Короткий конспект лекції “Неврози”

Центральні питання клінічної психології: механізми формування пов’язаних зі стресом порушень, вибір невротичного або психосоматичного шляху синдромогенезу, преморбідні індивідуально-психологічні особливості, що сприяють та протистоять появі розладів.

Платформи неврозогенезу. Антинозологічна платформа - “невроз – це погана звичка не адаптивної поведінки, набута в процесі научіння” (за Дж.Вольпе), тому невроз не можна вважати клінічним симптомом та нозологічною одиницею, які мають специфічний етіологічний агент, закономірності патогенезу (неврозонегезу). Нейрофізіологічна платформа базується на класичних уявленнях І.П.Павлова. Основою вважається церебральна предиспозиція та “ирритирующая триада”, яка сприяє формуванню невротичної патології. Психологічна платформа – вбирає аналіз значущості для неврозогенезу багатьох різних психологічних параметрів. Спільними факторами для різних підходів в оцінці неврозогенезу є психічна травма, преморбідні психологічні особливості особистості та її базові параметри – темперамент і характер.

Психічна травма – життєва подія, що стосується значущих сторін існування людини і призводить до глибоких психологічних переживань.

Рівні психічної травми: стимули (окремі об’єкти або дії), епізоди (особливо значущі події, що мають причину та наслідок), ситуації (фізичні, часові та психологічні параметри, що визначаються зовнішніми умовами), оточення (узагальнююче поняття, що характеризує типи ситуацій), середовище (сукупність фізичних та соціальних змінних зовнішнього світу). Характеристики психічної травми: інтенсивність, смисл, значущість та актуальність, патогенність, гострота прояву, тривалість, повторюваність, зв’язок з преморбідними особистісними особливостями.

Розподіл інтенсивності психічних травм за Г.К.Ушаковою: 1)масивні (катастрофічні): а)надактуальні для особистості, б)неактуальні для особистості; 2) ситуаційні гострі; 3)пролонговані ситуаційні, що змінюють умови багатьох років життя: а)усвідомлені та такі, що долаються, б)неусвідомлені та такі, що не долаються; 4)пролонговані ситуаційні, що призводять до свідомої необхідності стійкого психічного перенапруження (виснажуючі): а)викликані самим змістом ситуації, б)викликані надмірним рівнем домагань особистості.

Значущість психічної травми за В.Н.Мясіщевим: об’єктивно значущі – життєві події (психічні травми), значущість яких можна вважати високою для майже всіх людей: умовно-патогенні – події, які стають психічною травмою внаслідок особливостей ієрархії цінностей людини.

Основні типи невротичних конфліктів: істеричний, обсесивно-психастенічний, неврастенічний (за В.Н.Мясіщевим).

Специфічні преморбідні особливості хворих на невроз за типом вищої нервової діяльності за (І.П.Павловим). Роль акцентуації характеру в формуванні неврозу.

Інформаційна тріада М.М.Хананашвілі як основа неврозу: 1) необхідність обробки та засвоєння великого обсягу високо значущої інформації (необхідність прийняття рішення); 2) хронічний дефіцит часу, відведений на таку роботу головного мозку; 3) високий рівень мотивації.

Антиципаційна концепція неврозогенезу (за В.Д. Менделевичем). Преморбідні особливості “потенційного невротика”, антиципаційна неспроможність.

Клінічні прояви невротичних розладів: посттравматичний стресовий розлад, його фактори (військові дії, природні та штучні катастрофи, терористичні акти, служба в армії, позбавлення волі, насильство та тортури); соціально-стресові розлади (“стрес повсякденного життя”, колективна психічна травма), їх причини; криза ідентичності, її рівні та типові психічні реакції на стрес; розлади адаптації; панічні розлади; дисоціативні (конверсійні) розлади.

Типові невротичні симптомокомплекси: астенічний, депресивний, іпохондричний, ананкастичний.

Тріада невротичних розладів К.Ясперса: 1) невроз викликається психічною травмою; 2) життєва подія стає психотравмою та “лунає” у клінічних симптомах у випадках підвищеної значущості; 3) після зникнення психічної травми або з часом невротичні симптоми зникають.

Структура ананкастичного синдрому: обсесії (нав’язливі думки, спогади, уявлення від яких не можна позбавитися вольовим зусиллям), фобії (нав’язливі страхи, їх більше 300 форм), компульсії (нав’язливі дії, які не підлягають корекції та контролю).

Етапи неврозогенезу за В.Д.Менделевичем: когнітивний (психічна діяльність спрямована на усвідомлення події, включає фази орієнтування та оцінки), афективно-мотиваційний (поява симптомокомплексів: депресивного, тривожно-депресивного, фобічного, істеричного, іпохондричного; поява соматоформних розладів), антиципаційний (визначається, чи створює пацієнт когнітивну базу для використання методів психологічної компенсації та самостійно долає афективну симптоматику, чи особливості антиципації не дозволяють йому використовувати психокорекційні дії та невротична реакція переходить у стійкий невротичний стан), поведінковий (вибір стратегії поведінки в нових умовах).