Особливості узгодження географічних назв

В офіційних документах, військовій та географічній літературі не узгоджуються з пояснюваною родовою назвою у формі непрямого відмінка прикладки, що означають назви:

1. міст: народився в місті Житомир;

2.станцій: наближаємося до станції Крюків-на-Дніпрі;

3. сіл, селищ міського типу, аулів: приїхали з села Кирилівці, родом з аулу Агарак;

4. бухт, застав: під заставою Тиха, відплили з бухти Золотий Ріг;

5. рік, озер: вода з річки Сейм, відпочивали на озері Свитязь;

6. планет, комет: досягти планети Сатурн, спостерігати за кометою Когоутека.

2. Граматичні форми прикметника

В українській мові прикметники за значенням поділяються на якісні, відносні та присвійні. Якісні прикметники мають ступені порівняння.

Таблиця 4

Ступінь порівняння	ФОРМИ
	синтетична (проста)	аналітична (складена)
Вищий	1. Корінь або основа слова + суфікси: -ш- -іш- молод-ий-молодший нов-ий-новіший тонк-ий-тонший; відом-ий-відоміший; /г/, /з/, /ж/ + -ш- - [жч]: -ш-, -іш- дорог-ий-дорожчий тихший і тихіший вузьк-ий-вужчий старший і старіший; дуж-ий-дужчий; 2. Суплетивні форми: великий – більший, поганий – гірший, гарний – кращий.	Більш + прикметник у нульовому ступені порівняння: більш відомий, більш легкий.
Найвищий	Форма вищого ступеня порівняння прикметника + префікс най-: наймолодший, найвідоміший. Збільшений вияв ознаки передають форми з префіксами якнай-, щонай-: якнайправдивіший, щонайдорожчий.	Прислівник найбільш + прикметник у нульовому ступені порівняння: найбільш досконалий, найбільш дотепний.

У науковому та офіційно-діловому стилях ступінь більшого вияву якості передається звичайно складеною (аналітичною) формою, яка сприймається як стилістично нейтральна: більш повний, найбільш вичерпний. Це стосується і дієприкметників: найбільш випробуваний.

Але використовується і синтетична (проста) форма: шукати найефективніше доведення теореми.

Для творення ступенів порівняння прикметників в українській мові ніколи не використовується слово самий.

Не утворюються ступені порівняння від якісних прикметників:

1. із префіксами пре-, над-, за-, ультра-, архі-: надчутливий, ультрасучасний, архіважливий;

2. назв кольорів та їх відтінків: бурштиновий, малиновий, шоколадний;

3. назв мастей тварин: гнідий, чалий, вороний;

5. 4. слів, що своїм лексичним значенням передають вищий ступінь вияву ознаки: живий, сліпий, лисий.

3. Відмінкові форми числівників. Зв’язок числівників з іменниками

При відмінюванні числівників у їх основах відбуваються такі зміни:

1. Чергування голосних в основах числівників шість, сім, вісім: шість – шести, сім – семи – сьома, вісім – восьми – вісьма.

2. У складних числівниках п’ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят відмінюється лише друга частина: п’ятдесят – п’ятдесяти – п’ятдесятьма.

3. Числівники сорок, дев’яносто, сто в усіх відмінках, крім називного й знахідного, мають закінчення -а: сорока робітникам, з дев’яноста студентами, на ста сторінках.

4. У числівниках від двохсот до дев’ятисот змінюються обидві частини: п’ятсот – п’ятистам – п’ятьмастами – (на) п’ятистах.

5. У складних кількісних числівниках (скільки?) відмінюються всі складові частини (тисяча сім – тисячі семи – тисячею сьома), у порядкових (котрий?) – тільки останнє слово (тисяча сьомий – тисяча сьомого – тисяча сьомому – тисяча сьомим).