Методичні рекомендації:

Існування людської цивілізації неможливе без природи, тлумачення сутності та ролі якої постійно змінювалися, що студенти повинні ґрунтовно проаналізувати, готуючись до першого питання семінарського заняття.

Нині термін «природа» вживається як у широкому, так і у вузькому значенні. У широкому розумінні природа – це все, що оточує нас, це об’єктивна матеріальна дійсність у всій багатоманітності та єдності її форм. У цьому розумінні природа – це об’єктивна реальність, що первісно дана, не створена людиною у більш вузькому розумінні природа – це об’єкт науки, сукупний об’єкт природознавства. Найбільш вживаним є тлумачення природи як сукупності природних умов існування людського суспільства. Воно використовується не тільки відносно природних, але й створених людиною матеріальних умов її існування – «друга природа». Реальне підґрунтя ставлення людини до природи утворює її діяльність, що завжди здійснюється у природі. Процес виробництва уособлює вплив людей на предмети й сили природи з метою добування і створення необхідних для їхнього життя засобів існування: їжі, одягу, житла тощо.

Суб’єктом виробництва є людина, буття якої має не лише природні, а й соціальні та духовні виміри, що повинні ґрунтовно проаналізувати студенти, не обходячи проблему походження людини (гіпотези), а також розкрити сутнісні характеристики людини як біосоціальної істоти, включаючи її універсальність, духовність, розумність, діяльність, творчий початок тощо.

У процесі взаємодії людини з природою в історичному аспекті були різноманітні рівні. Нині мова йде про глобальну екологічну проблему, розв’язання якої залежить від людини і є невідкладним. Цю тезу студенти повинні аргументувати, підкріпивши фактичними науковими даними.

Література:

1. Агацци Э. Человек как предмет философии / Э. Агацци // Вопросы философии. – 1989. – №2. – С. 24-34.

2. Бердяев Н. А. О назначении человека / Н. Бердяев. – М.: АСТ МОСКВА: ХРАНИТЕЛЬ, 2006. – 478 с. – (Философия. Психология).

3. Бубер М. Проблема человека / М. Бубер; пер. с нем. – К.: «Ника-Центр», «Вист-С», 1998. – 132 с.

4. Кравченко П. Компліментарність антитез духовності, пізнання, свідомості / П. Кравченко, В. Вакуліна // Філософські обрії. – 1999. – Вип. 1-2. – С.137-150.

5. Крисаченко В.С. Стратегія виживання виду Homo Sapiens / В.С. Крисаченко // Філософська і соціологічна думка. – 1992. – № 10 – C. 23-37.

6. Крымский А.Б. Контуры духовности: новые контексты идентификации / А.Б. Крымский // Вопросы философии. – 1992. – №12. – С.21-29.

7. Маркс К. Тезисы о Фейербахе / К. Маркс // Маркс К., Энгельс Ф.Сочинения. – 2-е изд. – Т.3. – М.: Госполитиздат, 1955. – 629 с. (Ин-т марксизма-ленинизма при ЦК КПСС).

8. Пролеев С.В. Духовность и бытие человека / С.В. Пролеев. – К.: Наукова думка, 1992. – 112 с.

9. Рубинштейн С.Л. Человек и мир / С.Л. Рубинштейн. – М.: Наука, 1997. – 190 с.

10. Сартр Ж.-П. Экзистенциализм – это гуманизм / Ж.-П. Сартр // Сумерки богов. – М.: Политиздат, 1990. – С. 319-344.

11. Сухина В.Ф. Практикум по философии: учеб. пособие для студентов вузов / В.Ф. Сухина, К.В. Кислюк; М-во образования и науки Украины, Нар. укр. акад. – 2-е изд., перераб. и доп. – Х.: Фолио, 2001. – 430 с.