1. Система інженерних загороджень в смузі оборони бригади. Щільності загороджень, що створюються. Потреба бригади в інженерних боєприпасах.

В смузі оборони бригади створюється система інженерних загороджень (СІЗ), що включає тактичні загородження з застосуванням мінно-вибухових, невибухових, комбінованих і водних загороджень. Мінно-вибухові загородження влаштовуються на передовій позиції (перед позиціями бойової охорони) і переднім краєм, у проміжках і на флангах підрозділів на глибину районів оборони батальйонів першого ешелону. У глибині оборони підготовляються до руйнування дорожні об’єкти і ділянки доріг, намічаються рубежі мінування рухомого загону загороджень і шляхи виходу до них. На напрямках контратаки другого ешелону (загальновійськового резерву) можуть обладнуватися окремі ділянки керованих МВЗ, у некерованих загородженнях влаштовуються проходи для пропуску підрозділів, що відходять. При створенні системи інженерних загороджень враховуються також загородження, встановлені раніше частинами (підрозділами), що діють на місцевості переходу бригади до оборони.

Система інженерних загороджень створюється відповідно до задуму бою, у сполученні із системою вогню, природними перешкодами і з урахуванням маневру підрозділів бригади.

Основу системи загороджень складають МВЗ, особливо мінні поля. МВЗ влаштовуються при підготовці і в ході оборонного бою. Найбільша щільність протитанкових загороджень створюється на основних напрямках. При підготовці оборони можуть створюватися загородження наступної щільності: на передовій позиції 0,3-0,4, перед переднім краєм і на глибину першої позиції та танконебезпечних напрямках – до 1,0; у глибині смуги оборони бригади – 0,5-0,6. У ході оборонного бою передбачається нарощування щільності МВЗ на виявлених напрямках наступу противника до 1,8...2,0.

До створення СІЗ бригади залучаються інженерно-саперні підрозділи бригади (ісв мб (тб);ісв, віз іср гіз), інженерно-саперні підрозділи, придані на підсилення бригади.

В середньому для влаштування мінних полів перед переднім краєм на ймовірних напрямках наступу противника і при танкодоступності місцевості 50-60% від смуги оборони бригади необхідно 10-12 тис. протитанкових мін (ПТМ), 4,5-6,0 тис. протипіхотних мін, керованих дротами або із самоліквідаторами, 0,3-0,45 тис. сигнальних мін, 20-30 кумулятивних зарядів та до 4-6 т підривних зарядів.

2. Призначення, технічна характеристика, будова кривошипно-шатунного механізму двигуна м-408.

Кривошипно-шатунний механізм сприймає силу тиску газів і перетворює прямолінійний, зворотно-поступальний рух поршня в обертальний рух колінчастого валу.

Кривошипно-шатунний механізм складається із блоку циліндрів з головкою і ущільнюючою прокладкою, картера, поршнів, поршневих кілець, поршневих пальців, шатунів, колінчастого валу, маховика.

Циліндри двигуна розташовані вертикально в ряд, відлиті із чавуну в один блок сумісно з верхньою частиною картера. У верхній частині циліндрів запресовані «сухі» гільзи, виготовлені із антикорозійного, іржостійкого чавуну.

Головка блоку циліндрів двигуна відлита із алюмінієвого сплаву. Між блоком і головкою блоку встановлена залізо-азбестова прокладка.

Поршні відлиті із алюмінієвого сплаву. На головці поршня встановлені три компресійні і одне маслознімне кільце.

Поршневі пальці фіксуються в бобишках поршня від осьового переміщення двома пружинними стопорними кільцями круглого перерізу.

Шатуни – сталеві, ковані, двотаврового перерізу з тонкостінними біметалевими змінними вкладками в нижній головці і з бронзовою втулкою у верхній головці.

Колінчастий вал – стальний, кований, трьохопорний, з противагами, з масляними каналами і брудоуловлюючими камерами (закритими різьбовими пробками) в шатунних шийках. Корінні шийки мають діаметр 57 мм, а товщина шийок кривошипів – 20 мм.

Колінчастий вал обертається в корінних підшипниках з тонкостінними, біметалевими, змінними вкладишами.