- •Навчальний посібник
- •Рутинський м. Й., Зінько ю. В.
- •Удк 379.851(075.8) ббк 75.8(4укр)я73
- •2. Європейський досвід організації сільського зеленого туризму ......................................................................................................... 49
- •Розділ 1 сільський зелений туризм як окрема форма рекреаційної діяльності поняттсво-термінологічні, концептуально-теоретичні та методологічні аспекти
- •1.1. Основні поняття та концепції сільського зеленого туризму
- •Послуги сільського туризму
- •Типологія сільських поселень
- •1.2. Відмінність між "сільським" та "міським" туризмом
- •1.3. Форми організації відпочинку в селі
- •1.3.1. Сільський зелений туризм як вид підсобної діяльності
- •1.3.2. Мале туристично-готельне підприємництво як основний вид діяльності сільських мешканців у курортно-рекреаційних районах держави
- •Розділ 2 івропейський досвід організації сільського іеленого туризму
- •2.1. Міжнародна категоризація агрорекреаційного сервісу згідно з концепцією "Beak& Breakfast"
- •2.2. Підходи до організації сільського зеленого туризму у Великобританії та в скандинавських країнах.
- •2.4. Особливості організації агрорекреаційного сервісу в Іспанії та Італії
- •Асоціації сільського туризму Іспанії пропонують якісні основні типи розміщення:
- •2.5. Австрійські, угорські, румунські та польські "уроки" для України
- •2.6. Інформаційні технології просування та збуту європейського агрорекреаційного продукту в умовах глобалізації туристичного ринку
- •Розділ з
- •3.1. Організація сільського зеленого туризму
- •9,2. Основні вимоги щодо облаштування, агрооселі для прийому туристів
- •3.3. Технологічні основи гостинності
- •4. Особливості планування у сільському зеленому туризмі
- •Типова структура бізнес-плану суб'єкта агротуриcтичного бізнесу як основної форми підприємництва:
- •Розділ 4 менеджмент сільського зеленого туризму
- •4.1. Особливості менеджменту сільського зеленого туризму
- •1. Економічні:
- •2. Ресурсні:
- •4. Соціальні:
- •5. Цілі престижу:
- •4.2. Управління іміджем сільської території
- •Розділ 5.
- •5.1. Сутність маркетингу сільського зеленого туризму
- •Керівник агенції
- •5.2. Інформаційні системи маркетингових комунікації у сільському зеленому туризмі
- •Розділ 6 передумови та етапи розвитку сільського зеленого туризму в карпатському реґіоні україни
- •6.1. Сучасні підходи до окреслення меж Карпатського туристичного регіону
- •6.2.1. Львівщина
- •6.2.2. Івано-Франківщина
- •6.2.3. Закарпаття
- •6.2.4. Чернівеччина
- •6.3. Історія становлення й розвитку
- •6.4. Географічні та етнографічні засади внутрішньореґіональної спеціалізації агрорекреаційного сервісу в Карпатському регіоні
- •16.5. Районування Карпатського реґіону за рівнем розвитку та відмінностями 1, турпродукту сільського зеленого туризму
- •6.5.1. Львівський субреґіон
- •6.5.2. Івано-Франківський субреґіон
- •6.5.3. Чернівецький субреґіон
- •6.5.4- Закарпатський субреґіон
- •Розділ 7 перспективи розвитку сільського зеленого туризму в україні
- •7.1. Реалії розвитку сільського зеленого туризму в Україні на початку XXI ст.
2.6. Інформаційні технології просування та збуту європейського агрорекреаційного продукту в умовах глобалізації туристичного ринку
У XXI ст. понад 2/3 ринку збуту європейського агрорекреаційного продукту реалізується через глобальні системи комп'ютерного підбору й подальшого бронювання агрооселі, інформацію про яку пересічний споживач отримує з мережі Інтернет.
Зараз системи просування і збуту продукції й послуг •м'|>сз Інтернет розвиваються у геометричній прогресії,• чн-пто в чому завдяки активній підтримці з боку урядів
• п І юдейських країн і СІЛА. Щорічно в СІЛА виділяється близько 2 млрд. доларів на створення нової мережної Інфраструктури. Дослідження у галузі мережних комукацій фінансуються також урядами Великобританії, ІМнеції, Фінляндії, Німеччини.
Процеси інформатизації охопили й туристичну сферу України. Так, згідно з даними досліджень експертів
• 'Іужби "топііогіп£.иа", більшість українських користувачів мережі — це люди, які працюють, співробітниці фірм, що мають доступ до мережі на роботі. Цей факт підтверджується погодинним аналізом відвідуваності мережі: найменше в Інтернет заходять у вихідні і святкові дні та вночі, а найчастіше — в робочі дні з 14-ї до І V І години.
Середній користувач мережі має вищу освіту (60 % ), "І к від 20 до 44 років (55 % ), має родину і дітей (65 % )
• має прибуток понад 80—100 доларів на місяць на члена родини (38 % ). Вимальовується портрет людини, що їм належить до класичного "середнього класу".
Нижче в табл. 2.1 наводимо офіційні веб-сайти національних агротуристичних організацій тих країн, в яких м.-іі вид туризму набув найбільшого розвитку. З їх дополю гою можна самостійно вивчати європейський досвід
• організації сільського туризму, ознайомлюватися зі здотками у цій сфері, наводити партнерські контакти з закордонними асоціаціями, підприємцями і туроператорами сільського туризму. А зрештою, кожен з наведених сайтів пропонує умови прямого маркетингу, тобто промисловості через сайт підшукати і забронювати для себе оселю у будь-якому реґіоні Євросоюзу.
Основною метою федерації ЕигоСаіез визначено:
— всебічну популяризацію цінностей відпочинку в сільській місцевості;
— вивчення та збереження потенціалу сільського туризму в Європі;
— сприяння розвитку сільського зеленого туризму в усіх аграрних районах Європи;
— запровадження принципів сталого туризму для різних форм організації відпочинку у сільській місцевості;
— цільове інвестування проектів розвитку сільського туризму, які підтримують принципи збереження біотичного, ландшафтного й етнокультурного різноманіття Європи та сприяють росту зайнятості сільських громад;
— надання різноманітної (передусім, консультаційної, маркетингово-рекламної, навчально-тренінгової тощо) допомоги організаторам сільського зеленого туризму.
З основними напрямами діяльності ЕигоОііез можна детальніше ознайомитися, завітавши на офіційний веб-сайт цієї міжнародної організації
Нині ЕигоСгНез розглядає питання щодо входження у федерацію на правах повноправного члена від України Всеукраїнської спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму.
Закінчуючи аналіз світового досвіду організації сільського туризму, звертаємо увагу на нові тенденції його розвитку, пов'язані з процесом глобалізації. Глобалізація у туристичній сфері, передусім, передбачає зникнення будь-яких бар'єрів у міжнародних туристичних обмінах, туристичне "зменшення" земної кулі завдяки здешевленню трансконтинентальних авіаперельотів та відтворенню більш-менш однорідної за рівнем сервісу пуристичної інфраструктури в усіх без винятку країнах §ІІту тощо. Глобалізація в сільському туризмі й агротуризмі набирає обертів, перш за все, через запровадження глобальних банків даних агротуристичної пропозиції Планети та механізмів глобальної електронної торгівлі Цими послугами.
Зокрема, наводимо одну з найдієвіших глобальних .Інформаційних систем бронювання сільського туризму Й агротуризму в усіх регіонам світу. Ця електронна система, згідно з її звітами, уже забезпечує практично 7 % світових продажів агротуристичних послуг. А в найближчій перспективі роль подібних інформаційних систем має стати визначальною у системі глобальної промоції та збуту послуг сільського туризму у світі.