Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
konsp_farm.doc
Скачиваний:
345
Добавлен:
11.02.2016
Размер:
2.06 Mб
Скачать

5.8. Ноотропні препарати

Ноотропні препарати не мають чіткої психотропної дії. Вони впливають на передачу інформації між півкулями головного мозку, полегшуючи її, покращують освітні процеси, підвищують опір мозкових клітин до гіпоксії, покращують кровопостачання. В першу чергу, до таких препаратів відносять пірацетам:

Пірацетам

Ноотропні засоби підсилюють синтез дофаміну і накопичення норадреналіну в мозку людини шляхом взаємодії з глутамарними рецепторами. При цьому підвищується вміст ацетилхоліну в синапсах. Пірацетам прискорює нейрональний метаболізм, активуючи ферменти обміну АТФ, активує синтез РНК і синтез білків.

Встановлено ефективність пірацетаму при різних формах церебральної гіпоксії та травмах головного мозку, інсульті, порушеннях пам’яті та інтелекту, хронічному алкоголізмі та різних інтоксикаціях.

Останнім часом дуже активно ведется пошук нових ноотропних ЛЗ, вивчення механізму їх дії. З ноотропних речовин, які в наш час застосовуються в клінічній практиці відзначимо препарати анірацетам та оксирацетам:

Анірацетам Оксирацетам

На сьогоднішній день застосовуються також інші препарати, які мають різне хімічне походження

Пантогам Пікамілон

Піридітол Ацефен

Основними областями використання ноотропів є педіатрія і геріатрія. В геріатрії зазначені препарати використовують для лікування вікових деменцій (хвороба Альцгеймера).

5.9. Стимулятори цнс

Даний тип препаратів можна поділити на дві групи:

1. Психостимулятори – препарати, які активують психічну і фізичну діяльність організму, мають стимулюючу дію на функції мозку, викликають ефект ейфорії, фізичного і психічного благополуччя.

2. Аналептики – препарати, які збуджують центри продовгуватого мозку – судинний і дихальний. Ці препарати використовують для загального стимулювання організму (при інфекціях), пригніченні дихання, послабленні судинного тонусу.

Психостимулятори – хімічно неоднорідна група лікарських засобів, в якій окремо від чисельних похідних амфетаміну стоїть кофеїн і похідні дифенілметану.

Кофеїн

Кофеїн – алкалоїд пуринового ряду, який має сильну збуджуючу дію на ЦНС.

Важливу роль в стимулюванні ЦНС кофеїном відіграє його здатність взаємодіяти з пуриновими і аденозиновими рецепторами мозку, проте тривала дія кофеіну призводить до виникнення нових аденазінових рецепторів, тому ефект кофеїну зменшується.

Інші представники стимуляторів, які підвищують ритм серця, звужують периферичні судини, розслаблюють мускулатуру бронхів, але викликають звикання і наркотичну залежність – це препарати амфетамінового ряду:

Амфетамін

Похідні дифенілметану (піпрадол), хоча й близькі за механізмом дії до амфетаміну, мають ряд переваг – при їх застосуванні відсутні деякі периферичні ефекти, гіпертензія.

Піпрадол

Крім вищезгаданих, у практиці знайшли застосування стимулятори ЦНС – похідні інших структур. Наприклад, камфора, кордиамін, лобелін, цитизін, анабазин.

Камфора Кордиамін

Лобелін Цитизін

Анабазина гідрохлорид

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]