- •Біохімія методичні вказівки до вивчення дисципліни та виконання контрольної роботи
- •1. Загальні відомості
- •2. Зміст навчальної дисципліни та види діяльності студентів
- •2.1. Лекційні заняття
- •2.2 Лабораторні заняття
- •3. Питання для підготовки до іспиту
- •3.1. Роль і завдання біохімії в розвитку науки і виробництва.
- •3.3. Білкові речовини.
- •3.4. Нуклеїнові кислоти.
- •3.5. Вітаміни.
- •3.6. Вуглеводи.
- •3.7. Ліпіди.
- •3.8. Ферменти.
- •3.9. Загальні закономірності обміну речовин.
- •3.10. Обмін вуглеводів.
- •3.11. Обмін ліпідів
- •3.12. Обмін білків і амінокислот.
- •4. Контрольна робота
- •Завдання до контрольної роботи
- •Вказівки до виконання контрольної роботи
- •Література Основна
- •Додаткова
- •Навчальне видання
3.7. Ліпіди.
Загальнi властивостi лiпiдiв, їх функцii в живому органiзмi.
Класифiкацiя лiпiдiв.
Жири, їх будова та властивостi. Бiологiчне значення ненасичених жирних кислот.
Константи жирiв, їх практичне значення.
Проблеми зберігання жирів. Механізм згiрклостi жирiв.
Поняття про вільнорадикальні процеси.
Класифікація фосфоліпідів, їх будова та роль в організмі.
Основні представники гліколіпідів, їх будова та роль в організмі.
Воски, їх будова та властивостi.
Стериди, їх роль в організмі.
Стерини (стероли), їх класифікація, будова та значення як попередників стероїдних гормонів.
Ергостерол дріжджів та інші стероли як провітаміни кальціферолів (вітамінів групи Д).
3.8. Ферменти.
Поняття про ферменти як бiлковi речовини, що мають каталiтичнi властивостi.
Структура ферментiв. Коферменти, простетичні групи, активатори.
Загальнi властивостi ферментiв.
Активнiсть, специфiчнiсть та лабiльнiсть дії ферментів.
Основнi положення теорiї ферментативного каталiзу.
Кiнетика ферментативного каталiзу.
Принцип визначення активностi, одиниці активностi.
Ефектори (активатори та iнгiбiтори). Механізм дії інгібіторів.
Вплив фiзичних та хiмiчних факторiв на активнiсть ферментів.
Принципи класифiкацiї та номенклатури ферментiв.
Основні класи ферментів, їх характеристика.
Дегiдрогенази, їх будова та роль у живому органiзмi.
Будова та біологічна роль піридинових дегідрогеназ.
Будова та біологічна роль флавінових дегідрогеназ.
Будова та біологічна роль цитохромів.
Будова та біологічна роль оксигеназ.
Пероксидаза, каталаза, полiфенолоксидази, лiпоксигенази, поширення в природi та значення в бiотехнологiчних виробництвах.
Фосфотрансферази, їх значення в живому органiзмi.
Біологічна роль ацилтрансфераз, будова та роль коферменту ацилювання.
Біологічна роль глiкозилтрансфераз (фосфорілази).
Гiдролази, поширення в природi та значення в харчових виробництвах.
Основнi представники та характер дії естераз. Лiпази, пектинестерази, фосфоестерази.
Класифiкацiя та промислове значення глiкозидаз (карбогiдраз).
Представники та характер дії олiгаз на вуглеводи.
Основні представники та характер дії поліаз на вуглеводи.
Основні представники та характер дії пептидгідролаз.
Представники та біологічна роль ліаз, ізомераз та лігаз в обміні речовин.
Локалiзацiя ферментiв у структурах клiтин живого органiзму.
Використання ферментiв у харчовій промисловості.
Ферментнi препарати мiкробного походження.
Номенклатура ферментних препаратiв і критерiї їх чистоти.
3.9. Загальні закономірності обміну речовин.
Основнi положення і значення метаболізму для життєдiяльностi органiзму.
Енергетичний та конструктивний обміни.
Принцип біохімічної єдності метаболізму усіх живих організмів.
Типи харчування живих організмів. Автотрофнi та гетеротрофнi органiзми.
Енергетичний обмiн автотрофiв.
Фотосинтез, свiтлова та темнова фази.
Фотофосфорилювання. Циклічне та нециклічне фосфорилювання.
Загальні уявлення про синтез речовин у темновій фазі.
Енергетика гетеротрофних органiзмiв.
Теорія дихання. Окислювальне фосфорилювання.
Біологічне окислення як універсальне джерело енергії (АТФ) у автотрофних та гетеротрофних організмів.
Субстратне фосфорилювання.
Загальне уявлення про конструктивний обмiн у гетеротрофiв.
Ацетіл-КоА, піровиноградна кислота як універсальні конструктивні та енергетичні метаболіти.