Розділ 6 передумови та етапи розвитку сільського зеленого туризму в карпатському реґіоні україни

6.1. Сучасні підходи до окреслення меж Карпатського туристичного регіону

Межі Карпатського туристичного регіону передусім визначені його природною будовою — простяганням у межах України Карпатської гір­ської системи, а також історико-адміністративними контурами суміжних з Карпатською ду­гою земель.

Карпатська гірська система простягаєть­ся гігантською дугою (близько 1500 км) від око­лиць м. Братіслави на заході (Словаччина) до Залізних воріт на південному сході (Румунія) і з трьох боків оточує Середньодунайську ни­зовину. Загальна площа Карпат становить 188 тис. км². Це середньо високі гори, їх най­вищі масиви не перевищують 2500 м. У північно-західній частині ширина Карпат становить 240 км, у південно-західній досягає 340 км, а в північно-східній (Українські Карпати) звужується до 100—120 км.

Карпатські гори мають вік 1,2 млрд. років. Вони на­лежать до Альпійської геосинклінальної області і скла­дають північну гілку Альпійського складчастого поясу (куди вводять також Альпи й Кавказ. '

У геологідаЩбудові дуте переважає Іфердбво-палео-геновщ ф$іщ* Ірашщіотьс^ виходи Ірреьїшх вапняків, палеозойських кристалічних сланців. Неогенові вулка­ногенні утворення представлені андезитами, базальтами та їхніми туфами.

За географічним положенням, орографією хребтів, ландшафтною структурою, мезокліматичними особли­востями, біотичною структурою Карпати поділяють на Західні, Східні та Південні. Західні Карпати знаходяться на території Словаччини, Чехії, Польщі і, частково, Угорщини. Централь­нім йаейвбй^хі^ є Вйссйсі Татфй з Максимальними для всіх Карпат висотами. Тут найвища точка Карпатської дуги — г. Герлаховскі-Штіт (2663 м). Дещо нижчі висо­ти їйаїотБ хребти Низьких Татр, Високої і Малої Фатри.

У районі витоків річок Дунаець і Попрад Карпат­ська дуга вигинається на південний «хід. З їз;ього райо­ну — масив Східних Бескидів у Словаччині- — беруть початок Східні Карпати. Це найнижча й найвужча ча­стина Карпатської дуги з висотою хребтів пересічно 1200-пШ)0м.

Східні Карпати складаються із Східних Бескидів (Словаччина, Польща)» Українських Карцат (Україна) і ]Мрлдово-Семиградських Карпат (Румунія). Найвищий масив Східних Карпат— Роднянеькі... Адьци (пік— г. Петррс, 2305 м>» В українській частині Східних Кар­пат найвищим масивом є Чррногірськии хребет з г. Го­верлою.

У Семиграді (за р. Прахови) Карпатська дуга повер­тає на південь. Південні Карпати (їх ще називають

|^>ан<:ільвайські Альпи) розлогими масивами субмери-

Шально тягнуться територією Румунії, Вершини хребтів

рщ.едщіоть др^ад,25РРІД^

^^^Закщчується Карпатська гірська самого Дуцаю (кань-

ІЙон Залізні ворота), який відділяє Карпати від Балкан-ВІкйх гір.У Ілезках Україйй дс>віжина Карпат від верхів'їв р. Ся-ріу^йа західншіу кордоні держави) до витоків р. Сучави |(на румунському прикордонні) становить 280 км. На них 1|ір$і;цада^ 1р,3 % (24 тис* км²) площі всієї Карпатської |дуги і 3,5% теритррії^^^ вони

І в північного заходу на південний схід майже на 280 км І йрїї передній ширині близько 100км. Окремі гірські і Цфебти розділені поздовжніми улоговинами та розчлено-|Ційі глибокими поперечними долинами, р Загалом у мезках України Карпати пйділіяють на: ІШ^йійіІжт (Скибойі), куди входять Бескиди, Ґорґани і По-Мсугєько-Букрвинські Карпати; центральні, або Верхо-ІВижські; внутрішні, або Полонинсько-Чорногірсьш. Середня висота Українських Карпат станрвить 1000 м. І Найвищими вершинами Українських Карпат є: г. Го-1 |Щ)да — 2061м, г. Ребра — 2046 м, г. Піп Іван — 2026 м, І г. Петрос— 2020 м. Усі вони розташовані в межах най-I вищого масиву Українських Карпат — у Чорногірсько-I му хребті, який простягається територією Івайб-Фран-I кінської та Закарпатськрї областей на 40 кммі^ долина-ІІщ річок Чорної Тиси, Білої Тиси та Чорного ЧеремоІІу. І ТСрім природно-географїчного поділу тіерй-ґррії, ? на І форІІуЕІання обрибів Карїііітсьісд^о 'гу^гібтй^інбго реііо-| йу суттєво впливає й група сусйілї>йих чинників. І Нині в Україні сформувався офіційний підхід до ок-І реслення меж Карпатського туристичного реґіону, що враховує:

— природно--ландшафтні особливості регіону;

— етнокультурні особливості; — сучасні особливості адміністративно-територіаль­ного устрою земель регіону;

— спільність історичного розвитку від найдавніших часів до другої третини XX ст. — остаточного включен­ня земель регіону до складу Української республіки;

— ментальне відчуття спорідненості населення та однакову систему життєвих стереотипів і цінностей;

— прикордонне політико- і транспортно-географічне положення;

— схожі проблеми трансформації господарського комплексу в сучасних макроекономічних умовах.

Перші три з названих чинників склали ту основу на підставі якої у 1999 р. було прийнято рішення про інтеграцію державних, громадських і підприємницьким зусиль Львівської, Івано-Франківської, Закарпатське і Чернівецької областей з метою розбудови цілісною конкурентоспроможного рекреаційно-туристичного комплексу Карпатського регіону. На підставі багато сторонньої угоди між цими областями їхні спільні інтереси в сфері туризму почала представляти спеціально створена інституція — Рада з туризму Карпатськог реґіону.

Отже: Карпатський туристичний регіон України складають чотири адміністративні області заходу ф України, в межах яких простягається гірська система Українських Карпат.

Сільський зелений туризм і екотуризм є чільним субгалузями спеціалізації туристичного сектора Карпатського регіону.

Відповідно до такого розмежування географічне основою розвитку сільського зеленого туризму в Карпа

ському реґіоні треба вважати територію сільських адміністративних районів. Конкретизація цієї території, Наприклад, за екологічними критеріями, може пов'язуватися з виключенням забруднених територій (сірко­добувні та нафтопереробні ареали) чи, навпаки, виділенням певних пріоритетних природоохоронних територій (біосферні заповідники — Карпатський і Східні Карпати, національні природні парки — Карпатський, Вижницткий, "Гуцульщина", "Сколівські Бескиди" тощо). На сьогодні Карпатський туристичний регіон, з огляду на своє унікальне рекреаційно-географічне положення #а східному прикордонні Європейського Союзу, розробляє масштабні маркетингово-інформаційну та інфраструктурно-інвестиційну стратегії, спрямовані на перетворення краю в один із основних осередків стійкого туризму та збереження природної й етнокультурної Спадщини на Європейському континенті.

в.2. Природні, історико-культурні та соціально-економічні передумови розвитку сільського зеленого туризму в регіоні.