Тема 8. Сімейна клінічна психологія.

(6 год.)

Питання, що винесені на самостійне опрацювання:

1. Клінічний аспект психології сімейнихвзаємин.

2. Саногенне мислення.

3. Патогенне мислення.

4. Антиципаційний паттерн.

5. Нозогностичний та анозогностичний поведінкові паттерни.

6. Конфліктна сім’я.

7. Кризова сім’я.

8. Проблемна сім’я.

9. Формування готовності до невротичного або психосоматичного типу реагування на психотравму.

Методичні вказівки:

1. Опрацюйте запропоновану літературу з визначеної теми.

2. Складіть психологічний словник, у якому дати визначення таких термінів: саногенне мислення, патогенне мислення; антиціпаційний паттерн; конфліктне подружжя, кризове подружжя, проблемне подружжя; “фіксований абсолют”; паттерн реагування на психотравму; “недорозуміння” (батьківські, партнерські, концептуальні, терапевтичні).

3. Розкрийте способи формування психічної напруженості членів сім’ї (за Е.Г.Ейдеміллером та В.В.Юстицьким).

4. Розкрийте феномен “фіксованих абсолютів” (за Л.Бинсвангером).

5. Проаналізуйте батьківські “недорозуміння” (за Н.Пезешкіаном) сімейних традицій паттернів, що здатні викликати психічні чи психосоматичні патології.

6. Проаналізуйте партнерські “недорозуміння” сімейних традицій паттернів, що здатні викликати психічні чи психосоматичні патології.

7. Проаналізуйте концептуальні (світоглядні, філософські) “недорозуміння” сімейних традицій паттернів, що здатні викликати психічні чи психосоматичні патології.

8. Проаналізуйте терапевтичні (лікар – хворий) “недорозуміння” сімейних традицій паттернів, що здатні викликати психічні чи психосоматичні патології.

Література

1. Менделевич В.Д. Клиническая и медицинская психология. – М.: МЕДпресс-информ, 2002. – С. 451-464.

2. Клиническая психология: учебник / Под ред. Б.Д.Карвасарского. – СПб: Питер, 2002. – С. 235-237, 645-650.

3. Справочник по психологии и психиатрии детского и подросткового возраста / Под общей ред. С.Ю.Циркина. – СПб.: Питер, 2001. – С.681-682.

Запитання для самоконтролю

1. Що вивчає психологія сімейних взаємин?

2. Охарактеризуйте саногенний та патогенний типи мислення.

3. Дайте визначення паттернів поведінки.

4. Проаналізуйте особливості подружніх союзів: конфліктного, кризового, проблемного.

5. Проаналізуйте шляхи сенсибілізації членів сім’ї до психічної травми.

6. Розкрийте зміст “недорозумінь” (за Н.Пезешкіаном).

7. Розкрийте зміст сімейних традицій паттернів, які викликають психічну та психосоматичну патологію на грунті “недорозумінь” цілей та сутності виховання дітей, неспроможності розрізняти ідентичність криз та особистісний розвиток, “унікальність-тотожність”, “справедливість-любов”.

8. Розкрийте зміст сімейних традицій паттернів, які викликають психічну та психосоматичну патологію на грунті партнерських “недорозумінь”: “ідентифікація-проекція”, “чоловік-жінка”, “секс-сексуальність-кохання”.

9. Розкрийте зміст сімейних традицій паттернів, які викликають психічну та психосоматичну патологію на грунті концептуальних “недорозумінь”: “здоровий сенс-переконання”, “інтеграція та втрата спільності”, “відносність цінностей”, “узагальнення-диференціація”, “неусвідомлене-усвідомлене”, “віра - релігія - церква”, “умовність та безумовність долі”, “смерть та ставлення до смерті”.

Короткий конспект лекції

“Сімейна клінічна психологія”

Сімейна клінічна психологія – вплив сімейних стосунків на соматичне та психічне здоров’я її членів, а також на їх особистісне зростання.

Функції сім’ї: виховна, господарсько-побутова, емоційна, духовного спілкування, первинного соціального контролю, сексуально-еротична. Кожна з них може виступати як така, що гармонізує та адаптує членів до суспільства, і як така, що дисгармонізує та дизадаптує.

Саногенне мислення – зменшує внутрішній конфлікт, напругу, дозволяє контролювати емоції, потреби та бажання, попереджує захворювання. Патогенне мислення – дії з протилежних принципів і традицій.

Паттерн поведінки – певний шаблон, стереотипи поведінки.

Антиципаційний паттерн (В.Д.Менделевич) – сформовані сім’єю у процесі соціалізації шаблони побудови вірогіднісного прогнозування та антиципації.

Неврозостійкі особистості – ігнорують прогнозування подій, які у подальшому можуть стати психотравмуючими. Частіше вони ігнорують небажані події, обмежуючи можливості підготовки до сприймання та переробки конфлікту, що невротизує.

Нозогностичні паттерни: тривожний (при зіткненні з неординарною ситуацією переважає паніка, страх, занепокоєння; депресивний (невпевненість у собі, вина, самоприниження); істеричний (спроба звинуватити оточуючих); іпохондричний (фіксація на соматичному неблагополуччі, з перебільшенням тяжкості розладів); анозогностичний (ігнорування наявності проблем та захворювань).

Неблагополучні сім’ї сприяють психічній травматизації. Конфліктні сім’ї – це такі, в яких протилежність інтересів, потреб, намірів та бажань постійно призводять до особливо сильних та тривалих негативних емоцій. Кризові сім’ї – протиріччя інтересів і потреб набуває особливо різкого характеру та охоплює важливі сфери життєдіяльності сім’ї. Проблемні сім’ї – з особливо важкими життєвими ситуаціями, що здатні дестабілізувати шлюб (відсутність житла, довга та тяжка хвороба, позбавлення волі).

Способи формування психічної напруги членів родини (за В.В.Юстицьким): створення ситуації постійного психологічного тиску, безвихідного становища (“научіння безпорадності”); створення перешкод для прояву певних, надзвичайно важливих почуттів, задоволення важливих потреб ( це можуть бути почуття, що несумісні з рольовими уявленнями; чим гірші стосунки, тим більше зусиль для стримання фрустрації, роздратування, агресії; ці почуття і потреби поза сім’єю задовольнити неможливо); створення та підтримка внутрішнього конфлікту в індивіда.

Родина здатна сформувати паттерн реагування на психічну травму, тобто створити фрустраційну толерантність або створити “потенційного невротика” – індивіда, що в силу складу психічної діяльності більше за інших схильний до невротичного типу реагування.

Параметри формування сім’єю “потенціального невротика”. “Фіксований абсолют” - “особливість мислення, яка викликає труднощі аналізу життєвих ситуацій, не дозволяє критично й іронічно підійти до своїх слабкостей (Л.Бінсвангер); догматичність мислення, регламентованість життя, полярність суджень (або “біле”, або “чорне”), табу, еталони, догми; “психічна скотома” - ігнорування інших рішень конфліктів, крім одного, раніше обраного (В.Штекель). Нестійкість самооцінки (від значно завищеної до суттєво заниженої) та контролю домагань; нездатність прогнозувати, передбачати хід життєвих подій, моделювати власну поведінку

Шляхи формування сім’єю сенсибілізації (підвищення чутливості) до психічної травми: формування нездатності протистояти психічній травмі через неправильне виховання; вплив на психічний опір; формування уявлень індивіда про патогенність ситуації; уявлення про вірогідність виникнення патогенної ситуації.

“Недорозуміння” (за Н.Пезешкіаном), що викликають психічну або соматичну патологію у членів сім’ї: невідповідність цілей та змісту виховання; нездатність розрізняти ідентичність криз та особистісний розвиток; розуміти унікальність та тотожність; справедливість та любов; ідентифікація та проекція; чоловік та жінка; секс, сексуальність та любов; карикатури любові; здоровий сенс та упередження; свідоме та безсвідоме; віра, релігія, церква; умовність та безумовність долі; смерть та ставлення до смерті.

Батьківські “недорозуміння”: цілей та сутності виховання дітей (невідповідність дитини ідеалу батьків); неспроможність розрізняти ідентичність криз та особистісний розвиток (впевненість батьків у тому, що дитина повинна вчитися на чужих помилках, бажання уберегти дитину від неприємностей); “унікальність-тотожність” (конфлікт між сімейними традиціями, заздалегідь запланованим батьками майбутнім дитини та власним, нетотожним вибором самої дитини); “справедливість-любов” (спроба обґрунтувати емоційність, любов іншого певними якостями, раціоналізація почуттів, опосередкованість любові вторинними, соціально значущими здібностями).

Партнерські “недорозуміння”: “ідентифікація-проекція” (оцінка інших за власними поглядами та почуттями, неможливість та небажання поставити себе на місце іншого, уявити альтернативні варіанти мотивації та поведінки, ідентифікація проекції); “чоловік-жінка” (конфлікт рольової поведінки, стилів життя представників різної статі, “всі жінки так роблять”), “секс-сексуальність-кохання” (однобічна оцінка любові з позиції сексуальної привабливості).

Концептуальні “недорозуміння”: “здоровий смисл - переконання” (раціональне та ірраціональне пояснення дійсності), “інтеграція та втрата спільності” (оцінювання подій оптимістично або песимістично виходячи з індивідуально-психологічних особливостей особистості), “відносність цінностей” та “узагальнення-диференціація” (непорозуміння відносних цінностей, висновок про стиль життя на основі єдиного вчинку), “неусвідомлене-усвідомлене” (невірна оцінка діяльності оточуючих), “віра - релігія – церква”, “умовність та безумовність долі”, “смерть та ставлення до смерті”(роздуми про принципи альні аспекти життя, смерті, фатальності долі).