раздел 9. Постклассическая философия второй половины хіх – начала хх века.
- •Раздел 10. Современная западная философия.
- •Контрольні питання і завдання:
- •Самостійна робота №6 Тема: Філософія психології (2 год.)
- •Література:
- •Раздел 9. Постклассическая философия второй половины хіх – начала хх века.
- •Раздел 10. Современная западная философия.
- •Контрольні питання і завдання:
- •Самостійна робота №7 Тема: Екзистенціальна філософія (2 год.)
- •Література:
- •Раздел 9. Постклассическая философия второй половины хіх – начала хх века.
- •Раздел 10. Современная западная философия.
- •Контрольні питання і завдання:
- •Самостійна робота №8
- •Самостійна робота №9 Марксистська філософія (2 год.)
- •Література:
- •Раздел 9. Постклассическая философия второй половины хіх – начала хх века.
- •Раздел 10. Современная западная философия.
- •Контрольні питання і завдання:
- •Самостійна робота №10
- •Тематика індивідуально-дослідних проектів
- •Критерії оцінювання
- •Вимоги до написання
- •Міністерство освіти і науки України
- •Бюлетень вак України. – 2009. – № 5. – (Форма 23, с. 9–13). Приклади оформлення бібліографічного опису Книги
- •Багатотомний документ
- •Матеріали конференцій, з’їздів
- •Препринти
- •Депоновані наукові праці
- •Словники
- •Законодавчі та нормативні документи
- •Стандарти
- •Каталоги
- •Бібліографічні показчики
- •Дисертації
- •Автореферати дисертацій
- •Авторські свідоцтва
- •Патенти
- •Частина книги, періодичного продовжуваного видання
- •Електронні ресурси
- •Екзаменаційні питання з курсу «Філософія»
Семінарське заняття №4 Тема: Онтологія (2 год. )
План:
Онтологія: сутність, історичні типи.
Буття: зміст, структура.
Матерія. Види і форми.
Рух, простір і час.
Основні поняття: онотологія, реалізм, матеріалізм, ідеалізм, монізм, дуалізм, плюралізм, буття, матерія, рух, простір, час.
Методичні рекомендації:
За усталеною традицією філософії ХХ ст. основними філософськими вченнями про буття є метафізика та онтологія. Метафізика розглядає найперші, почуттєві засади буття, а онтологія – види, рівні, форми проявів буття. Метафізика у дослідженні буття тяжіє до вирішення питання «Що є буття? Що є перше буття?». Онтологія – до вирішення питання «Як проявляє себе буття?». З ХVІІІ ст. розділ філософського знання, пов'язаний із дослідженням буття отримав назву «онтологія» (від давньогрецького «онтос» – буття, суще), але ще в античний період це поняття вживалось у філософії (ввів його Р. Гокленіус у праці «Філософський лексикон»). У ХVІІІ ст. це поняття було підтримане німецьким філософом Х. Вольфом. Нині це відносно самостійна сфера філософського знання про сутність буття світу. Остання категорія (світ) за своїм змістом включає систему онтологічних категорій: буття, дійсність, сутність, існування, субстанція, матерія, рух, простір, час, системність. Це Всесвіт у багатогранності й розмаїтті. Студенти повинні осмислити, що термін «буття» вживається для характеристики сучасного, минулого й майбутнього, окремих галузей науки, періодів історії, характеристики людини. При вивченні онтології необхідно знати зміст її історичних типів: ідеалізму, матеріалізму, реалізму, номіналізму (в залежності від першопричини виникнення світу) та монізму, дуалізму, плюралізму (в залежності від кількості першопричин).
У другому питанні студентам пропонується засвоїти зміст категорій буття, субстанція, матерія. Особливістю є те, що впродовж історії філософії сформувалося багато способів тлумачення названих категорій, з якими необхідно познайомитися. Діалектико-матеріалістичне розуміння виходить з неможливості відособленого, незалежного від матерії буття, «чистого буття». При цьому підкреслюється багаторівневий характер буття (неорганічна і органічна природа, біосфера, буття особи, суспільства, духовної сфери). Класична філософія буття визначає як категорію, яка позначає все, що реально існує:все, що існує, існувало, буде існувати і могло б існувати. Виділяють основні форми буття (класифікацій величезна кількість): буття світу (першої і другої природи); буття духовного (ідеального); буття людини, буття соціуму.
Некласична філософія пропонує інше розуміння буття, визначаючи його як інтенцію свідомості, звідси й інші характеристики, на які потрібно звертати увагу при вивченні теми.
Поняття субстанції (від лат. – сутність, те, що лежить в основі) виникає для позначення основи, спільного в існуючому розмаїтті предметів і явищ. Під субстанцією розуміли якусь загальну первинну основу всіх речей, що є їх останньою сутністю. В історії філософії сформувались три базових категоріальних розуміння: ототожнення з субстратом, з конкретною речовиною; сприйняття як діяльної духовної першооснови; сприйняття як незмінної основи. Так сформувались матеріалізм та ідеалізм з різним баченням сутності субстанції. А у відповідь на питання щодо кількості субстанцій історично сформувались монізм, дуалізм, плюралізм.
З точки зору матеріалістів єдність світу детермінована наявністю єдиної субстанції – матерії. Тривалий відрізок часу пройшов, поки матерію стали розглядати як філософську категорію для позначення об’єктивної реальності, що дана людині в її відчуттях. Студентам необхідно засвоїти характерні властивості, види та форми матерії у відповідності з матеріалістичними уявленнями. Також існують й інші уявлення і тлумачення матерії, з якими слід ознайомитися, готуючись до семінарського заняття.
Способом існування матерії вважається рух, який тлумачать як будь-які зміни. В основі діалектико-матеріалістичного розуміння (до речі, не єдиного у філософії) лежать три основні положення: рух – це спосіб існування матерії; він є будь-якою зміною; рух суперечливий, джерелом чого є взаємодія протилежностей. Необхідно при вивченні руху засвоїти його характерні властивості, класифікацію форм руху, відносність спокою тощо.
Великої уваги при вивченні теми потребують форми буття матерії ( в класичному і некласичному трактуванні).