- •Тема 6. Моральне виховання в українській етнопедагогіці 56
- •Тема 7. Естетичне і фізичне виховання в українській етнопедагогіці ............................................................................. 65
- •Тема 8. Мудрість народна про сім'ю як головний педагогічний
- •Тема 13. Педагогіка народознавства як одна з основ
- •Тема 14. Спадкоємці джерел народної педагогіки 140
- •2. Українське народне дитинознавство
- •3. Народна родинна (батьківська) педагогіка
- •4. Українське народне навчання
- •5. Українська педагогічна деонтологія
- •Засоби та метоли виховання
- •Самовиховання в житті людини
- •Народний ідеал сім'ї
- •Тема 10
- •Тема 11
- •Кодекс лицарської честі
- •Кодекс лицарської звитяги
- •Тема 1 2
- •Зимові дати, свята
- •Весняні дати і свята
- •Літні дати і свята
- •Осінні дати і свята
- •Тема 1 з
- •Тема 14
- •Костянтин Ушинський
- •Григорій Сковорода
- •Тарас Шевченко
- •Борис Грінченко
- •Пантелеймон Куліш
- •Олександр Аухнович
- •149 Юрій Федькович
- •Софія Русова (Діндфорс)
- •Василь Сухомлинський
- •Практичне заняття № 2
- •Практичне заняття № 6
- •Практичне заняття № 7
- •Практичне заняття № 8
- •163 Практичне заняття № 9
- •Практичне заняття № 10
- •Тематика залікових рефератів
Тарас Шевченко
«В своїй хаті своя правда, і сила, і воля», - ці слова належать Великому Кобзареві України Т.Г. Шевченку. Він утверджував ідеал духовного прогресу українського народу, боровся за розквіт і процвітання української цивілізації. Поет визнавав, що кожен народ може мати своє обличчя, свою історію, мову, культуру, творчість, свою школу і своє виховання.
В особистому і духовному становленні і розвитку Т.Г. Шевченка велику роль відіграли українська трудова родина, щедра українська природа, казки та народні розповіді старих людей та кобзарів.
Поетичним рядком Т.Г. Шевченко освячував народне милосердя, дітей, жінку-матір, людське щастя, здорові стосунки, людську красу, природу, людську долю. У Шевченкових творах є всі атрибути українського народу. Зображуючи своїх персонажів, поет підкреслює особливості їхнього національного характеру: спокій, веселий гумор, працьовитість, гідність, патріотизм, людяність, любов до дітей, подружню вірність, щиросердя, доброту, повагу до старших, совість, гостинність. Слідом за народною педагогікою Шевченко стверджував, що найщасливішою є людина праці. Народні ідеали, мораль та дух українського народу витають у першій навчальній книзі українців «Букварь южнорусскій». Книга побудована за всіма передовими вимогами до таких праць: азбука, склади, цифри, лічба, текстовий матеріал. Приказки та прислів'я, вміщені в букварі, дають уявлення про світоглядні позиції Кобзаря, про його ставлення до народної педагогіки, про осмислення ним звичаїв, обрядів, традицій рідного народу. В умовах жорстокої царської цензури маленьким українцям пропонувались такі перлини народної творчості: «Казав пан: кожух дам, та слово його тепле», «Багато панів, а на греблю й нікому», «З дужим не борись, а з багатим не судись». З живого джерела Шевченко зачерпнув вислови, що утверджують одвічне ставлення народу до правди і кривди як моральних категорій: «Брехнею увесь світ пройдеш, та назад не повернешся», «З брехні не мруть, та віри більш не ймуть», «Аби були побрязкачі, то будуть і по-слухачі». Буквар Шевченка висвітлює куточки поетичної душі працелюбного, гордого, волелюбного, співучого українського народу, наділеного природною мудрістю і лукавістю. Т.Г. Шевченко започаткував використання фольклорних творів для навчання і виховання дітей. Крім приказок і прислів'їв, Шевченко ввів у буквар думи «Про пирятинського Поповича Олексія» та «Про Марусю Богуславку». Перша дума свідчить про високу культуру тогочасного українського суспільства, в якому козаки святе письмо знали, уміли читати, пам'ятали народні колискові та історичні пісні, шанували віру своїх прадідів. Хоча Шевченко і не мав педагогічної освіти, проте його педагогічні ідеї, реалізовані в творах і громадсько-просвітницькій діяльності, сприяли розвитку народної освіти в Україні, зокрема народних недільних шкіл. Він славить світоч знань, схиляється перед людською вихованістю, інтелектом, чемністю, повагою до літніх, бо саме ці категорії були об'єктом народної педагогіки. Шевченко близько брав до серця
144
145
відсутність зв'язку офіційної освітньої науки і шкільної практики з народною педагогікою, життям народу, народними традиціями сімейного виховання. Думки, навіяні народною педагогікою, зустрічаємо практично в кожному художньому творі Кобзаря. Поважливе ставлення до фольклору, до народної педагогіки дало разючі результати — важко назвати поета, в якого б стала народною така величезна кількість творів: близько 80 народних пісень та понад 105 їх варіантів. Кожна з пісень Т.Г. Шевченка здатна формувати високі людські почуття на найкращих традиціях рідного народу.
Слідом за народною педагогікою Шевченко стверджував, що найщасливішою є людина праці, яка завоює в майбутньому щастя, оновить землю. Він співає хвалу цій людині в прийдешньому суспільстві:
Роботящим умам, Роботящим рукам Перелоги орать. Думать, сіять, не ждать І посіяне жать Роботящим рукам.
У народному дусі возвеличує Тарас Григорович матір - природну виховательку дитини, рідне слово - «божеє кадило істини».