Василь Сухомлинський

Народна педагогіка - це постійний і дієвий фактор впливу на формування багатьох педагогічних концепцій В.О. Сухомлинсь-кого. Педагог був упевнений у тому, що наша школа - духовна

152

колиска народу, а народ - це живе вічне джерело педагогічної мудрості. Народна педагогіка постійно надихала В.О. Сухомлин-ського, орієнтувала його на пропаганду ідей виховання в дітей і молоді любові до батьківщини, до матері, батька, рідних, поваги до старших, сердечної чуйності, дієвої готовності надати людині допомогу, старанності, трудової майстерності й кмітливості, дбай­ливого ставлення до природи, її багатств, милосердя, гуманності, почуття честі і гідності, щедрості, скромності, правдивості, совісті, доброти, співпереживання, обов'язку і відповідальності. Педагог чітко орієнтувався у визначенні свого ідеалу на мудре народне узагальнення - виховати людину, про яку говорять, що вона і муху не образить.

Гармонійна людська особистість, на думку В.О. Сухомлинсь-кого, народжується батьківською мудрістю, багатовіковим педа­гогічним досвідом і культурою народу.

У своїх творах, а також у практичній діяльності педагог час­то використовував такі перлини творчості мас, як прислів'я, каз­ки, приказки, народні афоризми, етичні повчання, думи, притчі, легенди та ін.

Виходячи із глибин народної мудрості, В.О. Сухомлинський утверджував у свідомості дітей народні погляди на працю як джерело матеріальних і моральних цінностей. Українське на­родне прислів'я «По колоску пшениці пізнають людину, яка виростила цю пшеницю» привело педагога до висновків: а) ди­тині треба працювати з того моменту, коли вона навчилася три­мати ложку в руці і нести їжу з тарілки до рота; б) кожен вихо­ванець повинен пишатися тим, що він робить для людей; в) кож­на чесна людина повинна залишати свою частку у своєму пше­ничному колосі. У руслі народної мудрості В.О. Сухомлинський звеличував і освячував людське коріння - сам народ і його пра­цю, рідну землю, святий хліб. Це коріння потрібно берегти в кожній людині, створювати умови для його зміцнення, розвитку й інтенсивного росту. Виходячи із народної мудрості «Життя прожити - не поле перейти», павлиський педагог учив дітей жити повноцінним життям, готував учнів до посіву добротного зерна в кожну борозну життєвої ниви. В.О. Сухомлинський був пере­конаний, що з родини йде життя людини. У сім'ї шліфуються найтонші грані людини, із сім'ї починається суспільне вихован­ня. Сім'я — це джерело, водами якого живиться повноводна річ­ка народної держави. Великий педагог у навчально-виховній

153

роботі реалізував правило поваги до жінки, піклування про неї, освячував культ Матері.

Виходячи із древньої мудрості «Якщо хочеш загубити людину, дай їй усе, що вона бажає», В.О. Сухомлинський сучасну мудрість педагогів-батьків бачив в умінні керувати бажаннями дитини. Увагу В.О., Сухомлинського привернула і народна мудрість про те, що в кожної людини повинен бути «цар в голові» (розум). Широко застосовував педагог у навчально-виховному процесі таке животворне народне джерело, як рідна мова, народні казки-зада-чі, розповіді-загадки, народні жарти, народний гумор, народні ре­месла і промисли, мистецтво і фольклор. Повсякденною формою життя людини педагог вважав єдність слова і діла. Підтвердження цій нормі він знаходив у народній педагогіці: «Правдиве слово у того на язиці, у кого на долонях мозолі».

Усе своє життя великий український педагог прагнув зроби­ти духовним надбанням людей усі ті цінності, які створив тру­довий народ протягом століть. Він був глибоко переконаним, що постійне духовне спілкування з людьми - необхідна умова успішного виховання і навчання молодого покоління в україн­ській національній школі.

Література для самостійного опрацювання

1. Веркалець М.М. Про педагогічну спадщину П.О. Куліша // Радянсь­ ка школа. - 1988. - № 8.

2. Грінченко Б.Д. Якої нам треба школи. - К., 1912.

3. Лаврів В.Ю. Федькович про зміст і методи навчання в школі // Радянська школа. - 1973. - № 5.

4. Машталер О.В. Педагогічна і освітня діяльність О.В. Духновича. - К., 1966.

5. Любар О., Стельмахович М., Федоренко Д. Історія української педа­ гогіки. -К., 1999.

6. Мишанич О.В. Григорій Сковорода і усна народна творчість. - К., 1970.

7. Ступак Ю.П. Т.Г. Шевченко і народна педагогіка // Народна твор­ чість та етнографія. - 1969. - № 2.

8. Чередниченко Д. Софія Русова і сучасна школа // Українська мова і література в школі. — 1992. — № 1.

9. Ушинський К.Д. Про народність у громадському вихованні. Вибр. пед. твори. - Т. 1.

10. Федоренко Д.Т. Т.Г. Шевченко і народна педагогіка // Рідна шко­ла. - 1993. - № 3.

154

Контрольні запитання і завдання

1. У чому полягає взаємозв'язок Г. Сковороди з українською етнопеда-

гогікою?

2. Розкрийте суть ідей народності виховання Г. Сковороди.

3. Розкрийте погляди О. Духновича на народну мораль, її джерело, за­ соби морального удосконалення дітей.

4. Визначте основні позиції народнопедагогічних поглядів Т. Шевчен­ ка, П. Куліша.

5. Розкрийте суть висунутого К. Ушинським принципу народності

виховання.

6. Що зробив Б. Грінченко для рідного слова?

7. Визначте зв'язок педагогічних ідей Ю. Федьковича з народною пе­ дагогікою.

8. Охарактеризуйте погляди С. Русової на народну педагогіку, дайте

їм оцінку.

9. Як ви розумієте вислів В. Сухомлинського: «Народ - живе, вічне

джерело педагогічної мудрості»?

155

Методичні рекомендації

до проведення практичних занять

з "Української етнопедагогіки"

Практичне заняття № 1 Тема: Етнічні основи українського народу

План

1. Початок формування українського народу як етнічної спіль­ності.

2.Історія виникнення етнополітоніма «Україна» та етноніма «українець».

3. Антропологічні риси українців, їхні прикмети.

4. Історико-етнографічне районування України та етнографіч­ ні групи українського народу.

5. Український народний характер, світогляд, українська вдача.

Список літератури

1. Етнографія України / За ред. С.А. Макарчука. - Л., 1994. - С. 45- 46,193-502.

2. Українознавство: Посібник / За ред. В.П. Сайко. - К., 1994. - С. 75- 80, 208-213.

3. Янів В. Українська вдача і наш виховний ідеал. - Мюнхен, Терно­ піль, 1992. - С. 10-28.

Самостійна творча робота студентів

1. Визначте доброчинності нашого народу.

2. Визначте особисті доброчинності, доброчинності ваших друзів, доб­ рочинності вашої родини.

3. Доброчинності сучасних юнака і дівчини.