Написання числівників і відчислівникових складних слів

Порядкові числівники на - сотий, - тисячний, - мільйонний, - мільярдний пишуться разом, і перша частина стоїть у родовому відмінку (крім сто й дев’яносто): трьохсотий, двохтисячний, трьохсотп’ятдесятимільярдний (але: стотисячний, дев’яносто- мільйонний).

Якщо перша частина відчислівникового слова записується цифрами, то кінцева частина пишеться через дефіс: 50-мільйонний, 16-поверховий, 125-квартирний, 120-річчя.

Нарощення дописується до цифр тільки на позначення порядкових числівників і складається з однієї літери (коли закінчення має два голосних, приголосний чи –й) або двох літер (коли закінчення має приголосний і голосний): із 7-ї ранку, 3-тя редакція, 15-го квітня, 20-та річниця.

До римських цифр літери не дописуються: ІІ частина, у ІV кварталі, ХХІ сторіччя.

Зв’язок числівників з іменниками

Числівники керують певними формами відмінків іменників, з якими сполучаються, або узгоджуються з ними.

Таблиця 5

Числівник	Іменник	Відмінок і число іменника
1. два, три, чотири (керують іменниками) 2. обидва (обидві) 3. два (три, чотири) з половиною (з чвертю)	студенти, столи примірники роки, метри	називний відмінок множини
1. два, три, чотири 2. дробові: сім десятих, сорок шість цілих і три десятих 3. півтора (півтори)	з іменниками типу киянин, болгарин; іменниками ІV відміни: киянина, друга процента, кілометра місяця, частини	родовий відмінок однини
1. п’ять (шість, сім…) 2. сорок з половиною (з чвертю) 3. тисяча, мільйон, мільярд 4. збірні: двоє, п’ятеро	днів, аркушів процентів, кілометрів тонн, сторінок братів	родовий відмінок множини
складені: шістдесят три, чотириста сорок сім	карбованці студентів	форма іменника підпорядковується останньому компонентові числівника

4. Особливості вживання займенників

Займенник – це самостійна частина мови, яка вказує на предмети, осіб, ознаки, але не називає їх. Своє лексичне значення займенник конкретизує лише в контексті.

У наукових текстах переважає так зване авторське ми, за яким автор начебто приховує свою особу, залучаючи читача до участі у власних міркуваннях: зазначимо, що в даному дослідженні; ми важаємо, на наш погляд – зміна я на ми є елементом активізації читача.

У більшості документів, що пишуться від імені установи, підприємства, уникають вживання займенників: адміністрація повідомляє, керівництво просить. Мовець начебто усувається від участі в мовленні й надає викладові бажаного нейтрального офіційного характеру. З тих самих міркувань обминається і вживання займенника я : наказую, доповісти, рекомендувати. Вживання я можливе в автобіографії, дорученні, пояснювальній записці, розписці.

Щоб значення займенників було зрозумілим, треба правильно користуватися ними.

1. Займенник у реченні повинен вказувати на рід і число того слова, замість якого цей займенник вжито: Молодь [жін.рід, одн.] – це майбутнє країни, на неї [жін.рід, одн.] ми покладаємо великі надії.

2. Не можна допускати, щоб займенник у реченні співвідносився з різними словами. Наприклад, невдало побудоване таке речення: Права і свободи людей та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Не зрозуміло, чиї гарантії: прав, свобод чи людей?