91. Нормування як засiб регламентування трудовоi дiяльностi.

Нормування працi — це вид дiяльностi з управлiння виробництвом, пов'язаний з визначенням необхiдних затрат працi i п результатiв, контролем за мiрою працi. Нормування працi — складова органiзацii працi i виробництва. Воно є важливою ланкою технологiчноi й органiзацiйноi пiдготовки виробництва, оперативного управлiння ним, невiд'ємною частиною менеджменту i соцiально-трудових вiдносин. Норми працi є основою системи планування роботи пiдприємства та його пiдроздiлiв, органiзацii оплати працi персоналу, облiку затрат на продукцiю, управлiння соцiально-трудовими вiдносинами тощо. Органiзовуючи працю, слiд визначити, яка ii кiлькiсть потрiбна для виконання кожноi конкретноi роботи i якою має бути ii якiсть. Норми працi є основою для визначення пропорцiй розвитку галузей економiки, складання балансу використання трудових ресурсiв, визначення виробничих потужностей. На кожному пiдприємствi норми працi використовуються пiд час здiйснення планово-органiзацiйних розрахункiв, внутрiшньозаводського й цехового оперативного планування. За допомогою норм складаються бiзнес-плани пiдприємств, плануються обсяги виробництва цехiв i дiльниць, розраховується завантаження устаткування й робочих мiсць. На основi норм працi встановлюють завдання з пiдвищення продуктивностi працi, визначають потребу в кадрах, розробляють календарно-плановi нормативи тощо.

93. Методи нормування працi.

Розрiзняють такi методи нормування: сумарний дослiдно-статистичний, розрахунково-аналiтичний, укрупнений, мiкроелементний. Суть сумарного дослiдно-статистичного методу полягає в установленнi норми загалом на операцiю без розчленування ii на складовi елементи. За розрахунково-аналiтичного методу операцiю попередньо розчленовують на елементи. Норму часу в цьому разi розраховують на кожний елемент операцii.В умовах iндивiдуального i дрiбносерiйного виробництва, коли операцiя повторюється кiлька разiв або й зовсiм не повторюється, застосування трудомiсткого аналiтичного методу розрахунку норми часу економiчно себе не виправдовуe. Суть укрупненого методу полягаe у визначеннi норми на основi попередньо розроблених укрупнених розрахункових величин затрат робочого часу на типовi операцii, деталi або види робiт. За цим методом найдоцiльнiше розраховувати норми на пiдприємствах з iндивiдуальним i дрiбносерiйним типом виробництва. Велике значення маe мiкроелементний метод нормування працi. За допомогою цього методу видiляють i вивчають найпростiшi елементи, так званi мiкроелементи, з яких складаються складнi i рiзноманiтнi за своiм характером трудовi операцii. Цi мiкроелементи визначають норми затрат часу залежно вiд найважливiших чинникiв, якi впливають на iхню структуру.

94. Види норм працi.

На пiдприємствах застосовують рiзнi види норм працi. Найпоширенiшi з них такi:

а) норми часу, якi визначають кiлькiсть робочого часу, потрiбного для виготовлення одиницi продукцii або для виконання певного обсягу робiт; б) норми виробiтку, якi визначають кiлькiсть продукцii або обсяг роботи, якi мають бути виконанi за одиницю робочого часу. Норми виробiтку вимiрюються в натуральних одиницях (штуках, метрах тощо) i виражають необхiдний результат дiяльностi працiвникiв; в) нормоване завдання, що визначаe необхiдний асортимент i обсяг робiт, що мають бути виконанi одним працiвником або групою (бригадою, ланкою) за даний вiдрiзок часу (змiну, добу, мiсяць). Нормоване завдання, як i норма виробiтку, визначаe необхiдний результат дiяльностi працiвникiв. Проте нормоване завдання можна установлювати не тiльки в натуральних одиницях, а й у нормо-годинах, нормо-гривнях; г) норми обслуговування, якi визначають кiлькiсть одиниць устаткування, робочих мiсць, квадратних метрiв площi тощо, якi обслуговуються одним робiтником або бригадою; д) норми чисельностi робiтникiв, за якими встановлюють кiлькiсть робiтникiв тiєi чи iншоi категорii, потрiбну для виконання певного обсягу робiт; е) норми керованостi визначають кiлькiсть працiвникiв, яка має бути безпосередньо пiдпорядкованою одному керівникові