- •Тема 6. Моральне виховання в українській етнопедагогіці 56
- •Тема 7. Естетичне і фізичне виховання в українській етнопедагогіці ............................................................................. 65
- •Тема 8. Мудрість народна про сім'ю як головний педагогічний
- •Тема 13. Педагогіка народознавства як одна з основ
- •Тема 14. Спадкоємці джерел народної педагогіки 140
- •2. Українське народне дитинознавство
- •3. Народна родинна (батьківська) педагогіка
- •4. Українське народне навчання
- •5. Українська педагогічна деонтологія
- •Засоби та метоли виховання
- •Самовиховання в житті людини
- •Народний ідеал сім'ї
- •Тема 10
- •Тема 11
- •Кодекс лицарської честі
- •Кодекс лицарської звитяги
- •Тема 1 2
- •Зимові дати, свята
- •Весняні дати і свята
- •Літні дати і свята
- •Осінні дати і свята
- •Тема 1 з
- •Тема 14
- •Костянтин Ушинський
- •Григорій Сковорода
- •Тарас Шевченко
- •Борис Грінченко
- •Пантелеймон Куліш
- •Олександр Аухнович
- •149 Юрій Федькович
- •Софія Русова (Діндфорс)
- •Василь Сухомлинський
- •Практичне заняття № 2
- •Практичне заняття № 6
- •Практичне заняття № 7
- •Практичне заняття № 8
- •163 Практичне заняття № 9
- •Практичне заняття № 10
- •Тематика залікових рефератів
Осінні дати і свята
Вони пов'язані зі звичаями й обрядами завершення збирання врожаю, закінчення польових, городніх, садових робіт.
Свято знань. 1 вересня — початок навчального року в багатьох країнах світу. Сьогодні необхідно все зробити, щоб 1 вересня стало загальнонаціональним святом. Це ж саме стосується і Дня вчителя.
Свято врожаю. Це традиційне свято, яке пропагує народні моральні й естетичні скарби, любов до землі, природи, хліба, пошану до людей праці. Влаштовуються виставки дарів ланів і садів. Вивчаються народні традиції, звичаї й обряди, які супроводжують увесь процес вирощування врожаю - від сівби до жнив.
Свято квітів. Це свято пропагує знання про вирощування квітів, виставки квітів, мистецтво складання букетів, народні знання про квіти і їх красу, їх походження, цілющі властивості, формує доброту, ніжність, витонченість смаків, фантазію. Треба все зробити для того, щоб свято квітів стало загальнонаціональним святом України.
Свято Покрови Матері Божої (14 жовтня). У цей день пречиста Богородиця захистила страждаючих людей, розіславши над ними свій омофор. Наші предки, згідно з легендами, також були свідками того, як Пречиста Діва врятувала славний Почаївський монастир від турків. Українське козацтво вважало своєю покровителькою і заступницею Покрову пресвятої Богородиці. Лицарі України завжди проводили свою велику Раду на Покрову. Наш народ святкує Покрову не лише як релігійне, а і як загальнонаціональне свято.
Народний календар і національна система виховання
Складовою частиною народного календаря є родинний календар. Продовжуючи традиції родоводу, у сім'ях відзначаються дні народження, ювілеї, знаменні події всієї родини, окремих її членів -матері, батька, бабусі, дідуся, синів, дочок, онуків, ювілеї, весілля батька і матері, бабусі і дідуся. Традиції й обряди родинного календаря зміцнюють сім'ю як джерело глибоких людських почуттів, людських взаємин.
Народний календар виконує функцію прогностика погоди, явищ природи, трудової діяльності людини. Він втілює в собі відомості про походження назв місяців, а також крилаті вирази, фольклор, пов'язаний з ними. Кожна людина-трудівник постійно використовує прогностичні функції народного календаря, щоб краще організувати своє життя, господарську діяльність, побут, дозвілля.
У житті часто бувають нестандартні, екстремальні ситуації, тому глибоке знання народного прогнозування, народних методів і прийомів орієнтації в драматичних обставинах сприяє зміцненню здоров'я, запобіганню трагічним випадкам. Народ постійно спостерігав за сонцем, місяцем, небом, хмарами, вітром, рослинами, тваринами, відкриваючи певні закономірності і фіксуючи їх у прислів'ях, приказках, прикметах.
Народ помічав взаємозалежність і взаємообумовленість подій, явищ природи, тому міг безпомилково передбачити погоду, порадити, що найдоцільніше робити в той чи інший час: «Вінця навколо сонця — на дощ», «Небо над лісом посиніло — буде тепло», «Зірки стрибають - на мороз», «Дощ на зелені святки - будуть великі достатки», «На Благовіщення виносять вулики з бджолами», «На Стрітення повертається птиця до гнізда, а хлібороб - до плуга».
Народний календар визначає і час, коли найдоцільніше займатися побутовими справами, проводити дозвілля, реалізовувати певні норми і стиль поведінки: «З Юрія — хороводи, з Дмитра — вечорниці», «Великий піст усім прижме хвіст», «прийде Влас - з печі злазь».
Календарне прогнозування, мудрі настанови народу вчать глибше розуміти природу рідного краю, вчасно ставити і розв'язувати природоохоронні завдання, уникати зайвих турбот, ускладнень, не допускати прорахунків у господарських справах.
128
129
Традиції і звичаї, обряди народного календаря створюють національний колорит, національну самобутність, трансформуються сьогодні у змісті освіти, навчально-виховному процесі національної школи і національної системи виховання. Завдяки традиціям, звичаям і обрядам народного календаря утверджується прагнення продовжувати заповіти батьків, дідів, прадідів, добрими справами творити свій родослов, будувати в собі все життя храм Добра, Правди і Краси.
Духовні скарби народного календаря концентрують у собі ідеї, знання з народної філософії, астрономії, астрології, біології, математики, медицини, народної кулінарії, землеробської і хліборобської справи. Завдання вчителів, батьків, вихователів - глибоко і всебічно вивчати могутній ідейний, моральний, емоційний, естетичний потенціал народного календаря й активно прилучати учнів до його вічно пульсуючих джерел, невичерпних духовних скарбів.