Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
konsp_farm.doc
Скачиваний:
345
Добавлен:
11.02.2016
Размер:
2.06 Mб
Скачать

5.5. Нейролептики

Нейролептики – це препарати, які послаблюють деякі з основних симптомів тяжкої психічної недуги – шизофренії. Основні фармакологічні властивості нейролептиків пов’язані з їх антипсихотичною активністю: пригнічення марення, галюцинацій, інших паталогічних синдромів хворих на шизофренію. Нейролептики діють на адренергічні, дофамінергічні, сератонінергічні, ГАМК-ергічні, холінергічні нейромедіаторні системи мозку. Відомо, що накопичення дофаміну – основна причина виникнення шизофренії. Вплив на дофамінові рецептори торкається і норадренергічних систем, оскільки дофамін є попередником в біосинтезі норадреналіну. З відомих нейролептиків такі як аміназин, левопромазин впливають на норадренергічні, а фторфеназин, галоперідол, сульпірид – на дофамінергічні рецептори.

За хімічним походженням нейролептики можна поділити на наступні групи:

1. Похідні фентіазину (аміназин, пропазин, лівомепромазин, етаперазин, трифтазин, фторфеназин):

Аміназин Пропазин Лівомепромазин

Похідні фентіазину – одна з найбільших груп препаратів, що ефективно впливають на діяльність ЦНС.

2. Похідні бутирофенону (галоперідол, трифлуперідол, клоперідол та ін.):

Галоперідол Трифлуперідол

3. Похідні інших хімічних груп : похідні тіоксантена (зуклопентиксол, флупентиксол, хлорпротиксен), заміщені бензаміди (амісульприд, сульпірид, сультоприд, тіаприд), дія яких подібна до дії фенотіазинів з піперідиновым ядром; похідні дибензодіазепіну (кветиапін,азалептин,оланзапін); похідні бензізоксазолу (рисперідон); похідні бензізотіазолілпіперазину (зипразидон); похідні індолу (дикарбін,сертиндол) а також похідніпіперазинілхінолинону (арипіпразол)

Азалептин Сульпірид

5.6. Транквілізатори (анксиолітики)

Транквілізатори мають анксиолітичну (протитривожну) дію, надають гіпнотичний, міорелаксантний і протисудомний ефект. Найбільш ефективні транквілізатори відносять до бензодіазепінового ряду:

Сибазол (Діазепам) Хлозепід Нозепам

Феназепам Медазепам Гідезепам

Хоча структури наведених препаратів схожі, але виявлення того чи іншого фізіологічного ефекту різне в залежності від наявних замісників. Наприклад діазепам, нозепам, феназепам мають яскраву седативну, і навіть снодійну дію, а медазепам можна використовувати вдень, тому що він має дуже слабкий снодійний вплив.

Вивчення трансформації бензодіазепінів в організмі показало, що після їх введення в організмі швидко утворюється ряд метаболітів. Виявилося, що реальною причиною фармакологічного ефекту є не самі препарати, а один із метаболітів – оксазепам.

Оксазепам

5.7. Антидепресанти

Початком використання ЛЗ для лікування депресивних станів є відкриття двох рядів сполук, які виявили високу антидепресантну активність – іпроніазиду (інгібітор моноаміноксидази (МАО)) і іміпраміну (трициклічний антидепресант):

Іпроніазид Іміпрамін

Дослідження антидепресантів – інгібіторів МАО – виявило велику кількість небажаних побічних ефектів. Це, на жаль, суттєво обмежує їх використання в медичній практиці. Їх дія не вибіркова, незворотна, ці сполуки повністю руйнують МАО, виявляють нейротоксичну дію, порушують функції печінки. Незворотне інгібування МАО призводить до накопичення в організмі тираміну, що спричиняє розвиток гіпертензивних кризів. Тому, на теперішній час з препаратів цієї групи широке використання має лише нівламід:

Нівламід

Проте, в клінічну практику введені препарати нового покоління тетрациклічних антидепресантів – зворотних інгібіторів МАО (піразидол, тетридол, інказан):

Піразидол Тетридол Інказан

Механізм їх дії полягає в інгібуванні зворотного нейронального захвату нейромедіаторних амінів – норадреналіна, дофаміна, серотоніна. Це, в свою чергу, призводить до підвищення їх концентраціі в області синапсу. До препаратів з вибірковим захватом серотоніну відносять флуоксетин та флувоксамін, сертралін, сіднофен:

Флуоксетин Флувоксамін

Загальною властивістю всіх антидепресантів є здатність покращувати настрій і загальний психічний стан. Структурні зміни, без сумніву, впливають на фармакологічний ефект цих препаратів. В залежності від будови може домінувати седативна, стимулююча, снодійна дія тощо.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]