Державні документи планування

• навчальний план, що зумовлює кількість годин, відведених на предмет „Фізична культура” ( на всі предмети);

• план навчальні програми (базова, релігійна), (на конкретний предмет);

• пояснювальна записка – основні положення;

• план сітка і години на кожну тему;

• зміст (розпис.конкретна тема).

Тема: Планування позаурочної роботи.

Робота з фізичного виховання школярів виконується всім педагогічним колективом із залученням педагогічного персоналу, громадських організацій і батьків. Загальне керівництво здійснюється адміністрацією, в практичне – учителем фізичної культури. В цій ситуації успіху можна досягти лише за умови чіткого і конкретного планування.

Позаурочну роботу регламентують такі документи:

1. Загально шкільний річний план позаурочної роботи з фізичного виховання школярів або відповідний розділ у шкільному плані:

2. Календар спортивно-масових заходів.

3. Розклад занять секцій.

Загально шкільний річний план– позаурочної роботи передбачає напрями діяльності колективу і може містити такі розділи:

• аналіз роботи за минулий рік і основні завдання на наступний.

• організаційна робота;

• навчальна робота;

• організація оздоровчих заходів у режимі навчального дня;

• спортивно-масова робота (змагання);

• робота за місцем проживання;

• просвітницька діяльність;

• медичний контроль;

• господарська робота (обслуговування залів).

Календар спортивно-масових заходів – складається до календаря районних змагань. У календарі передбачаються всі шкільні змагання. (хронологічному порядку). Розклад занять складається на навчальний рік. У клітинках проти кожної секції і дня занять проставлять час їх початку і закінчення.

План

позаурочної роботи з фізичного виховання

№ п/п	Зміст роботи	Термін виконання	Відповідальні виконання	Відмітка про виконання
1	Змагання з легкої атлетики.	20.09.06.	Грушко О.І.	Проведено
2	Змагання з волейболу.	26.11.06.	Костромцов В.С.	Проведено

Календар

спортивно-масових заходів

№ п/п	Назва змагань	Час проведення	Місце проведення	Головний суддя і головний секретар
1	Першість міста з легкої атлетики.	15.09.06.	Міський стадіон „Авангард”	Слєпченко С.О. Шапошник Т.В.
2	Першість міста з футболу.	20.10.06.	Міні-спортзал ДЮСШ	Корж О.В. Бєлєвцов М.В.

Розклад

занять секцій

№ п/п	Назва секцій	Прізвище, ім’я по-батькові тренера	Дні тижня і час роботи
			Пн	Вт	Ср	Чт	Пт	Сб	Нд
1	Легка атлетика		14^30 18^00	14^30 18^00	14^30 18^00	14^30 18^00	14^30 18^00	10^30 13^00
2	Дзюдо	Коваленко О.В.	14^30 17^00			14^30 17^00
3	Волейбол	Костромцов В.С.		15^00 17^00		15^00 17^00
4	Баскетбол (юнаки)	Степаненко О.М.	14^00 15^00		14^00 15^00

Тема: Форми фізичного виховання навчального дня. Фізкультурно-оздоровчі заходи.

1. Гімнастика перед заняттям.

2. Фізкультурні хвилини і паузи.

3. Години здоров’я.

4. Спортивна година у групах продовженого дня.

Урок фізичної культури є основною формою фізичного виховання, але лише уроками виховання не обмежується. Уроки є лише початком всієї складової системи цього процесу, які передбачає заняття протягом шкільного дня, позакласну і позашкільну фізкультурну, спортивну і оздоровчу діяльність. Отже усі форми фізичного виховання об’єднуються спільною метою і завданням. Особлива увага в позаурочних заняттях повинна звертатися на реалізацію школярами в повсякденному житті ЗУН набутих на уроках це корисно і учням, що активно займаються спортом в ДЮСШ. Для того, щоб будь-яка форма роботи дала бажаний ефект, треба, щоб вона внутрішньо припала вчителем фізичної культури, педагогічним колективом школи та її керівництвом. Врешті-решт дітьми та їхніми батьками.

Фізичне виховання протягом шкільного навчального дня організовують у складі класу під керівництвом класного керівника або класовода. За допомогою інструкторів старшокласників та під методичним керівництвом вчителя фізичного виховання.

1.На думку деяких спеціалістів ця форма роботи не дає бажаного результату (виконується після сніданку у повсякденному одязі, з обмеженими можливостями проведення гігієнічних процедур). Водночас досвід багатьох шкіл, свідчить, що труднощів можна уникнути за дотриманням всіх необхідних організаційних умов.

До цих умов належать:

1. Чітке і реальне визначення завдань гімнастики та глибоке розуміння її значення педагогами.

2. Особиста зацікавленість учня у зарядці, розуміння ним різниці між ранковою гімнастикою і гімнастикою перед заняттями.

3. Погодження з батьками про більш раціональний прихід дітей до школи.

4. Уміння всіх педагогів школи виконувати цю гімнастику, а також керувати її виконанням.

5. Підготовка активу учнів і місць занять на повітрі і у приміщенні.

Така гімнастика має на меті:організацію учнів на початку навчального дня; попередження викривлень постави, підвищення працездатності учнів на перших уроках, загартування організму. Зональне керівництво гімнастикою до занять, її організація покладається на чергового вчителя. Кожним класом керує фізорг. Для кожного класу складається свій комплекс вправ. Але кількість у різних комплексах, число повторень і характер не однакові. Вправи можуть виконуватися під музичним супроводом. Комплекси вправ бажано постійно оновлювати, їх характер і інтенсивність повинні відповідати порі року.

2.Завдання цих двох форм однакові:

1. повернути втомленій дитині працездатність на увагу;

2. зняти м’язове і розумове напруження;

3. попередити порушення постави.

Організація фізкультурних хвилинок передбачають підготовку приміщення та учнів, які не виконують вправ, виходять із-за парти. Фіз.хвилинки проводяться в 1-8 кл. на кожному уроці за перших ознак втому (порушення уваги та зниження активності учнів), яка наступає переважно після 20-30 хв. роботи ( в залежності від віку і інтенсивності розумової діяльності дітей).

Організовуючи фіз.хвилинки дуже важливо дотримуватися певних методичних умов, а саме: належної їх тривалості 2,5-3 хв., включення 3-4 вправ з 6-8 разовим повторенням кожної.

Окремі вправи для рук можуть виконуватися за партою. Комплекс передбачає вправи для м’язів рук, спини, і які здатні зняти статичні напруження, активізувати дихання, посилити кровообіг.

Фізкультурні паузи проводяться у групах продовженого дня і в домашніх умовах учнями середніх, старших класів протягом 10-15 хв. кожні 50-60 хв. навчальної праці.

3. Серед усіх форм занять фізичною культурою чільне місце займає організація годин здоров’я. Організація годин здоров’я покладається на класних керівників і вчителів початкових класів, яким допомагає учнівський актив. Організація методичного забезпечення здійснюють вчителі фізичної культури. Вони готують керівників занять, консультують їх. Загальне керівництво проведення години здоров’я покладається на директора школи та його заступників. Учні займаються у спортивній формі. Вчителі можуть займатися разом з учнями або окремо. Проводячи годину здоров’я використовують не лише власну базу, а й споруди спортивні, які знаходяться неподалік школи.

В будь-якому випадку проведення години здоров’я відбувається на свіжому повітрі.

Зміни і характер години здоров’я можуть визначатися поточними завданнями, що розв’язуються школою на кожному конкретному етапі. У заняттях молодших школярів на самостійні ігри відводяться 30-35 % часу, а серед середнього віку – 50-70% часу спортивної години.

Засобом є матеріал навчальної програми кожного класу, при цьому перевага надається тим іграм, які найбільше цікавлять дітей. На годинах здоров’я повинен бути присутній медичний працівник.

Водночас кожне заняття повинно будуватися з дотриманням закономірного функціонування організму, щоб не завдати шкоди організму.

4. Організація спортивної години треба розглядати в тісному взаємозв’язку з іншими формами занять. Їх розміщення в режимі шкільного дня повинно здійснюватися з урахуванням часу проведення години здоров’я, прогулянок, а також прийому їжі та відпочинку. Організовуючи спортивну годину вчитель прагне до тісної взаємодії з вихователями груп. Для цього створюють методичні об’єднання вчителів, на яких систематично розглядається питання з фізичного виховання. Зацікавлений в ефективності спортивної години, вчитель фізичної культури складає графік занять груп, вказуючи місце і час їх проведення.

Щотижня бажано влаштовувати внутрішньо групові та між групові змагання. Програма змагань визначається вчителем за допомогою вчителя та вихователя групи.

Тривалість розминки до заняття складає 15 хв. Заняття триває 60 хв. Біля 25-30 хв. відводиться на організовану частину під керівництвом вихователя, 15-20 хв. на самостійну роботу, 5-8 хв. на завершення у вигляді ігор низької інтенсивності.

Зміст основної організованої частини добре засвоєні на уроці: біг, стрибки, кидки і рухливі ігри, естафети, взимку – лижі, ковзани та санки.

Молодшим школярам подобаються прості змагання та конкурси. Вони можуть мати форму завдань: хто швидко пробіжить 25-30 м., хто покаже кращий результат зі стрибків, хто дальше кине м’яча. Доцільно використовувати з школярами естафети.

Тема: Позакласна робота з фізичного виховання, її значення і завдання.

План

1. Значення позакласної роботи з фізичного виховання.

2. Організація гуртка фізичної культури у школі.

3. Спортивна секція, організація її роботи.

1.Для позакласних занять фізичними вправами характерно спортивна спрямованість. Якщо заняття у розпорядку навчального дня об’єднують учнів переважно одного класу, то по закінченню заняття охоплюють дітей із різних класів. Частина форм позакласних занять (робота гуртків, секцій, змагання, індивідуальні заняття). Вивчається у процесі викладання спортивно-педагогічних дисциплін.

Для активізації фізкультурно-масової роботи, підвищення якості навчального процесу, збільшення обсягу рухової активності учнів, формування в них стійких мотивів до самостійного зміцнення здоров’я, вдосконалення матеріально-технічної бази тощо. Спільним наказом міністерства освіти та Держкомспорту України від 10.01.1999 р. №2/16 затверджено. „Положенням про огляд-конкурс на кращу організацію та проведення навчальної фізкультурно-масової та оздоровчої роботи в загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладах України”.

2.Гуртки фізичної культури створюються як правило для роботи з дітьми молодшого шкільного віку. Основними їх завданнями являються залучення учнів до регулярних занять фізичними вправами, проникнення фізичної культури в їх повсякденне життя, підвищення рівня фізичної підготовки.

Гуртки по загально-фізичній підготовці працюють на протязі всього навчального року. Заняття проводять 1-2 рази на тиждень по 45-60 хв. під керівництвом вчителя фізичної культури або інструктора, старшокласника.

В зміст занять включають фізичні вправи, рухливі ігри, естафети, які мають різнобічну дію на розвиток дитини. Крім цього в гуртках проводяться підготовка до участі фізкультурно-спортивних свят, Дня здоров’я, показових виступів.

3.Спортивні секції створюються для учнів основної медичної групи. В них вирішуються завдання, які визначені потребами конкретної спортивної спеціалізації, підготовка учнів до спортивних змагань. Крім цього в спортивних секціях проводять відбір в ДЮСШ. Свою роботу спортивні секції здійснюють на основі профіля ДЮСШ. Заняття проводять вчитель фізичної культури або тренер по видам спорту 2-3 рази на тиждень в залежності від вікових особливостей учнів по 1-1,5 години.

Тема: Спортивно-масова робота.

План

1. Некласифікаційні змагання школярів.

2. Фізкультурно-художні свята.

3. Спортивно-художні вечори.

4. Дні здоров’я.

1.Сьогодні в газетах часто направляємо на статті фахівців, в яких ідеться про спортивну спрямованість шкіл.

Класифікаційні змагання, які проводяться згідно з спортивно класифікацією і правилами змагань вимагають тривалої послідовної роботи. Тому змагання з окремих видів спорту бере участь незначна частина учнів і практично не беруть участі молодші школярі. У зв’язку з цим у багатьох школах проводяться так звані некласифікаційні змагання. Участь у них не дає право на присвоєння розрядів, оскільки:

1. вони не передбачені спортивною кваліфікацією;

2. їхня програма може певним чином відхилятися від класифікації;

3. під час їх проведення допускаються передбачені програмою порушення правил змагань.

До таких змагань усі міні ігри на майданчиках зменшених розмірів, зі скороченням часу, використанням нестандартного інвентаря, зміненою кількістю гравців, із дозволеним частковим порушенням окремих правил.

Як можливі варіанти охарактеризуємо деякі види змагань.

Змагання за шкільною програмою.

Програма таких змагань складається вчителем і повинна сприяти розв’язанню завдань, які ставляться перед учнями на кожному конкретному етапі засвоєння матеріалу шкільної програми. Вона передбачає завдання:

1. із техніки виконання засвоєних вправ або тих, що вивчаються;

2. на результат штрафні кидки або удари по воротах;

3. на прояв фізичних якостей (стрибки, підтягування, згинання розгинання рук в упорі лежачі, і обов’язково комплекси естафети).

У програму змагань можуть включати теоретичний матеріал у вигляді запитань, що визначають уміння учнів самостійно займатися.

Змагання треба проводити як особисті (переважно в самому класі) так і командні (між класами).

Змагання за шкільною програмою на уроках і в позаурочний час доцільно проводити з першого класу поступово ускладнюючи їх програму. Програма змагань повинна бути відома учням за 2-3 місяці до їх початку.