У випадку термічних опіків на обпечене місце слід покласти вату, змочену 96 %-ним етиловим спиртом або 5 %-ним розчином марганцевокислого калію.

У разі глибоких опіків з руйнуванням тканини рану накривають стерильною пов’язкою та негайно викликають лікаря.

При попаданні кислоти або лугу в око необхідно негайно промити його великою кількістю води протягом 10…30 хв, а потім у разі опіку кислотою– 2- 3 % розчином бікарбонату натрію, лугом – 2 % - розчином борної кислоти, при попаданні аміаку – 0,5-1 % розчином галунів.

Лабораторна робота 1

МЕТОДИ ЯКІСНОГО ТА КІЛЬКІСНОГО ВИЗНАЧЕННЯ CАХАРОЗИ

Мета роботи – опанувати методики визначення масової частки сахарози масовим та об¢ємним поляриметричними методами;

1.1.Теоретичні відомості

Урослинній сировині вуглеводи становлять70…80 % масової частки сухих речовин. Основна маса вуглеводів– крохмаль і цукри, які і визначають цінність сировини. Вихід готового продукту і витрати сировини на його одержання значною мірою залежить від початкового вмісту в сировині крохмалю і цукрів [1].

Контроль технологічного процесу проводиться також за масовою часткою сахарози на різних стадіях виробництва:

–визначають масову частку сахарози в буряках, які надходять у виробництво;

–ступінь вилучення сахарози із стружки в процесі екстрагування і втрати сахарози в жомі;

–масову частку сахарози у рідких і густих напівпродуктах виробництва, в білому цукрі.

Для якісного і кількісного визначення різних видів вуглеводів розроблено багато методів. За принципом дії їх можна розбити на такі основні групи :

поляриметричні методи, що грунтуються на властивості вуглеводів обертати площину поляризацїї поляризованого світла;

хімічні методи, що грунтуються на здатності моносахаридів і деяких складніших полісахаридів, які містять в молекулі вільну альдегідну або кетонну групу, окиснюватись оксидами важких металів;

колориметричні методи, що грунтуються на здатності моносахаридів у кислому середовищі перетворюватися у фурфурол або оксиметилфурфурол, які з антроном і резорцином дають забарвлені сполуки;

ферментативні методи, що грунтуються на специфічності ферменту каталізувати тільки певну хімічну реакцію або розривати строго певний хімічний зв¢язок.

Поляриметричний метод визначення сахарози

Влабораторіях цукрової, бродильної, хлібопекарської та молочної

промисловостей

найширшого

використання

набув

поляриметричний

метод

7

визначення сахарози, в основу якого покладена властивість асиметричних атомів вуглецю сахарози обертати площину поляризацїї поляризованого променя.

Світло – це електромагнітні хвилі, в яких відповідні вектори складових магнітного і електричного полів спрямовані перпендикулярно до руху променів.

Поляризованим називається промінь, у якого всі коливання розташовані в одній площині.

Кут обертання площини поляризації світла залежить від довжини хвилі світла, концентрації сахарози, відрізка шляху, який проходить промінь світла (довжина кювети), а також від температури розчину.

a=[a]d20 × l × c/100,

(1.1)

де: l – довжина шляху, який проходить промінь в оптично активному

середовищі

(довжина кювети),

дм; с

–

концентрація

оптично

активної

речовини, г

в 100 см3

розчину; [a]d20

–

кут

питомого

обертання

оптично

активної речовини.

Питомим

обертанням

називають

такий

кут

обертання

площини

поляризації

[a]d20 , який

отримують

під

час

проходження

променем

шару

розчину завдовжки 1 дм при концентрації речовини в ньому 100 г в 100 см3.

У

роботі

німецьких

дослідників

наведені

середні

значення

величин

питомого обертання основних моносахаридів і полісахаридів, виміряні при

довжині хвилі 589,3 нм, а саме:

Питоме обертання [a]d20

Речовина

Сахароза

66,53

D-глюкоза

53,24

a-D глюкоза

108,2

β-D глюкоза

20,6

Фруктоза

– 94,27

Редукувальний цукор

– 20,6

Рафіноза

123,1

Крохмаль

+ 200…+205

Декстрини

+ 198…+160

У

свіжоприготованих

розчинах

редукувальних цукрів спостерігається

явище мутаротації (поступової зміни

питомого обертання), пов‘язане з

існуванням різних форм даного моносахариду. Наприклад, глюкоза існує в

трьох формах, що взаємно перетворюються.

Поляриметри-цукрометри

Для

кількісного

визначення

масової

частки

сахарози

в

роз

використовують спеціальні поляриметри, які мають назву цукрометрів [1].

Будова цукрометрів грунтується на здатності ісландського шпату(кристалічний карбонат кальцію) перетворювати звичайні промені світла в поляризовані.

Нині використовують напівтіньові цукрометри з кварцовою компенсацією

– СУ-3 та СУ-4 (рис. 1.1 і 1.2). Похибка цих приладів становить відповідно0,1 та 0,05 оS . В них аналізатор поставлений на напівтінь відносно поляризатора і закріплений нерухомо.

8

		Рис. 1.1. Цукрометр СУ-3:
1 – патрон з	лампочкою; 2	– освітлювальний вузол;		3 – поворотна		обойма із
світлофільтром;	4 – оправа	з	поляризатором; 5 – траверса;		6 – камера для
поляриметричної	кювети; 7 –	гвинт	для встановлення	шкали	прилада	на ;нуль8 –

вимірювальна головка; 9 – окуляр шкали з ноніусом; 10 – окуляр аналізатора; 11 – гільза з аналізатором; 12 – рукоятка кремальєрної передачі; 13 – основа приладу; 14 – тумблер.

Рис. 1.2. Універсальний цукрометр СУ-4:

1 – лупа; 2 – вимірювальна головка; 3 – ноніус; 4 – знімний ключ; 5 – кюветне

відділення; 6 – траверса; 7 – оправа; 8 – поворотна обойма; 9 – освітлювальний

вузол; 10 – гвинт; 11 – гвинт заземлення; 12 – вилка рознімання; 13 – запобіжник; 14

– основа; 15 – кнопка; 16 – ручка резистора; 17 – стояк; 18 – основа.

Рис. 1.3. Оптична схема поляриметра СУ-3

Світловий потік, що йде від електролампи6 (Рис. 1.3.) крізь світлофільтр 8 або матове скло 7 і конденсор 9, проходить через напівтіньову поляризаційну призму-

9

поляризатор 10, яка перетворює його в поляризований потік світла, розділений на дві половини лінією розділу. При цьому поляризатор установлений так, що площина поляризації обох половин світлового потока складають однакові кути з площиною поляризації аналізатора 16. Тому аналізатор пропускає рівні по світлосилі обидві половини потоку, і у полі зору зорової труби, яка складається із об'єктива17 і окуляра 18, встановленої після аналізатора, спостерігаються дві равноосвітлені половини поля, розділені тонкою лінією. При встановлені кювети з розчином між поляризатором і аналізатором, закритими захисними скельцями 11 і 12, порушується рівність освітленості половин поля зору. Це відбувається по причині того, що досліджуваний розчин обертає площину поляризації поляризованого світла на кут, пропорціональний концентрації розчину. Для зрівнювання яскравостей обох половин поля зору в поляриметрі застосовується клиновий компенсатор, який складається з великого кварцевого клина лівого обертання13, контрклина 14 і малого кварцевого клина правого обертання15. Переміщенням великого клина відносно малого контрклина підбирають необхідну товщину кварцевої пластинки для компенсації кута повороту площини поляризації розчину. При цьому відбувається зрівнювання освітленості половин поля зору. Одночасно з великим клином перемещується шкала 3. За нульовою поділкою ноніуса 2 фіксують значення на шкалі, яке відповідає стану однакової освітленості обидвох половин поля зору. Шкалу і ноніус видно через лупу 1, вони освітлюються електролампою крізь відбиваючу призму 5 і світлофільтр 4.

Для цукрометрів Міжнародною комісією з уніфікації методів досліджень у цукровій промисловості ICUMSA прийнято міжнародну цукрову шкалу. Сто градусів Міжнародної цукрової шкали(100о Z) дає водний розчин, у 100 см3 якого міститься 26 г чистої сахарози, виміряний у кюветі завдовжки 200 мм при температурі 20 оС. Один градус цукрової шкали(1 оZ) відповідає 0,26 г сахарози в 100 см3 розчину, або 1% сахарози.

Така шкала дуже зручна під час аналізу продуктів, бо в разі використання нормальної наважки (26 г в 100 см3) і нормальної поляриметричної кювети (200 мм) відлік за нею дає змогу зразу визначити вміст сахарози у відсотках.

Крім основної шкали (рис.3.4) цукрометри одинарної компенсації типу СУ мають ноніус, 10 поділок якого відповідає 9 одиницям основної шкали. За допомогою ноніуса відлік показів проводиться з точністю до0,1 поділки шкали. За рис.1.4, а відлік потрібно вести до нуля, оскільки нульова поділка ноніуса співпадає з нульовою поділкою шкали, а десята поділка ноніуса – з дев’ятою поділкою шкали.

Відлік показників за допомогою ноніуса пояснюється рис. 1.4.

а

Рис. 1.4. Приклад відліку за шкалою цукрометра одинарної компенсації

10