- •Тема 6. Моральне виховання в українській етнопедагогіці 56
- •Тема 7. Естетичне і фізичне виховання в українській етнопедагогіці ............................................................................. 65
- •Тема 8. Мудрість народна про сім'ю як головний педагогічний
- •Тема 13. Педагогіка народознавства як одна з основ
- •Тема 14. Спадкоємці джерел народної педагогіки 140
- •2. Українське народне дитинознавство
- •3. Народна родинна (батьківська) педагогіка
- •4. Українське народне навчання
- •5. Українська педагогічна деонтологія
- •Засоби та метоли виховання
- •Самовиховання в житті людини
- •Народний ідеал сім'ї
- •Тема 10
- •Тема 11
- •Кодекс лицарської честі
- •Кодекс лицарської звитяги
- •Тема 1 2
- •Зимові дати, свята
- •Весняні дати і свята
- •Літні дати і свята
- •Осінні дати і свята
- •Тема 1 з
- •Тема 14
- •Костянтин Ушинський
- •Григорій Сковорода
- •Тарас Шевченко
- •Борис Грінченко
- •Пантелеймон Куліш
- •Олександр Аухнович
- •149 Юрій Федькович
- •Софія Русова (Діндфорс)
- •Василь Сухомлинський
- •Практичне заняття № 2
- •Практичне заняття № 6
- •Практичне заняття № 7
- •Практичне заняття № 8
- •163 Практичне заняття № 9
- •Практичне заняття № 10
- •Тематика залікових рефератів
Літні дати і свята
Вони уславлюють і опоетизовують розквіт і красу природи, збирання врожаю, турботу про його збереження, оспівують добробут людини і її вільну працю.
Зелене свято (клечальна неділя, Трійця). На «зелене свято» заквітчують домівку квітами, підлогу встеляють рутою-м'ятою, духмяним чебрецем, явором, іншим зелом. Клечальна неділя — це вшанування царства рослин, «зеленого дому», в якому живе людина. Завдяки цьому святу глибоко усвідомлюється і відчувається
єдність людини з природою, красою рідного краю. Свято виховує бережне ставлення до природи, її краси, прагнення збагачувати природу своєю працею (вирощування рослин, які застосовуються в процесі святкування).
Свято Івана Купала (1 липня). Воно сповнене високої естетики, моралі, глибокого ліризму, життєвого оптимізму. Наші предки відзначали свято в дні літнього сонцестояння, коли природа у своєму розвитку сягала апогею. Це свято чарівної краси, добра, фантазії, дотепів, жартів, легенд, пошуку щастя, віри в майбутнє, народної пісні. Співаючи, дівчата збирають квіти і плетуть вінки. Хлопці приносять велику і красиву гілку верби, встановлюють її. Дівчата прикрашають гілку квітами, стрічками, цукерками. Усі танцюють навколо Купала та водять хороводи. Хлопці готують хмиз, дрова, розпалюють багаття. Лунають жарти, сміх. З жартами і промовками хлопці і дівчата парами стрибають через купальське вогнище. Під час стрибка руки не можна розмикати; за народним повір'ям у такому разі дівчина восени не вийде заміж, а хлопець не жениться. Потім з піснями дівчата ідуть до річки, запалюють свічки, кожна закріплює свічку на своєму віночку, а потім обережно опускає його на воду і стежить за ним. З цією миттю пов'язано багато повір'їв. Якщо хлопець, який кохає дівчину, попливе і зуміє вибрати вінок своєї обраниці, він може сподіватися, що вона вийде за нього заміж. Якщо ж свічка погасне чи вінок потоне, дівчина впадає в зажуру: адже це погана прикмета.
Цього дня розповідаються різні прикмети, повір'я, перекази, легенди, бувальщини, пригоди. Раніше в ніч на Купала дівчата і жінки збирали цілющі трави, шукали опоетизований народом цвіт папороті. За повір'ям, папороть цвіте лише в ніч на Івана Купала. Хто знайде цей чарівний цвіт, той буде щасливий у коханні і у житті. Свято Івана Купала дає можливість глибоко пізнати духовність попередніх поколінь, їх надії, сподівання, побут, дозвілля, творчі основи народного життя, його красу, народну мораль.
Свято зажинок і обжинок. Люди естетично обрамляли жнива як відповідальну життєву подію. У зажинках і обжинках беруть участь усі люди. Реалізується програма зажинкових і обжинкових пісень, хороводів та інших компонентів цих традиційних обрядів.
126
127
День Маковія (14 серпня). Він знаменує закінчення літа. Цього дня востаннє робились хліборобські толоки, починається відліт у вирій ранніх птахів. У храмах освячують воду, квіти, головки маку. День Маковія в народі — це «перший Спас». 19 серпня починається другий, або Великий Спас. Це одне з найбільших землеробських свят. Зібрані фрукти, овочі, ягоди, гриби, мед тощо несуть освячувати до храмів. Це також день поминання померлих родичів. У таких звичаях кінця літа - гідність господаря землі, гордість за високі врожаї. Народ освячує, опоетизовує нелегку хліборобську працю і як естафету передає свою працелюбність, хазяйновитість у спадок наступним поколінням.