- •1. Конструкція виробу
- •1.1 Технологічний опис виробу
- •1.2 Конструкція та матеріали
- •1.3 Загальний вигляд виробу
- •2. Технологічний процес
- •2.1 Опис технологічного процесу
- •2.2 Технологічна карта
- •2.3 Розрахунок технологічного обладнання
- •2.5.1 Розрахунок ріжучих інструментів
- •2.6 Розрахунок транспортного обладнання
- •3. Забезпечення сировиною та матеріалами
- •3.1 Розрахунок норм витрат деревних та облицювальних матеріалів
- •3.2 Баланс переробленої деревини
- •3.3 Розрахунок клеєних матеріалів
- •3.4 Розрахунок площі шліфувальних поверхонь
- •3.5 Розрахунок норм витрат шліфувальних матеріалів
- •3.6 Розрахунок площ опоряджувальних поверхонь
- •3.7 Розрахунок норм витрат лакофарбових матеріалів
- •Розрахунок норм витрат інших опоряджувальних та допоміжних матеріалів
- •3.8 Розрахунок норм витрат фурнітури та інших покупних деталей
- •3.9 Розрахунок норм витрат метизів
- •3.10 Зведена відомість норм витрат матеріалів
- •4. Виробнича площа та габарити цеху
- •4.1 Розрахунок площі обладнання цеху
- •4.2 Розрахунок площі складів та міжопераційних витримок
- •4.3 Розрахунок виробничої площі та габаритів цеху
- •Висновок
3.6 Розрахунок площ опоряджувальних поверхонь
У графу №1 записуємо найменування складальної одиниці або деталі.
У графу №2 записуємо позначення її на кресленні.
У графу №3 записуємо найменування матеріалу, яким опоряджується складальна одиниця, тобто червоне дерево.
У графу №4 записуємо найменування лакофарбового матеріалу.
У графу №5 записуємо підгрупу покриття.
У графу №6 записуємо категорію покриття, може бути І або ІІ в залежності від показників кількісного виду.
У графу №7 записуємо групу складності опоряджувальної поверхні, може бути І, ІІ, ІІІ.
І – поверхні зібраних виробів корпусних меблів, які складаються з щитів.
ІІ – поверхні окремих щитових деталей, елементів різної модифікації.
ІІІ – поверхні зібраних виробів.
У графу №8 записуємо спосіб нанесення (налив).
Графи №9,10 вибираються з таблиці 3.4 «Розрахунок площі шліфувальних поверхонь», з граф №6 і №7.
Графи №11,12 мають розміри опоряджувальних поверхонь, тобто розміри деталей : ширина і довжина.
Графа №13 визначається так : гр.№9*гр.№10*гр.№11*гр.№12.
3.7 Розрахунок норм витрат лакофарбових матеріалів
Графи №1,2,3,4,5,6,7 записуємо на основі таблиці 3.6 «Розрахунок площ опоряджувальних поверхонь».
У графі №2 необхідно взяти не тільки назву ЛФМ, а і його складові частини.
Графа №7 з графи №13, таблиці 3.6.
Графа №8 – норматив витрат лакофарбових матеріалів, заповнюємо на нові нормативи, які знаходимо в додатку.
Графа №9 визначається : гр.№7*гр.№8 (кг).
Розрахунки ведуться з точністю до 0,0001.
Розрахунок норм витрат інших опоряджувальних та допоміжних матеріалів
У графу №1 записуємо найменування операцій.
У графу №2 записуємо найменування інших опоряджувальних та допоміжних матеріалів.
У графу №3 записуємо категорію і вид покриття.
У графу №4 записуємо спосіб нанесення.
У графу №5 записуємо площу опоряджуваної поверхні.
У графу №6 записуємо одиницю виміру (м2) або (кг).
У графу №7 записуємо норматив витрат матеріалу, який береться з додатку.
У графу №8 записуємо норму витрат матеріалу.
3.8 Розрахунок норм витрат фурнітури та інших покупних деталей
Розрахунок норм витрат фурнітури та інших покупних деталей, а також види отриманих деталей та вузлів монтуються у відповідності з документацією на виріб.
У графу №1 заносимо всі деталі та вузли, які є покупними.
У графу №2 заносимо позначення деталей на кресленні.
У графу №3 заносимо матеріали з яких виготовлені деталі.
У графу №4 заносимо ТУ, РТМ, ГОСТ, марки покупних матеріалів.
У графу №5 заносимо кількість деталей у виробі (шт.).
У графи №6,7,8 заносимо габаритні розміри фурнітури та інших покупних деталей.
У графу №9 заносимо коефіцієнт який враховує технологічні витрати.
У графу №10 заносимо норматив витрат на виріб, який знаходиться за формулою : гр.№5*гр.№9.
В кінці розрахунків значення гр.№10 перемножуємо на програму.
3.9 Розрахунок норм витрат метизів
Графи №1,2,3,4,5,6 заповнюємо відповідно до конструкторської документації.
У графу №1 записуємо найменування складальної одиниці або вид роботи.
У графу №2 записуємо позначення на кресленні.
У графу №3 записуємо найменування метизів.
У графу №4 записуємо стандарти на метизи, тобто ГОСТи.
У графи №5,6 записуємо розміри метизів, відповідно довжину та діаметри.
У графу №7 записуємо кількість деталей на виріб (шт.).
У графу №8 записуємо масу 1000 шт. метизів по ДСТ в (кг).
У графу №9 записуємо масу на виріб, яка знаходиться за формулою : гр.№7*гр.№8 (кг).
Графа №10 – це коефіцієнт, який враховує технологічні витрати.
Графа №11 – це норматив витрат на виріб (кг), який знаходиться за формулою : гр.№9*гр.№10 (кг).